Бердичівська міська рада не надала протоколів засідань постійних комісій за 2018 рік на запит Руху ЧЕСНО. Через прогулювання сесій мандати можуть утратити 6 депутатів. Вони пропустили понад 50% сесійних засідань. Ще 8 є прогульниками. Частина з них твердить, що не бачить сенсу ходити на сесії, бо міський голова Мазур "узурпував владу". Утім, як показують результати голосувань, фактичної опозиції в раді немає. За словами лідерки "Опозиційного блоку", її фракція в міськраді розкололася через тарифне питання.
Рух ЧЕСНО дослідив, як депутати Бердичівської міської ради голосували та відвідували сесії 2018 року.
Кандидати на відкликання
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат, який протягом року пропустив понад 50% пленарних засідань (сесій) або засідань постійних комісій, може бути відкликаний за народною ініціативою. У законі не зазначено "поважних" чи "неповажних" причин для пропускання засідань сесій чи комісій, що зобов'язує депутатів відвідувати їх усі без винятку.
Проаналізувати відвідування депутатами Бердичівської міськради засідань постійних комісій у 2018 році не вдалося через відсутність протоколів на офіційному сайті ради. На запит Руху ЧЕСНО представники міськради відповіли, що ці протоколи перебувають "у стадії доопрацювання".
Відповідь на запит надійшла 03.05.2019, тобто доопрацювання протоколів за січень 2018-го тривало вже майже півтора року. На жаль, Закон не уточнює, у які строки протоколи засідань комісій мають бути опубліковані. Ми чекали на доопрацювання протоколів понад 4 місяці, однак на сайті міськради вони так і не з'явилися.
За підрахунками журналістів Руху ЧЕСНО, 6 із 36 депутатів Бердичівської міської ради 2018 року потрапили до списку кандидатів на відкликання.
Кандидатом на відкликання став депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Олександр Велімовський, який прогуляв 90% сесій, або 18 із 20. Коментувати свої прогули він відмовився:
"Ні, поки не зможу прокоментувати. По телефону я коментарі давати не буду", – заявив Велімовський.
Другим за кількістю прогулів став теж депутат-радикал Андрій Казаченко, який пропустив 17 із 20 сесій міськради. Коментар представникам Руху ЧЕСНО він дав доволі нестримано:
"Слухайте, ви що, задовбатись вирішили чи що, а?! До побачення!" – сказав Казаченко.
75% сесій пропустив колишній депутат від "Самопомочі", а нині позафракційний Володимир Сенча.
"Там немає що робити на тих сесіях. Провладна більшість куплена міським головою, усі пропозиції та проекти рішень, які я подавав, починаючи з 2015 року, блокуються провладною більшістю голосів", – заявив Сенча.
На запитання: "Чому ви залишили фракцію "Самопоміч" у міськраді?" – депутат відповів, що розрахунок був на те, що ця фракція стане опозиційною до чинної влади в місті, оскільки 5 голосів її представників були вирішальними для ухвалення рішень. Але, за його словами, усі члени фракції отримали певні матеріальні блага від місцевої влади та перейшли на її бік.
Василь Мазур, чию роботу критикує Сенча, є незмінним очільником Бердичева вже понад 17 років. Місцеве видання "Ріо Бердичів" зазначає, що в місті існують проблеми з якістю води, станом доріг та ЖКГ. Моніторинг Руху ЧЕСНО показав, що Мазур 2016 року посів друге місце в рейтингу міських голів Житомирщини за розміром заробітної плати. У 2016-му вона становила 195494 гривні за рік, а 2018-го – уже 441560 гривень за рік.
Відкликати можуть і Юлію Шелегон, депутатку від Радикальної партії, яка пропустила 70%, або 14 із 20, сесій.
