Люди Ахметова, мери, "афганець"-рекордсмен: хто переміг "слуг" і нардепів на Донеччині

У чотирьох округах області перемогли нардепи 8-го скликання: Юрій Солод (ОПЗЖ), Вадим Новинський ("Опоблок"), Максим Єфімов та Дмитро Лубінець (обидва були депутатами від БПП, цього разу йшли самовисуванцями). У решті восьми округах виграли кандидати, які до Верховної Ради потрапляють уперше. Серед них є представники місцевої еліти Донеччини, наприклад топ-менеджери підприємств Ріната Ахметова Муса Магомедов і Сергій Магера, міські голови Покровська та Дружківки Руслан Требушкін і Валерій Гнатенко. А є й "парашутисти", як-от ветеран війни в Афганістані Олександр Ковальов. Четверо з цих восьми майбутніх нардепів під час виборчої кампанії вдавалися до "гречкосійства".

Рух ЧЕСНО далі аналізує мажоритарників, які перемогли кандидатів від "Слуги народу" та чинних нардепів у виборчих округах на Сході України.

Читайте також: Топ-менеджерка Ахметова та "команда Шахова": хто переміг "слуг" і нардепів на Луганщині

Переможці від "Опоблоку": мер і топ-менеджери Ахметова

Вибори у прифронтовому окрузі №45 відбулися в Авдіївці та деяких населених пунктах Ясинуватського району, решта його території окупована проросійськими бойовиками. Новим нардепом від колишньої "вотчини" Юхима Звягільського, котрий цього разу не балотувався, стане 49-річний Муса Магомедов – гендиректор Авдіївського коксохімічного заводу, що входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Він був кандидатом від "Опоблоку" та переміг, одержавши 8781 голос (64,6%). Загалом у цьому окрузі на депутатський мандат претендували 11 осіб.

Магомедов із 2003 року працює у виробничій галузі. У 2005-2009 роках очолював наглядову раду ПрАТ "Запоріжкокс", а протягом 2009-2012 років був його гендиректором. Від 2012-го керує Авдіївським коксохімічним заводом (АКХЗ) – найбільшим промисловим підприємством міста.

5 червня Магомедов повідомив у Facebook, що жителі Авдіївки "висунули" його кандидатом у нардепи. В агітації майбутній депутат використовував образ господарника, який усталився за ним завдяки його посаді.

Передвиборчий ролик Магомедова, у якому він перевтілюється з керівника заводу на кандидата

Магомедов зустрічався з виборцями, зокрема з мешканцями сіл на лінії зіткнення. Також він презентував мурал на стіні школи, відкрив нові приміщення в авдіївській ДЮСШ, організував тенісний турнір на власний кубок. У цих ініціативах майбутній нардеп позиціонував себе не як кандидат, а як гендиректор АКХЗ.

19 липня в Авдіївці відбувся концерт до Дня металурга та гірника, під час якого Магомедов вітав містян зі святом. На заході виступили гурт MOZGI та співачка Гайтана.

У своїй передвиборчій програмі Магомедов нагадав про внесок АКХЗ у відновлення будинків і соціальних об'єктів Авдіївки, а також пообіцяв сприяти поверненню миру на Донбас і реалізації реформи децентралізації, розв'язати проблеми з водо-, газопостачанням та освітленням у 45-му окрузі, поновити роботу суду в Авдіївці тощо.

У звіті про надходження та витрати з виборчого фонду Магомедов зазначив 260 тис. грн власних коштів і 50 тис. грн від авдіївця Сергія Григоровича Сергієнка, ПІБ якого збігаються з ініціалами в.о. фінансового директора АКХЗ. Найбільша стаття видатків у Магомедова – 108 тис. грн на друк агітаційних матеріалів.

