Звіти кандидатів Чернігівщини: з 2015 року мандат подешевшав

Партії офіційно не фінансують кандидатів, проводячи кошти через приватних осіб, а приклад публічного фандрейзингу подав лише один кандидат.

Минулого року Чернігів був полем бою між кандидатом від БПП Сергієм Березенком та лідером “Укропу” Геннадієм Корбаном. Цього року ці політичні сили відмовилися від реальної боротьби за мандат, фактично віддавши округ київському забудовнику Максиму Микитасю. Політик - фігурує у каталозі антикорупційних журналістських розслідувань руху ЧЕСНО.

Це помітно і з передвиборчими витратами. В 2015 кандидат від БПП офіційно витратив на кампанію 2,5 млн грн, то цьогорічний кандидат від БПП Сергій Гарус — менше 25 тис. грн. Так само і в “Укропу” - цьогорічний кандидат Ярослав Гірич витратив менше 200 тис. грн, хоча Геннадій Корбан минулого року вклав у вибори 3,4 мільйони.

Але і в інших кандидатів цифри не досягають минулорічних рекордів.

Фаворити використовували власні чи сімейні кошти

Переможець виборів — самовисуванець Максим Микитась — залучив на вибори найбільше з перших 9 кандидатів — майже 2 млн грн. З них 550 тис. грн власних коштів. Зауважимо, що у минулому скликанні він був найбагатшим депутатом Київради і за 2014 рік отримав понад 48,5 млн грн. Окрім своїх коштів, Микитась залучив також 1 млн 400 тис. грн добровільних внесків фізичних осіб. Проте ці гроші надали 3 особи: дружина самого Микитася Наталія (550 тис. грн), Рєзник Дмитро Дмитрович (два внески по 150 тис. грн) та, ймовірно, його дружина Рєзник Олена Євгеніївна (550 тис. грн).

Максим Микитась не відповів на наше запитання, хто такі Рєзникі, та чому вони вирішили зробити такі значні внески. Дві особи точно з таким ПІБ причетні до ТОВ “Ел-Лада”, а Рєзнік Дмитро Дмитрович — також до ТОВ “Енергопласт”. Особа з інакше написаним прізвищем — Роман Наумович Резнік — за даними журналістів, ймовірно, пов'язаний із бізнесом нинішнього мера Чернігова Владислава Атрошенка, а також був кандидатом від БПП на місцевих виборах. Його імовірний батько, Наум Резнік, у фейсбуку дружить із Дмитром та Оленою Резніками, проте чи є це саме донори кампанії Микитася, і чи перебувають вони у родинних зв’язках із ймовірним бізнес-партнером Атрошенка, з'ясувати не вдалося.

Нагадаємо, мер Чернігова - представник БПП - публічно підтримував на виборах Максима Микитася.

В висуванця “Батьківщини” Юрія Власенка, який показав другий результат на виборах, все ще простіше — згідно зі звітом, він сам вніc 1 млн 245 тис. грн, які витратив на вибори. Зауважимо, що у деклапації за 2011 рік його дохід становив дещо більше 20 тисяч гривень. Так само за рахунок суто власних коштів провели кампанію самовисуванець Григорій Ткаченко та  “укропівець” Ярослав Гіріч.

Загалом варто звернути увагу на тенденцію, що навіть партійні кандидати переважно не зазначають у звіті гроші, отримані від їхніх політичних сил. Оскільки партії віднедавна змушені звітувати за свої надходження та витрати, “провести” гроші через фізичних осіб набагато простіше. Серед 9 кандидатів, які набрали найбільше голосів, від своєї партії кошти отримував лише кандидат від “Демократичного альянсу” Ігор Андрійченко (113 260 грн). Згідно зі звітами, “Батьківщина”, “Радикальна партія”, “Самопоміч”, “Опозиційний блок”, БПП та “Укроп” не перерахували на рахунки своїх кандидатів жодної копійки.

Проте якщо придивитися до донорів детальніше, зв'язки з партією знайти досить легко.