"Це брехня! Звідки у вас така інформація? Подзвоніть депутатам, які пропустили майже 100% сесій. Справа в тому, що те, чим я займаюся, я не можу вам дати коментарі. Депутат займається діяльністю на громадських засадах і не отримує за це ніякої заробітної плати, а у вільний від роботи час повинен займатися депутатською діяльністю. Я протягом 2018 року набагато більше зробила депутатських запитів з приводу проблем людей. Я не бачу причин іти на міську раду, бо наш міський голова повністю підім'яв під себе депутатів і толку з мого голосу немає", – прокоментувала Шелегон.
До речі, Громадський рух ЧЕСНО підтримує запровадження компенсації депутатам місцевих рад за їхню представницьку діяльність.
70% сесій не відвідав і представник "Батьківщини" Валерій Шелепа.
Більш ніж половину сесійних засідань пропустив ще один депутат-радикал – Олександр Коломієць. Протягом 2018 року він не відвідав 55%, або 11 із 20, сесій Бердичівської міськради.
"Я пропускаю тільки позачергові сесії, тому що на позачергові сесії виносяться питання, які не попадають на комісії. Через це я на ці сесії не ходжу, щоб не підтримувати незаконні дії. Я вважаю, що всі питання, які виносяться на сесію, мають проходити комісію", – розповів Коломієць.
Тепер виборці мають усі підстави для відкликання кожного з цих депутатів. Однак таких обранців може бути більше, бо, як свідчить багаторічний досвід моніторингу роботи місцевих рад Рухом ЧЕСНО, найчастіше кандидатами на відкликання стають через пропускання засідань комісій, протоколи яких на наш запит не надали.
Автори Закону України "Про місцеві вибори" подбали про те, щоб ускладнити процедуру відкликання депутатів місцевих рад. Від 2015 року це питання можуть ініціювати виборці, але остаточне рішення – за партією.
А проте, механізм діє, і після ухвалення цього закону вже були прецеденти відкликання депутатів за народною ініціативою з Кам'янської (двічі), Вараської, Бучанської, Криворізької, Тернопільської, Черкаської, Полтавської (двічі), Забірської, Синицької та інших рад.
Замість депутатів, котрі втратили мандат, до ради потрапляють кандидати, які були наступними у виборчих списках партій після обраних депутатів. Так, 2018 року в лавах Бердичівської міськради вже відбулася ротація. Вибув Володимир Шморгун з "Опозиційного блоку", а 21 березня на 34-й сесії його місце посіла депутатка Наталія Онуфрієнко, котра була нижче у списку.
Чому депутати прогулюють?
Відповідно до методології Руху ЧЕСНО, депутати, які пропустили від 25% до 50% засідань, потрапляють до лав прогульників. У Бердичівській міськраді з-поміж 36 депутатів виявилося 8 прогульників.
Але з огляду на те, що відсутні дані про відвідування депутатами засідань комісій, можна припустити, що прогульників насправді значно більше.
Список депутатів-прогульників очолила представниця Радикальної партії Наталія Коваль, яка пропустила половину, або 10 із 20, сесій 2018 року.
"Я працюю в медицині. Коли в мене операції планові, людину потрібно прооперувати, вона ж не може чекати. Через це я і пропускала. А ще я хворіла часто у 2018 році", – пояснила свої прогули Коваль.
На запитання журналістів Руху ЧЕСНО: "Чому ви балотувалися в депутати, якщо знали, що ваша робота потребує частого пропускання сесій?" – депутатка відповіла:
"Так получилося".
40%, або 8 із 20, сесій прогуляв депутат Андрій Чепіль, який входить до фракції "Патріотична партія України".
"Швидше за все, я пропустив позачергові сесії, тому що на позачергових сесіях вирішуються питання, які потрібно "пропихнути" міському голові, які не розглядаються на комісіях. Це такий спосіб протесту. Ми не розуміємо, за що голосуємо на позачергових сесіях, а я не хочу голосувати за "кота в мішку". Пропадають протоколи голосування. Була чергова сесія, де розглядалося близько 80 питань і по двом важливим питанням зникли протоколи голосування. Так що, якщо я десь і не присутній, то це на позачергових сесіях", – пояснив Чепіль.