Переможцем в окрузі №50 (міста Добропілля, Мирноград, Покровськ, Добропільський район) став іще один висуванець "Опоблоку" – 43-річний міський голова Покровська Руслан Требушкін (19 329 голосів, або 30,3%). Загалом тут балотувалися 12 кандидатів. Під час підрахунку голосів у 50-му окрузі спостерігачі зафіксували спроби фальсифікацій.

Екс-регіонал Требушкін обіймає посаду мера Покровська (колишнього Красноармійська) з 2015 року, а до того п'ять років був міським головою сусіднього Димитрова (нині – Мирноград). Під час Революції Гідності він возив до Києва гуманітарну допомогу для силовиків, а навесні 2014-го називав тодішню центральну владу "хунтою", хоча сепаратистські виступи на Донбасі не підтримав. Мер Покровська фігурує в низці антикорупційних розслідувань.

Згідно з декларацією, у Требушкіна немає власної нерухомості, натомість його дружина володіє землею на Донеччині загальною площею 19 гектарів. За 2018 рік Руслан Требушкін отримав понад 380 тис. грн зарплати мера, тоді як Вікторія Требушкіна заробила 1,5 млн грн у бізнесі та 600 тис. грн від продажу рухомого майна.

Під час виборчої кампанії Требушкін удавався до дій, що мають ознаки "гречкосійства". Наприклад, "на прохання виборців" він розчистив зону відпочинку на місцевому ставку. За інформацією "ОПОРИ", у покровському виданні розмістили три публікації про Требушкіна, не позначені як політична реклама.

У Покровську мер-кандидат організував святкування Дня металурга.

Агітувати за Требушкіна приїжджав перший номер у списку "Опоблоку" Євгеній Мураєв.

Передвиборча програма Требушкіна цілком присвячена проблемам 50-го округу. Серед пріоритетів майбутнього нардепа – стабільне водопостачання, ремонт доріг, забезпечення роботи вугільних шахт, ремонт і покращення стану місцевих медзакладів "за рахунок субвенції народного депутата".

На сайті ЦВК є лише проміжний фінзвіт Требушкіна (за 27 червня – 10 липня). На кампанію кандидат зібрав понад 139 тис. грн, уся ця сума – внески від фізосіб. Протягом двох тижнів агітації мер Покровська витратив більш ніж 128 тис. грн, найбільша стаття його видатків – використання ТБ і друкованих ЗМІ.

Читайте також: Львівщина: хто переміг мажоритарників "Слуги народу" та чинних нардепів

Третя мажоритарна перемога "Опоблоку" на Донеччині – округ №58 (Приморський та Центральний райони Маріуполя), де балотувався 21 кандидат. Тут найбільшу підтримку здобув директор з регіонального розвитку Маріупольського металургійного комбінату (ММК) ім. Ілліча (ще одне підприємство з холдингу "Метінвест" Ахметова-Новинського), 62-річний депутат Маріупольської міськради від "Опоблоку" Сергій Магера (21 979 голосів, або 30,5%).

За часів СРСР Магера працював у відділах пропаганди й агітації осередків комсомолу та Комуністичної партії. З 1997 року обіймав різні посади на ММК ім. Ілліча та в "Метінвесті". Магера – член партії "Опозиційний блок", депутат Маріупольської міськради з 2002 року. 2014-го балотувався до ВРУ за списком цієї політсили, але не пройшов.

Доходи Магери за 2018 рік становили майже 1,8 млн грн, з яких 1,1 млн – зарплата на ММК, ще 336 тис. грн – виплати від громадської спілки "Зелений центр Метінвест", де він є координатором.

Ще до початку виборчої кампанії Магера як представник "Метінвесту" організовував у Маріуполі спортивні, розважальні заходи та дитячі свята. Не припинив він це робити й у статусі кандидата. Наприклад, "опоблоківець" оголосив конкурс "свят подвір'я або вулиці" під брендом "Метінвесту", переможцям якого пообіцяли грошову винагороду. Такі дії кандидата мають ознаки “гречкосійства”.