“Краудсорсінг” радикала Блауша: свої, до свого, зі своїм

Формально Дмитро Блауш, висуванець від Радикальної партії, не використовував під час кампанії ані своїх, ані партійних коштів. Але, фактично, всі його донори тим або іншим чином пов'язані із Радикальною партією.

Наталія Решетник, яка, згідно зі звітом, дала на кампанію 10 тис. грн, в жовтні 2014 року була членкинею Радикальної партії та балотувалася за її списком до Верховної Ради. На той час була тимчасово безробітною.

Наталя Осіковська (116 тис. грн) — нинішня депутатка від Радикальної партії. Окрім того, вона також є засновницею та кінцевим бенефіціаром підприємства “Київський шлях”, керівником якого є інша донорка Блауша Тетяна Губська (пожертвувала більше 400 тис. грн).

Більше півмільйона гривень на кампанію Блауша пожертвувала Вікторія Дорошок — найімовірніше, ФОП, що торгує медом. Також вона є дружиною екс-заступника начальника ДПІ у Чернігові. В грудні 2015 року, за інформацією депутата Чернігівської міської ради Ігоря Андрійченка, Дорошок був висунутий Радикальною партією кандидатом на посаду заступника міського голови з питань ЖКГ та транспорту. Ще до цього, в березні 2014 року, депутат Чернігівської міської ради з групи “Рідне місто” Сергій Масленніков звинуватив тодішнього заступника голови ДПІ Дорошка у керуванні корупційними схемами. У ДПІ звинувачення відкинули.

Вікторія Дорошок також потрапляла у ЗМІ у зв'язку з сімейною історією про замовне вбиство. Сергій Грицан, її колишній чоловік, буцімто “замовив” смерть Вікторії кілеру. Той, натомість, повідомив про це правоохоронні органи, і Сергія Грицана затримали. Підозрюваний, утім, вважає справу сфабрикованою.

Кандидатка від “Опозиційного блоку” здебільшого використовувала на кампанію власні кошти. А єдиною фізичною особою, яка зробила внесок в її кампанію (12 615 грн), виявився Олексій Дем'яненко, член “Опозиційного блоку”, який був кандидатом на виборах в 205 окрузі.

Чернігівські студенти - за Єгора Фірсова!

В Єгора Фірсова, який посів 5-те місце, доля внесків від фізичних осіб перевищує 90% всієї суми залучених кандидатом коштів і складає майже 700 тис. грн. На відміну від Блауша, колишній нардеп від БПП вів справжню фандрейзингову кампанію. Зокрема, на своїй сторінці в фейсбук кандидат часто публікував відео із закликом про підтримку та номерами рахунків.

В результаті в фінальному звіті Фірсова — 150 донорів, із максимальним внеском 36 тисяч гривень. Більшість донорів внесли 500 і менше гривень. Контраст із звітом Микитася чи Блауша відразу кидається в очі.

Проте серед головних донорів Фірсова є не один член його команди. Зокрема, 32 тисячі гривень (другий внесок за розмірами) вніс Сергій Костеж — журналіст, який на проміжних виборах входив до складу команди кандидата. Помічники-консультанти Фірсова Руслан Калінін, Денис Каплунов та Катерина Кічик внесли від 13 до 14 тис. грн.

Окрім цього, група великих донорів Фірсова мають однакові ПІБ із студентами Чернігівського державного інституту економіки і управління. Наприклад, Даяна Черненко та Альона Реутська внесли відповідно 22,5 та 19,7 тис. грн. В 2012 році вони обидві вступили на бюджет до ЧДІЕіУ, спеціальність “Облік і аудит”. В 2013 році в той самий університет, на ту ж спеціальність вступив Кирило Голубов, який перерахував Фірсову 12,7 тис. грн, а на спеціальність “Економіка і підприємництво”  — Євгеній Мамаєв, якому кандидат завдячує внеском у 12.5 тис. грн. В 2012 першою в списку вступників на “Соціальну роботу” була Анастасія Бивалькевич, що пожертвувала 14 тис. грн. Окрім цього, у Facebook профілі Кирила Голубова та Даяни Черненка у друзях з Сергієм Ребенком, який був третім за розміром сумарних внесків (29.7 тис. грн) та, можливо, є братом Анни Ребенок, яка в 2012 році вступала до того ж університету на спеціальність “Менеджмент”.

