Фінансові звіти на Полтавщині: як БПП прогорів на “соціалісті”, а Богдан переміг попри скандали

Але це не допомогло йому виграти вибори - він відстав від лідера перегонів Руслана Богдана на 5%. Переможець витратив 490 597 грн.

Судячи зі звітів, мандат на Полтавщині коштував відносно дешево. Ніхто з найбільших претендентів не витратив і одного мільйона гривень. Для порівняння, у найдорожчому Дніпропетровському окрузі вибори обійшлися кожному з кандидатів-лідерів приблизно по 2,5 млн грн.

Офіційного кандидата від БПП на проміжних виборах народних депутатів у 151 окрузі не зареєструвала ЦВК. Про це ЧЕСНО зауважив у передвиборчому огляді округу. Партія та її невдалий висуванець Роман Товстий, утім, надто просто змирилися з цим рішенням. Це відразу натякало на те, що справжню ставку БПП зробила на іншого політика - самовисуванця Олексія Рябоконя. Саме його публічно підтримав колишній обранець від округу Тарас Кутовий. Остаточні звіти за виборчу кампанію свідчать, що підтримка БПП була і фінансовою.

“Фінансовий слід” БПП у фонді самовисуванця Рябоконя

У виборчий фонд Олексій Рябоконь залучив майже 800 тисяч. Ця сума була зібрана за рахунок внесків 5 фізичних та 1 однієї юридичної особи.

245 тис. грн вніс Гладун Олександр Вікторович, що народився 19 квітня 1987 року. На місцевих виборах він кандидував до Лохвицької міської ради від “Блоку Петра Порошенка”. Людмила Луценко, яка внесла 49 593,3 грн, була членом Лохвицької районної виборчої комісії від тієї ж партії. Віктор Проценко того ж дня зробив ідентичний до копійок внесок, а загалом вніс більше 300 тис. грн.

Людмила Погуляй в 2015 році обиралася від БПП до Лохвицької районної ради. На проміжних виборах вона внесла в фонд Рябоконя 14 тисяч як фізична особа, і ще 140 тисяч на рахунок внесло ТОВ “Перше Травня-2012”, в якому вона є керівником.

Загалом з виборчого фонда лише Дмитро Ястреба, який вніс 25 450 грн, не має очевидного прямого чи опосередкованого зв’язку із “Блоком Петра Порошенка”.

Але окрім політичного можливий і бізнесовий інтерес, адже Гладун та Погуляй вказали місцем роботи банк “Credit Agricole”, який “приділяє особливу увагу співробітництву з компаніями агропромислового комплексу”.

Донорами Богдана були його одіозні штабісти

283 тис. грн на кампанію Богдана вніс В’ячеслав Іванович Демчук, який у минулому був Лохвицьким міським головою, а під час виборчої кампанії працював начальником штабу Богдана. Демчук став фігурантом скандалу, коли депутат Олександр Черненко розмістив відео, на якому штабіст Богдана закликає членів ДВК від усіх кандидатів приводити на вибори своїх знайомих і близьких людей, аби досягнути перемоги потрібного кандидата, а також обіцяв їм винагороду у разі перемоги на виборах.

Те, що Демчук звертався до членів ДВК від усіх кандидатів, могло свідчити про використання штабом Богдана “технічних кандидатів”, а заклики приводити на вибори “коло своїх друзів” можна витлумачити як заклики до порушення виборчого законодавства. Нагадаємо, відповідно до ч. 12 ст. 36 Закону “Про вибори народних депутатів України”, “члену виборчої комісії протягом часу своїх повноважень забороняється агітувати за чи проти партій, кандидатів у депутати та публічно оцінювати діяльність партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати”.

Також на відео Демчук згадував “Чорного і Греся” як людей, що можуть видати матеріальну винагороду членам ДВК. Гресь Олександр Володимирович також “засвітився” у списку донорів Богдана із внесками на суму 28 808 грн.

Третій донор Богдана - Сагадюк Василь Ігорович - вніс до кандидатського фонду 158 790 грн. Особа з таким ПІД причетна до одного з підприємств Богдана, а також зафіксована в реєстрі осіб, що вчинили корупційні правопорушення, як така що була засуджена за одержання хабара на посаді державного реєстратора. Від покарання Сагадюка було звільнення за спливом сроків давності злочину.  

Сергій Мамоян - проста людина із півмільйона гривень

Естетика “Партії Простих Людей” свідчить, що Сергій Каплін був не проти зайняти місце комуністів чи соціалістів у новій політичній ситуації. Ще з 2012 року він є головним редактором газети “Іскра простих людей”, назва якої вочевидь відсилає до ленінської “Іскри”. Тепер Сергій Каплін один з небагатьох політиків вітав виборців із 1 травня, називаючи себе “представником профспілок у парламенті”.

Тим кумедніше виглядає той факт, що висуванець від партії Капліна Сергій Мамоян витратив на вибори майже півмільйона (468 800 грн) власних коштів. За даними ЦВК, на момент виборів він був директором ТОВ “Малдс Груп”, що постачає м’ясо птиці.

Проте зовсім не факт, що Мамоян використовував на вибори власні, а не партійні гроші. Вище ми вже бачили приклад Богдана, якого фінансували його штабісти, також представники “Опозиційного блоку” як фізичні особи фінансували кандидата від цієї політсили Олександра Березянського.  

Але загалом є тенденція, що навіть партійні кандидати переважно не зазначають у звіті гроші, отримані від їхніх політичних сил. Оскільки партії віднедавна змушені звітувати за свої надходження та витрати, “провести” гроші через фізичних осіб набагато простіше. У 151 окрузі лише кандидатка від “Укропу” зазначила у звіті партійні гроші, решта ж нібито обходилися геть без партійної підтримки.

Юридичні особи-донори - партія “Укроп”, сільськогосподарський кооператив та державні навчальні заклади

Фінансовий звіт кандидатки від “Укропу” Інни Авраменко - єдиний серед звітів основних претендентів, де зазначені кошти, отримані від політичної партії (48 300 грн). Проте, якщо вірити фінансовим звітам, її кампанія була дуже неефективною - адже 193 490 грн принесли лише 888 голосів, і один голос таким чином коштував найдорожче серед усіх фаворитів - 218 грн.

Самовисуванець Микола Бондар провів свою кампанію коштом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Токарі”, в якому був головою на момент виборів. Всього цей кооператив перерахував кандидату 238 тис грн.

Інший самовисуванець Олександр Мигаль йшов на вибори у статусі директора Гадяцького вищого професійного аграрного училища і показав третій результаті. З більш ніж 150 тис. грн у його звіті менше двох відсотків внесені державними навчальними закладами.

Це суперечить ч. 3 статті 50 Закону “Про вибори народних депутатів України” та статті 15 Закону “Про політичні партії в Україні”, які забороняють залучати до виборчого фонду кошти державних підприємств та установ.

Саме неодноразове використання юридичних осіб для фінансування кампаній кандидатів і вирізняє 151-й округ серед інших, в яких цього року відбувалися проміжні вибори. За іншими ж показниками все більш-менш стандартно: вибори фінансують самі кандидати або ж пов’язані з партіями особи, в той час як офіційні внески від партій є винятком, а не правилом. Прикладу ж спроб організувати низове фінансування кампанії на окрузі не було взагалі.