Крім традиційних обіцянок про припинення війни та відмову від блокади ОРДЛО, Магера у своїй передвиборчій програмі пише про покращення стану екології в Маріуполі та регіоні, поліпшення транспортного сполучення між містом і рештою України та, загалом, про "вирішення проблем кожного виборця мого округу, який звернувся до мене".

Загальний розмір виборчого фонду Магери трохи перевищував мільйон гривень: 300 тис. грн вніс сам кандидат, ще 742,5 тис. грн йому дали маріупольці Юрій Поляков і Максим Макетрюк, а також житель окупованого Харцизька (Донеччина) Сергій Парамонов. Кампанія обійшлася Магері в 1 млн грн, 65% цієї суми було витрачено на місцеві ЗМІ.

Переможці від ОПЗЖ: мер, підприємець та екс-голова РДА часів Порошенка

У 46-му окрузі (міста Бахмут, Лиман, частина Бахмутського району Донеччини) за мандат змагалися шестеро кандидатів. Перемогу здобув висуванець "Опоплатформи – За життя", 35-річний приватний підприємець Федір Христенко (24 958 голосів, або 38%).

Христенко народився на Донеччині, але зараз проживає в селі під Києвом. Як розповідав сам майбутній депутат, до війни він мешкав у Донецьку та працював у сфері пасажирських автоперевезень, а після початку бойових дій переїхав з родиною до Києва. У столиці організував консалтинговий бізнес. На виборах Президента 2014 року був довіреною особою Петра Порошенка в окрузі №49 на Донеччині.

За словами Христенка, у нього давні дружні стосунки зі співголовою ОПЗЖ Юрієм Бойком, який і запропонував йому балотуватися до ВРУ. Під час кампанії Бойко приїжджав до 46-го округу агітувати за кандидата.

За даними системи Opendatabot, донедавна Христенко був директором ТОВ "Істголдкапітал" та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Карбонкапітал". Обидві компанії зареєстровано в Києві за однією адресою, їхній основний вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля.

Христенко привозив на округ відомих артистів. На одному з таких концертів не було двох заявлених співачок – Тіни Кароль та Наталії Могилевської. У штабі кандидата пояснили цей конфуз нібито зривом домовленостей.

Під час виборчої кампанії Христенко вимагав знизити тариф на воду в Бахмуті та Бахмутському районі. А через опубліковану в місцевих ЗМІ "джинсу" він розповідав про те, як йому вдалося зменшити орендну плату на ринках Бахмута. У місті Часів Яр кандидат відвідав випускний вечір у школі та пообіцяв єдиному випускникові-медалісту оплатити його навчання в будь-якому виші України.

У своїй передвиборчій програмі Христенко, зокрема, обіцяє виборювати для Донбасу статус автономії, домогтися ухвалення закону про амністію та позаблоковий статус України. Також майбутній нардеп виступає за скасування "антиконституційних та дискримінаційних" законів про мову, освіту, "перейменування церкви".

Розмір виборчого фонду Христенка становив близько 1,4 млн грн. Упродовж майже місячної кампанії він витратив усі ці кошти до копійки. Найбільшу суму (понад 660 тис. грн) кандидат заплатив за ефірний час на місцевому ТБ і радіо та агітацію у пресі. Майже 1,3 млн грн йому пожертвували дев'ятеро осіб.

У 49-му окрузі на Донеччині (міста Дружківка та Костянтинівка, Костянтинівський і Покровський райони) від партії Бойка-Рабіновича-Медведчука переміг 52-річний міський голова Дружківки Валерій Гнатенко (22 355 голосів, або 38%), який уже залишив посаду мера. Загалом виборчий бюлетень у цьому окрузі налічував 19 прізвищ.

