Недоторканність: чи порушив парламент закон?

У червні 2018 року Конституційний Суд України визнав президентський законопроект про скасування депутатської недоторканності таким, що відповідає нормам Основного закону. Проте парламент 8-го скликання не ухвалив його ані в першому читанні, ані в цілому.

Нова Верховна Рада вночі проти 30 серпня проголосувала за попереднє схвалення законопроекту №7203, а вже 3 вересня, коли розпочнеться друга сесія, нардепи можуть ухвалити ці зміни до Конституції в цілому 300 голосами. Принаймні такий прогноз озвучив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Тим часом Комітет ВРУ з питань правової політики вже рекомендував парламенту проголосувати за скасування недоторканності в цілому.

Проте експерт із конституційного права ГО "Центр політико-правових реформ" Богдан Бондаренко в коментарі Руху ЧЕСНО наголосив, що постає низка запитань щодо процедури внесення змін до Конституції. По-перше, чи на "правильній" сесії відбулося голосування за попереднє схвалення конституційних змін?

"Голосування за зміни до Конституції має відбуватися на чергових сесіях. Сесія 29 серпня була позачерговою, адже чергові сесії відкриваються в перші вівторки лютого та вересня", – пояснює експерт.

Питання розмежування сесій стало каменем спотикання й на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики 2 вересня. Зокрема, депутати Сергій Власенко ("Батьківщина") та Руслан Князевич ("Європейська солідарність") наполягали на тому, що засідання комітету наразі проводити не можна, адже воно має відбуватись у межах сесії Верховної Ради, а не між сесіями. Схожу точку зору висловили Сергій Соболєв ("Батьківщина") і Василь Німченко (ОПЗЖ). А голова комітету Ірина Венедіктова ("Слуга народу") заявила, що засідання 2 вересня є позаплановим.

Друге запитання щодо ініційованої процедури скасування недоторканності таке: чи мала право ВРУ 9-го скликання взагалі розглядати цей законопроект, внесений ще до парламенту попереднього скликання? Бондаренко вважає, що документ мав "згоріти", а не бути перереєстрованим у новообраній Верховній Раді:

"Беремо положення Регламенту ВРУ, що стосуються загальних законопроектів. Там написано, що законопроекти, не підтримані в першому читанні (а якщо це зміни до Конституції, то попередньо не схвалені), не перереєстровують у наступній Верховній Раді".

Правознавець нагадав, що ВРУ 8-го скликання, отримавши висновок Конституційного Суду України, так і не проголосувала за попереднє схвалення законопроекту про скасування депутатської недоторканності. Однак у Регламенті не визначено, що в новому скликанні відбувається з проектами змін до Конституції, які мають висновок КСУ, але не були попередньо схвалені парламентом минулого скликання.

"Це питання не врегульоване, а отже, застосовується ч. 2 ст. 19 Конституції, у якій ідеться про таке: суб'єкт владних повноважень може діяти лише в межах, визначених законом. А закон такого випадку не передбачає, тож вони не могли діяти так, як діяли. Тому цей законопроект мав би "згоріти". Попередньо здається так, що процедуру було порушено", – резюмує експерт.

Водночас кандидатка юридичних наук, нардепка ВРУ 6-го скликання Еліна Шишкіна має іншу думку з цього питання, хоча й визнає, що в законодавстві відсутні чіткі приписи:

"Тут можна йти від того, що процедуру було розпочато ще у 8-му скликанні й у 9-му вона триває, тобто це тривалий процес. Але в Конституції про це нічого не сказано".

Також Шишкіна зазначає, що парламент не зобов'язаний реагувати на застереження, які КСУ висловив у своєму висновку щодо конституційності законопроекту №7203:

"У ВРУ немає такого зобов'язання. Фактично найважливішою є резолютивна частина рішення. Хоча в ідеалі Верховна Рада повинна брати до уваги ті застереження чи висновки, до яких дійшов КСУ в мотивувальній частині. Але це насправді необов'язково".

Кажучи про можливість оскарження нардепами скасування їхньої недоторканності в КСУ, Бондаренко наголосив, що підстави для такого подання можна знайти. Питання полягає в тому, чи розглядатиме суд цю скаргу та чи знайдуться взагалі охочі її подати.

"Наразі видається, що немає 45 самогубців, які готові підписати це конституційне подання, тому його не буде. Десь через півтора року подивимося. Теоретично, якщо все, що я сказав, підтвердиться, то за півтора-два роки можна робити подання і скасовувати це голосування", – вважає правознавець.

Нагадаємо, що порушення нардепами процедури розгляду та ухвалення законопроекту надалі може стати підставою для визнання акта неконституційним. Наприклад, така доля спіткала мовний закон Колесніченка-Ківалова та закон "Про всеукраїнський референдум".

ВРУ 8-го скликання за час своєї каденції дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності 11 нардепів: Євгена Бакуліна, Михайла Добкіна, Олеся Довгого, Сергія Клюєва, Сергія Мельничука, Ігоря Мосійчука, Вадима Новинського, Олександра Онищенка, Максима Полякова, Борислава Розенблата та Надії Савченко. Водночас попередній парламент відмовився позбавити недоторканності Станіслава Березкіна, Олександра Вілкула, Євгена Дейдея, Сергія Дунаєва, Дмитра Колєснікова й Андрія Лозового. 

Днями Центр протидії корупції назвав шістьох екс-нардепів 8-го скликання, щодо яких НАБУ та САП можуть поновити раніше розпочаті розслідування завдяки втраті цими особами депутатського імунітету.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський у своєму першому посланні до Верховної Ради застеріг депутатів від того, аби вони не увійшли в історію як парламент, який пропрацює найменше. Також Рух ЧЕСНО дослідив, скільки коштував партіям мандат нардепа на цьогорічних виборах.