Меморандум без наслідків, або Як регламентний комітет кнопкодавів “покарав”

Процедуру особистого голосування в перші два тижні роботи нової ВРУ порушили позафракційний мажоритарник-самовисуванець Олександр Ковальов та мажоритарники від “Слуги народу” Олена Копанчук і Сергій Литвиненко. 

Перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук доручив регламентному комітету розібратися з цими фактами та дати їм правову оцінку. Також відповідне звернення надійшло від співголови фракції “Європейська солідарність” Артура Герасимова.

З трьох вищеназваних депутатів-кнопкодавів на засіданні регламентного комітету 18 вересня були присутні двоє – “слуги” Копанчук і Литвиненко. Обидва ще раз перепросили за неособисте голосування та пообіцяли більше так не робити.

Водночас член регламентного комітету, нардеп від “Європейської солідарності” Олег Синютка звернув увагу на те, що напередодні парламентських виборів кандидати від “Слуги народу” підписали меморандум, у якому, зокрема, зобов’язалися голосувати особисто, не передавати та не приймати від колег картки для голосування, а в разі порушення цієї обіцянки – добровільно відмовитися від мандата.

“Це меморандум про наміри, тому на сьогоднішній день юридичної відповідальності [за кнопкодавство] як такої ще немає”, – відповіла Копанчук, пославшись на те, що ВРУ лише планує внести зміни до Конституції щодо позбавлення депутата мандата за неособисте голосування. Литвиненко позицію колеги повністю підтримав.

Але Синютка нагадав, що в документі йдеться саме про зобов'язання нардепа від “Слуги народу” скласти повноваження, зокрема, в разі кнопкодавства.

“Чи готові ви, виконуючи свою політичну відповідальність, скласти мандати? – запитав депутат “слуг”. – Це ж ті речі, які ви публічно підписали”.

Проте Копанчук наполягала на своєму:

“Зміст меморандуму, ще раз наголошу, є про наміри... Меморандум не несе юридичних наслідків”.

Перед ухваленням рішення з цього питання члени комітету подискутували, які саме положення воно має містити. Так, нардеп від “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ) Юрій Загородній запропонував цим рішенням попередити Литвиненка й Копанчук про необхідність дотримання норм Конституції та законів у частині особистого голосування.

Ще один представник ОПЗЖ – депутатка Наталія Приходько висловила пропозицію поінформувати Президента України та народних депутатів про те, що факти кнопкодавства дають їм підстави направити до Конституційного суду подання про визнання неконституційними актів, ухвалених з порушенням процедури (до речі, один із них – президентський законопроект про імпічмент, за який кнопкодавив Олександр Ковальов). 

А Олег Синютка (“Європейська солідарність”) узагалі запропонував ініціювати переголосування законопроектів, ухвалених із кнопкодавством. Натомість секретар регламентного комітету Михайло Папієв (ОПЗЖ) наполягав, аби рішення містило лише один пункт – узяти до відома доручення Стефанчука й звернення Герасимова, оскільки на інше в комітету немає повноважень.

Зрештою, комітет 7 голосами (ще четверо нардепів утрималися) ухвалив рішення взяти до відома доручення Стефанчука й звернення Герасимова, поінформувати їх про результати розгляду питання та попередити Копанчук і Литвиненка про необхідність дотримання норм Конституції й законів у частині особистого голосування.

Читайте також: Кнопкодави від “слуг” віддадуть зарплату на благодійність. Рух ЧЕСНО закликає не карати, а запобігати

Стосовно Ковальова, який не був присутній на засіданні, комітет ухвалив окреме рішення – звернутися до нардепа з пропозицією надати пояснення щодо підтвердження або спростування інформації про його кнопкодавство та повторно запросити на засідання. За це проголосували 9 членів комітету, ще двоє утрималися, зокрема Папієв. Він наголосив, що юридично встановити факт неособистого голосування нардепом неможливо.

“Треба довести, що людина голосувала неособисто і за кого саме”, – зазначив секретар комітету.

Папієв додав, що у випадку з Копанчук і Литвиненком докази не потрібні, оскільки вони самі визнали факт кнопкодавства. Водночас він дорікнув “слугам” за відмову скласти мандат, як того вимагає їхній меморандум – мовляв, це “створює прецедент безкарності”.

Читати також: Комітет свободи слова: нардепам нагадають про неприпустимість погрожування журналістам

Зауважимо, достроково відмовитися від мандату можна за умови написання заяви про зняття депутатських повноважень. Після цього заяву має розглянути регламентний комітет, а вже потім потім постанову мають проголосувати у Верховній Раді.

Нагадаємо, 3 вересня народні депутати направили до Конституційного суду законопроект Президента Володимира Зеленського про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України), де, зокрема, йдеться про позбавлення мандату за неособисте голосування або надання можливості іншому неособисто проголосувати. Згідно з Основним законом, якщо ВРУ на поточній сесії, яка триває до 24 січня 2020 року, попередньо схвалить цей законопроект (за наявності висновку КСУ), остаточно ухвалити його як закон вона зможе лише на наступній сесії, тобто не раніше лютого 2020-го.

Встановлювати факт кнопкодавства чи надання можливості неособисто проголосувати має суд. За словами нардепа від “Слуги народу”, представника Президента у Конституційному суді Федора Веніславського, йдеться про Верховний суд.