Екс-регіонал Гнатенко перебував у кріслі мера Дружківки з 2006 року, він є фігурантом журналістських антикорупційних розслідувань. 2013-го цей посадовець погрожував активісту Руху ЧЕСНО кримінальною справою. А у квітні 2014 року Гнатенко на мітингу прихильників так званої "ДНР" схвально відгукнувся про незаконний референдум щодо статусу Донбасу. На цьогорічних президентських виборах він підтримував Порошенка.

Валерій Гнатенко на мітингу сепаратистів у Дружківці, 13 квітня 2014 року

Дружина майбутнього нардепа Світлана Гнатенко як ФОП спеціалізується на торгівлі пальним. Протягом двох років вона продала комунальним підприємствам Дружківки палива на понад 3 млн грн.

Як і стосовно Христенка, підтримати Гнатенка в його окрузі приїжджали "перші особи" ОПЗЖ – Юрій Бойко та Наталія Королевська.

Гнатенко організував для виборців святкування Івана Купала. Підтримати його в цьому приїжджала Королевська. Тим часом спостерігачі зафіксували рекламу мера Дружківки в газетах у межах округу без належного маркування та агітацію за кандидата у Дружківському центрі зайнятості.

У передвиборчій програмі кандидат пообіцяв "брати активну участь у процесі встановлення миру" на Донбасі, захищати інтереси переселенців, сприяти залученню інвестицій у розвиток Донеччини та утвердженню самостійності місцевих бюджетів тощо. Також він планує "реконструювати та будувати дороги в кожному населеному пункті округу".

На виборчу кампанію Гнатенко офіційно витратив майже 518 тис. грн. Усі ці кошти йому перерахував/перерахувала Гнатенко С.С. (імовірно, родич(ка) кандидата). Найбільшою статтею видатків у звіті екс-мера є друк агітації – близько 342 тис. грн.

Читайте також: І сталося диво: 13 аномальних округів для "Слуги народу"

Округ №59 (міста Вугледар, Новогродівка, Селидове, Великоновосілківський та Мар'їнський райони Донеччини) здобув 51-річний представник ОПЗЖ, екс-голова Мар'їнської райдержадміністрації Володимир Мороз (17 500 голосів, або 31,2%). Загалом тут балотувалися 28 кандидатів.

У 2010-2014 роках Мороз був заступником міського голови Курахового з питань ЖКГ та благоустрою міста, а за президентства Петра Порошенка – головою Мар'їнської РДА.

У декларації за 2018 рік Мороз зазначив лише приблизно 390 тис. грн зарплати очільника РДА, житловий будинок у Кураховому (136 кв. м) та дві земельні ділянки – 666 кв. м у Кураховому та 1000 кв. м на Закарпатті.

Наприкінці червня Мороз, будучи кандидатом у нардепи, відвідав ДЮСШ у Мар'їнці. Судячи з оприлюднених фото, вихованцям спортшколи подарували футболки та ґаджети, але чи були це подарунки від політика, не відомо.

У Павлівці Мар'їнського району святкування Дня села відбулося під агітаційним банером ОПЗЖ та Мороза. Місцевих мешканців частували наїдками, а також були розваги для дітей.

Передвиборча програма Мороза повністю повторює програму іншого мажоритарника-переможця від ОПЗЖ – Федора Христенка з округу №46.

На сайті ЦВК є лише проміжний фінзвіт Мороза про використання коштів виборчого фонду (за 27 червня – 11 липня). Кандидат зібрав на кампанію 170 тис. грн – ці гроші йому пожертвували 12 жителів Курахового й Мар'їнки. Протягом двох тижнів Мороз витратив майже всю цю суму, найбільше коштів – близько 87 тис. грн – пішло на друк агітпродукції.

"Аномальні" переможці: "батьківщинівець" та рекордсмен із 220 голосами

Частково окупований округ №51 на цих виборах виявився найменшим: у ньому були зареєстровані лише 3133 виборці, з яких проголосували 837 осіб (26,7%), а голосування відбулося тільки на двох дільницях у прифронтовому селищі Зайцеве Бахмутського району. У підсумку тут переміг 51-річний пенсіонер-самовисуванець Олександр Ковальов, отримавши лише 220 голосів (33%), що є найменшою кількістю голосів, відданих за мажоритарника-переможця в історії українських виборів. А 11 із 26 кандидатів у цьому окрузі не одержали жодного голосу.

