ПереЗе!вантаження НАЗК: що буде з декларуванням та держфінансуванням партій

Згідно з пояснювальною запискою, розроблення законопроекту, який фактично перезапускає НАЗК, спричинене неефективною діяльністю цього органу. Обґрунтовуючи неефективність роботи НАЗК, автори посилаються на заяви та висновки громадських організацій, а також на звіт GRECO (Групи держав Ради Європи проти корупції).

Офіс Президента пропонує змінити структуру управління НАЗК з колегіальної на одноосібну. Актуальна структура передбачає управління НАЗК та ухвалення рішень п'ятьма членами Нацагентства. Передбачається, що Кабмін у 45-денний строк після ухвалення закону має провести новий конкурс для обрання очільника НАЗК, а також для формування Громадської ради при Нацагентстві. Теперішні члени НАЗК, керівник апарату та його заступники втратять свої повноваження одразу після набрання цим законом чинності.

Низка змін стосується декларування. Зокрема, у Зеленського пропонують зобов'язати подавати декларації всіх кандидатів у народні депутати на дочасних виборах. Через розбіжності в законах кандидати зобов'язані подавати декларації на чергових виборах, однак не мусять цього робити на позачергових. Вимога подавати декларації, згідно із законопроектом, має поширюватись і на працівників Офісу Президента. Також пропонується вилучити з переліку представників антикорупційних громадських організацій, бо вони не належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування.

Водночас законопроектом передбачено точкові, але суттєві зміни до закону "Про політичні партії в Україні". В Офісі Президента пропонують надавати держфінансування лише парламентським партіям, а також скоротити його обсяги вдвічі. Нагадаємо, що, згідно з чинними нормами закону, за підсумками виборів до Верховної Ради право на держфінансування отримали й позапарламентські партії, які подолали 2-відсотковий бар'єр.

"Ми позитивно оцінюємо подання такого законопроекту. Потребу в перезапуску Агентства зазвичай обґрунтовують проблемами з перевіркою декларацій, а також сумнівами в незалежності НАЗК. Разом з тим ми вважаємо, що в НАЗК завалили й роботу з контролю за фінансуванням партій. Фінансові звіти партій рясніють підставними донорами, а значна частина витрат узагалі не потрапляє до звітів. Агентство не працює над виявленням цих порушень, а натомість фокусується на формальних порушеннях, які стали очевидними ще в перші роки з моменту запровадження звітування для партій", – каже аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко.

Утім, перезапуск НАЗК, посилення його спроможності та незалежності жодним чином не стосується питання державного фінансування партій. Не зрозуміло, яку саме проблему в Офісі Президента хочуть розв'язати шляхом зменшення видатків на фінансування партій і підвищення бар'єра для його отримання з 2% до 5%. Найімовірніше, це пов'язане з реакцією суспільства на можливу фінансову підтримку однієї з партій, яка одержала 2% голосів виборців. Цю реакцію підживили хибні, завищені підрахунки обсягів державного фінансування для партій (зокрема, завищеними щонайменше вдвічі є підрахунки в петиції Миколи Томенка на сайті Президента). Питання державного фінансування партій є складовою ширшої проблеми, для подолання якої потрібні ґрунтовні зміни до профільного законодавства.

Доцільно із запропонованого Президентом законопроекту вилучити норми, які стосуються держфінансування партій, та розглянути їх у контексті ґрунтовніших змін до закону "Про політичні партії в Україні".

"Рух ЧЕСНО понад 3 роки аналізує фінансову звітність і відслідковує діяльність НАЗК. З моменту запровадження держфінансування партій та їхнього звітування ми фіксуємо низку проблем, котрі можна розв'язати через ґрунтовні зміни до профільного закону. Ідеться про необхідність визначення напрямків, на які можна чи не можна витрачати держкошти, спрощення процедури здійснення внесків на користь партій, скасування норми про заборону фінансування партій особами, що мають податковий борг, а також запровадження заборони на фінансування партій громадськими організаціями. Ми виявляли схеми використання підставних осіб для заведення коштів на офіційні рахунки. Зміни до закону "Про політичні партії в Україні" повинні бути ухвалені паралельно з процесом перезапуску НАЗК. Зауважу, що потрібні пропозиції вже розроблені робочою групою з представників громадських організацій, тож закон можна ухвалити у стислі строки", – додає Фещенко.

Нагадаємо, що за підсумками виборів до ВРУ 5 парламентських і 6 позапарламентських партій дістали право на державне фінансування. Якщо розподіл коштів здійснюватиметься згідно з чинними нормами закону, то позапарламентські партії, які здобули від 2% до 5% голосів, у 2020 році отримають з держбюджету від 11 до 20 мільйонів гривень. Парламентські партії, окрім своєї частки держфінансування, мають одержати ще й повну компенсацію офіційних витрат на виборчу кампанію – загалом 467 мільйонів гривень.