Частина витрат партій на телерекламу залишилася поза виборчими звітами

Моніторинг політичної реклами на ТБ містить дані щодо кожного виходу агітації в рекламних блоках в ефірах 18 національних мовників у період від 21 квітня до 19 липня. Зіставивши ці дані з розцінками на політичну рекламу, оприлюдненими каналами, ми підрахували, скільки кожна з партій-учасниць виборів витратила на рекламу на центральному телебаченні. 

Лідерами за обсягом витрат стали Радикальна партія Олега Ляшка – 104,3 мільйона гривень, "Слуга народу" – 95,8 мільйона, "Українська стратегія Гройсмана" – 84 мільйони та "Голос" – 83,2 мільйона. 

Найменше коштувала реклама "Сили права" та "Факела" – 339 та 318 тисяч гривень відповідно.

Згідно з остаточними фінансовими звітами про використання коштів виборчого фонду, на телерекламу під час парламентської кампанії разом партії витратили 683,2 мільйона гривень. 

Ця сума охоплює вартість показів роликів і на центральних, і на регіональних телеканалах, проте до неї не входить реклама, яка виходила до реєстрації партій у ЦВК. Реклама, трансльована до набуття партією статусу учасника виборів формально не вважається агітацією, а тому не потрапила до виборчих звітів.  У попередній публікації ми показали, що частина політсил розпочали агітацію на ТБ до початку кампанії та реєстрації у ЦВК. Таким чином, політсили обійшли статтю 70 закону "Про вибори народних депутатів України". У підсумку походження щонайменше 86 мільйонів, витрачених партіями на дочасну агітацію, залишається невідомим до моменту публікації поточної звітності політсил.

Щоб порівняти задекларовані та фактичні витрати політсил на телерекламу, ми зіставили суми, зазначені у звітах партій, з підрахунками за даними моніторингу політичної реклами на ТБ. Для цього з виборчих звітів ми вибрали лише ті транзакції, що стосувалися розміщення роликів на центральних телеканалах. 

Найбільше різняться суми зі звіту партії та з моніторингу політичної реклами в таких політсил, як "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ), "Європейська солідарність", "Опозиційний блок" та "Українська стратегія Гройсмана". Такі розбіжності частково можна пояснити тим, що ці партії почали активно агітувати на ТБ ще до реєстрації в ЦВК. Зокрема, представники "Опоблоку" та ОПЗЖ з'являлись у вітальних роликах з нагоди Великодня та Дня перемоги.

Витрати на дочасну агітацію, які не ввійшли до звітів про використання коштів з виборчих фондів, мали бути відображені у фінансових звітах партій за другий квартал (період від квітня до червня). Так, "Європейська солідарність" та "Українська стратегія Гройсмана" зазначили у своїй квартальній звітності видатки на телерекламу, близькі до різниці між фактичними (згідно з даними моніторингу) та офіційними (згідно з виборчим звітом) витратами на агітацію на ТБ.

Вартість агітації на центральних каналах, наведена у виборчому звіті ОПЗЖ, виявилася на 32 мільйони меншою за суму, отриману внаслідок підрахунків на підставі даних моніторингу. Понад 16 мільйонів становлять видатки на рекламу, що виходила до старту кампанії. У квартальній звітності ОПЗЖ задекларувала значно менше – 13,5 мільйона витрат на телерекламу, до яких входить і вартість роликів на регіональних телеканалах. 

Навіть без урахування видатків на дочасну агітацію, прозвітовані витрати є на 14 мільйонів нижчими за фактичні. Зокрема, відрізняється вартість виходу роликів ОПЗЖ в ефірі "Інтеру": партія перерахувала каналу 20,4 мільйона з виборчого фонду, тоді як загальна ціна показів, зафіксованих моніторингом, становить 34,5 мільйона. Зауважимо, що видатки партії на рекламу на інших телеканалах збігаються або незначно відрізняються в обох джерелах (дані моніторингу та фінзвіту). 

У квартальному звіті "Опозиційного блоку" взагалі немає витрат на розміщення телереклами. Хоча вартість роликів, що виходили до реєстрації партії в ЦВК, становила близько 17 мільйонів гривень. Із них 4,3 мільйона коштували вітальні ролики Вадима Новинського з нагоди 9 Травня та Великодня. 

Разом з тим, не зрозуміло чиїми коштами партії розплачувалися за рекламу, адже у виборчих звітах більшості з них відсутні імена донорів. Їхні виборчі фонди наповнювалися "власними коштами партії". Фактично, вже під час кампанії партії збирали кошти на поточні рахунки і лише потім переспрямовували їх на виборчі рахунки. Таким чином, партії фактично змогли "відкласти" дату оприлюднення інформації про донорів кампанії до моменту публікації поточної звітності. Цим вони нівелюють саму ідею подачі проміжних фінансових звітів (подаються за 5 днів до виборів) які потрібні для того, щоб виборець ще до візиту на дільницю володів інформацією про те, хто фінансував виборч кампанію тої чи іншої партії.

Нагадаємо, рух ЧЕСНО підрахував, якій партії мандат коштував найдорожче.