Депутат від "Батьківщини" Олег Радецький прогуляв 30%, або 6 із 20, сесій Бердичівської міськради:
"Це нонсенс! Це недостовірна інформація! Такого бути апріорі не може. Може, одну сесію, але не таку кількість", – запевнив він.
Наголошуємо, що Рух ЧЕСНО під час моніторингу використовує виключно офіційні документи. За цим посиланням можна побачити витяги з протоколів сесій міськради та особисто пересвідчитися, скільки разів протягом 2018 року Радецький не реєструвався на засіданнях.
30%, або 6 із 20, сесій пропустила й депутатка від "Самопомочі" Тетяна Домбровська, яка теж намагалася переконати журналістів Руху ЧЕСНО в недостовірності даних, розміщених на сайті міськради:
"У вас неправильні дані. Це за 2018 рік? Однозначно неправильні. У мене є інші дані".
Журналісти Руху ЧЕСНО запропонували депутатці надати іншу інформацію, яка б спростувала дані із сайту міської ради.
"Чому я вам маю її скидати? Ви ж не судова установа. І чому я маю перед вами виправдовуватися?" – заявила Домбровська.
До списку прогульників із 30%, або 6 із 20, пропущених сесій потрапила й депутатка від "Батьківщини" Наталія Надрага.
"Це трохи забагато. Три сесії чи чотири сесії я б могла пропустити, бо я була в санаторії або на лікуванні. Я в принципі не відношуся до шкодних прогульщиків. Перед тим, як пропустити, я повідомляю секретаря міської ради, що в мене є путівка на руках і тоді я мушу їхати", – пояснила Надрага.
На 5 із 20 сесій був відсутній депутат від "Батьківщини" Володимир Пономарчук. Але свої прогули він заперечує:
"Ні, це неправда. Подивіться на сайті. Такого не було. Одну чи дві міг пропустити позачергових, чергових ніколи не пропускав. Тому це неправдива інформація".
До лав прогульників потрапив і Станіслав Лужанський, представник фракції "Патріотична партія України". Він пропустив 5 із 20 сесій, що становить 25% від загальної кількості.
"Були якісь вагомі причини, що мене не було. Мені потрібно бачити протоколи, щоб щось казати", – прокоментував Лужанський.
Прогульником став і Володимир Осипенко з "Батьківщини", який 2018 року пропустив 25%, або 5 із 20, сесій.
Рейтинг партійної безвідповідальності показує, які фракції в місцевій раді мають найбільше прогульників та кандидатів на відкликання. Так, у фракцій "Радикальна партія" та "Патріотична партія України" безвідповідальність сягає 100%.
Специфіка бердичівської опозиції
Рівень фактичної опозиційності депутата – це сума його голосувань "утримуюся" та "проти" щодо загальної кількості рішень, які розглядалися. Журналісти Руху ЧЕСНО на підставі результатів поіменного голосування, опублікованих на сайті міськради, склали ТОП-5 найопозиційніших депутатів 2018 року.
Про опозиційність депутатки та опозицію в раді загалом представники Руху ЧЕСНО поцікавились у Тетяни Домбровської з фракції "Самопоміч".
"На міському рівні немає таких речей, як опозиційність. Щодо кулуарних ігор, то я в них не грала і грати не збираюсь. У нас там [у Бердичівській міській раді, – прим. ЧЕСНО] багато хто б'є себе у груди, розповідає, що він великий опозиціонер, проте для цього палець об палець не стукнув, сидячи і розповідаючи, що влада погана, хтось поганий. То я можу сказати точно одне: що людина, яка це говорить, – вона є поганою", – заявила Домбровська.
Про опозиційних депутатів та їхні відносини із провладною більшістю ми запитали й у депутата з фракції "Свобода" в міськраді Олексія Побережного.