Ковальов – уродженець нині окупованої Макіївки, учасник радянської інтервенції в Афганістані, голова Всеукраїнської громадської організації "Ніхто крім нас", яка об'єднує "афганців" і ветеранів-десантників. Він був організатором протестів воїнів-"афганців" біля ВРУ восени 2011 року, а згодом заявляв про тиск та знищення його бізнесу режимом Віктора Януковича. Після Революції Гідності, у лютому 2014-го, Ковальов допоміг бійцям "Беркуту" виїхати з Києва, за що зазнав кримінального переслідування.

У Зайцевому Ковальов удавався до явного "гречкосійства", скориставшись зі скрутного становища мешканців прифронтового селища. Наприклад, кандидат забезпечив п'ятиповерхівку насосною станцією водопостачання, роздавав виборцям продуктові набори та влаштовував для них застілля.

Місцевим дітям Ковальов подарував спортивний інвентар і так само пригощав їх наїдками. Під час кампанії кандидат жорстко критикував українську владу, звинувачуючи її в обстрілах мирного населення Донбасу.

У передвиборчій програмі Ковальов згадує про "спокійні та щасливі 70-ті та 80-ті роки 20-го століття" й "мирний Донбас до 2013 року". Майбутній нардеп обіцяє домагатися припинення війни, скасування "смертельної медичної реформи" та закону "про тотальну українізацію".

Офіційний розмір виборчого фонду Ковальова становив лишень 30 тис. грн, які пожертвувала жителька Слов'янська Ірина Саматова. Із цієї суми кандидат витратив 13,7 тис. грн на друк агітаційних матеріалів.

У частково окупованому окрузі №52, де вибори відбулися, зокрема, у Торецьку, Світлодарську та Залізному, переміг висуванець ВО "Батьківщина", 54-річний Євген Яковенко (7644 голоси, або 29%). Це перша перемога представника партії Юлії Тимошенко на мажоритарці на Донеччині за всю історію виборів в Україні. Загалом у 52-му окрузі балотувалися 17 кандидатів.

У 2001-2019 роках Яковенко керував торговельно-промисловою компанією "Алькон", що зареєстрована у Дніпрі та спеціалізується на оптовій торгівлі.

Примітно, що в агітаційних матеріалах кандидата не було жодного натяку на партію "Батьківщина", від якої він балотувався.

У Facebook штаб Яковенка регулярно інформував про зустрічі кандидата з виборцями. Щоправда, іноді такі заходи містили й розваги для дітей.

Під час кампанії Яковенко купував матеріали для ремонту спортмайданчика та спортивний інвентар для дітей, що також є "гречкосійством". А 18 липня кандидат організував у Торецьку концерт співака Віктора Павліка.

У своїй передвиборчій програмі Яковенко обіцяє ліквідувати "кланово-олігархічний устрій", зупинити "адміністративний владний терор проти підприємців", відновити довіру до банків та остаточно ліквідувати податкову міліцію.

Загальний виборчий фонд Яковенка складався з 40 тис. грн його власних коштів. Протягом двох тижнів кампанії кандидат витратив майже 24 тис. грн, найбільша стаття видатків – друк агітації (10 тис. грн).

Нагадаємо, перше засідання Верховної Ради 9-го скликання відбудеться 29 серпня. У партії "Слуга народу" заявляли, що одним із першочергових завдань нового парламенту буде розв'язання проблеми кнопкодавства.

Раніше Рух ЧЕСНО поцікавився передвиборчими обіцянками мажоритарників-переможців від партії Зеленського в Києві та вартістю голосу для "слуг" у столиці.