Також серед донорів Фірсова Максим Шелупець та Тетяна Золотар. Донорів, які в один день внесли по 14 тис. грн, можна знайти в списках абітурієнтів, що вступали до Чернігівського технічного університету та НТУ “КПІ” у 2014 році.

Додатковий фактор, який свідчить про пов'язаність донорів Фірсова — той факт, що вони робили схожі за сумою внески в один день. Так, 5 липня Бивалькевич, Золотар та Шелупець внесли рівно по 14 тис. грн. 8 липня — від 12 до 12,9 тис. грн внесли Ребенок, Реутська Даяна Черненко, Євгеній Мамаєв та Кирило Голубов, а також ще 4 донори, яких поки що не вдалося ідентифікувати навіть як студентів.

Учасники Руху ЧЕСНО в рамках кампанії "Стеж за грошима" намагалися зв'язатися в соцмережах із людьми, чиї імена та прізвища співпадали із зазначеними у списках. Але відповіла нам лише Анастасія Бивалькевич, причому різко і не по суті.

Сам Єгор Фірсов у розмові з ЧЕСНО стверджував, що хоч він сам і не знайомий з більшістю своїх донорів, підставних осіб серед них немає, а розміри внесків — цілком посильні для людей з середнього класу.

В будь-якому випадку, успішний фандрейзінг Фірсова не зробив успішною і його кампанію: згідно з фінансовими звітами, для нього голос одного виборця коштував 387 грн - найбільше серед 9 основних кандидатів округу.

Олександр Кириндась — кандидат від “Самопоміч” чи “ІМК”?

В кандидата від "Самопомочі" Олександра Кириндася все з донорами зрозуміло. Обидві особи, які дали в сумі більше 100 тис. грн на вибори, пов’язані з “Індустріальною Молочною Компанію”, або ж її чернігівським філіалом - ТОВ “Чернігівська Індустріальна Молочна Компанія”. Сам Кіріндась йшов на вибори як директор цього підприємства.

Петров Леонід Олександрович, який зробив внесок 60 тис. грн, може бути навіть сином нинішнього голови ради директорів ІМК Олександра Петрова.

А Олена Столяренко, яка внесла майже 50 тис. грн, зазначена як працівниця згаданого ТОВ на сайті ЦВК.

Як і більшість кандидатів, Кириндась не зазначив у звіті кошти, надані партією. Так само не вдалося знайти жодних зв'язків його донорів із “Самопоміччю”. Тому виглядає, що “Самопоміч” просто надала можливість використати партійній бренд аграрній компанії.

“ДемАльянс” — єдина партія, яка не боїться фінансового звіту?

Ігор Андрійченко — єдиний кандидат з першої десятки, який зазначив у звіті внески його партії. Проте партійці підтримували Андрійченка фінансово і як фізичні особи. Так, 43 тис. грн внесли чернігівські депутати та кандидати “Демальянсу” Тетяна Романова, Віктор Тарасов та Юрій Кононович. Ще 5 тис. грн вніс Володимир Дубина, IT-фахівець, який був донором і на минулорічних виборах в 205 окрузі.

Фандрайзинг Андрійченка не був публічним, як у Фірсова. Проте, за словами кандидата, лідер партії Василь Гацько написав “сотні особистих фандрайзингових листів”. Результатом цих листів став зокрема внесок 20 тис. грн від Віталія Заріцького, який, за словами Андрійченка, не проживає в Чернігові та особисто не знайомий із кандидатом, проте підтримує партію.

В результаті аналізу фінансових звітів в 206 окрузі бачимо, що вони є досить змістовним джерелом і викликають додаткові запитання до більшості кандидатів. Проте коротка виборча кампанія не дозволяє журналістам та активістам як слід проаналізувати проміжні фінансові звіти, а отже — забезпечити, аби дані про партійне фінансування вплинули на вибір громадян.