"Провладна частина міської ради має на три голоси більше, ніж опозиція. Більшість у міській раді – це УКРОП, "Самопоміч", БПП, частина "Опоблоку", і зараз частина радикалів перебігла. Вони завжди голосують синхронно разом з Мазуром, вони готові підтримувати навіть найбільш абсурдні ідеї", – прокоментував він.
Депутат також розповів, що в міській раді Бердичева є один доволі специфічний "інструмент" вияву опозиційності: колективно не прийти на сесію. Так сталося, наприклад, на черговій 36-й сесії, яка відбулася 11 червня 2018 року.
"У нас у раді суцільне беззаконня твориться, тому частина опозиціонерів таким чином вирішила проявити свій протест. Так як я від "Свободи", то в нас є партійна дисципліна, і тому ми в будь-якому випадку приходимо на сесію. Єдиний варіант – голосувати проти", – зазначив Побережний.
Про взаємини депутатського корпусу з міським головою розповів і представник Патріотичної партії України Станіслав Лужанський:
"У нас узурпована повністю влада в Бердичівській міській раді міським головою, який створив собі більшість і сам вирішує всі питання, що потрібно для міста та для нього особисто. У цю більшість входять "Опозиційний блок", БПП, "Самопоміч" та УКРОП".
Депутат із фракції "Батьківщина" Олег Радецький прокоментував свою опозиційність і депутатський бойкот на 36-й сесії так:
"Опозиція до невиважених рішень, які пропонуються міським головою та його більшістю. Тому що він [мер Бердичева, – прим. ЧЕСНО] створив свою більшість із різних партій. Проекти рішень подаються без вагомої на те мотивації".
Радецький також вважає, що влада в Бердичеві узурпована міським головою.
Про свою опозиційність та опозицію загалом розповів і депутат від БПП Віталій Березовенко:
"Я не підтримую незаконних рішень, які вносились у порядок денний з порушенням регламенту. Порушення відбувалися не зі сторони міського голови чи секретаря, а зі сторони деяких депутатів. Є окремі фракції, які підтримують розгляд тих чи інших пропозицій, є окремі, які не підтримують, причому деякі політичні сили залишаються принциповими по деяким питанням. "Фракції" – у нас поняття умовне. "Опозиційний блок" уже припинив своє існування в міській раді та розділився, те саме і з фракцією "Самопоміч" та "Радикальна партія". Є ситуативна більшість, але вона ситуативна".
Ось що про розпад фракції "Опоблок" каже сама її лідерка Наталія Онуфрієнко:
"Два депутати вийшли з фракції, тому що вони підтримують позицію БПП та позицію міського голови Мазура. У нас пішов конфлікт, так як ми були за зниження тарифів, а два депутати від моєї фракції [у Бердичівській міській раді було троє депутатів від "Опозиційного блоку", – прим. ЧЕСНО] були проти, і через це ми не змогли знизити тариф".
Онуфрієнко також розповіла про розподіл сил у міськраді.
"Ми не з коаліцією. А коаліція в нас – це УКРОП, БПП та "Самопоміч". А "Радикальна партія", "Опозиційний блок", "Свобода" та "Батьківщина" – це опозиція", – прокоментувала депутатка.
З найбільш опозиційним представником фракції УКРОП Вадимом Слюсарєвим ми намагалися зв'язатися декілька днів поспіль, однак депутат не брав слухавки. Утім, якщо після опублікування матеріалу він захоче дати коментар, ми обов'язково оновимо статтю з викладенням його позиції.
Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО проаналізував відвідування засідань сесій і комісій депутатами Житомирської міськради у 2018 та 2017 роках, їхні декларації за 2016 рік, декларації депутатів Житомирської облради за 2017 рік, судові справи проти депутатів Житомирщини, розподіл субвенцій на округи області 2017 року, а також хто з мерів Житомирщини заробляє найбільше та багато чого іншого.
Поділитись