Топ-менеджерка Ахметова та "команда Шахова": хто переміг "слуг" і нардепів на Луганщині

Якщо поглянути на результати в одномандатних округах у цих трьох областях, то на Львівщині "Слуга народу" провела до Верховної Ради двох мажоритарників, на Луганщині – одного, на Донеччині – жодного. Рух ЧЕСНО вже писав про кандидатів, які перемогли "слуг" і чинних нардепів у львівських округах, та проаналізував 13 округів, де партія Зеленського виграла, а її мажоритарники разом із чинними депутатами зазнали поразки. 

На черзі – аналіз таких переможців у Луганській та Донецькій областях.

Територію Луганщини поділено на 11 виборчих округів. Парламентські вибори тут відбулися лише в шести округах, які повністю або частково охоплюють райони, контрольовані українською владою. Тільки один округ дістався чинному народному депутату: голову Луганської обласної організації партії "Наш край" Сергія Шахова вдруге обрали до парламенту в окрузі №114 (центр – Станиця Луганська). Ще один округ – №106 із центром у Сєвєродонецьку – "узяв" мажоритарник від "Слуги народу" Олексій Кузнєцов. Решту округів "розібрали" топ-менеджерка компанії Ріната Ахметова та троє представників так званої "команди Шахова", один із яких балотувався від "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ).

В одному з найменших округів України переміг ресурс Ахметова

Округ №105 частково розташований на окупованій території – у Луганську. 2014-го вибори тут не проводили через активні бойові дії, а цього року голосування відбулося лише на шести дільницях у прифронтовому місті Щастя. Загалом у цьому окрузі проголосували 5122 виборці з 9304 зареєстрованих, що робить його одним із найменших в Україні.

У 105-му окрузі перемогла "парашутистка" – кандидатка від "Опозиційного блоку", 51-річна Вікторія Гриб (1854 голоси, або 39,6%), яка народилася та проживає на Київщині. На момент виборів вона працювала керівницею напряму зі сталого розвитку в компанії "ДТЕК Енерго", що належить Рінату Ахметову. З невеликою різницею Гриб програв кандидат від ОПЗЖ Сергій Медведчук (1482 голоси, або 31,7%) – брат Віктора Медведчука. Представник "Слуги народу", бізнесмен-аграрій Сергій Кобзар посів четверту позицію (271 голос, або 5,8%). Загалом у виборах в окрузі №105 узяли участь 33 кандидати.

В ОПЗЖ, чий кандидат програв Гриб з розривом менш ніж 400 голосів, звинуватили конкурентів у підкупі виборців та фальсифікаціях у день голосування. Проте суд, зрештою, визнав кандидатку від "Опоблоку" переможницею виборів.

Гриб уже не вперше балотується до Верховної Ради: на виборах 2014 року вона була у списку "Опоблоку", але до парламенту не потрапила. Майбутня депутатка працює в ТОВ "ДТЕК Енерго" з 2009 року. До того Гриб, як стверджує вона сама, 17 років була менеджеркою з розвитку програм уряду США в Україні.

Примітно, що до виборів Гриб багато уваги приділяла не Щастю, а Добропіллю (Донеччина), де розташовані вугільні шахти ДТЕК. Там вона курирувала різні проекти соціального партнерства енергокомпанії Ахметова та місцевої влади, як-от реконструкцію спорткомплексу, утеплення школи, футбольний клуб для дітей. 2017 року в День Незалежності України Гриб відкрила в Добропіллі стелу з англомовним написом "I love Dobropolye". На запитання журналіста, чому назву міста транслітерували з російської, а не української мови, представниця ДТЕК відповіла, що знає словосполучення "доброе поле", а не "добре піле".

Як топ-менеджерка ДТЕК Гриб тісно співпрацювала з міським головою Добропілля Андрієм Аксьоновим, була його радницею. У січні 2019-го на суді, де підозрюваному в заволодінні бюджетними коштами Аксьонову обирали запобіжний захід, вона посварилася з представниками "Нацкорпусу", налаштованими проти мера.

Уже під час виборчої кампанії в Щасті кандидатка хвалилася своїми досягненнями в галузі соціального партнерства в Добропіллі та сусідніх містах.

Судячи з Facebook-сторінки Гриб, соціальні проекти ДТЕК у Щасті, де компанія Ахметова володіє головним підприємством міста – Луганською ТЕС, стали частиною виборчої кампанії кандидатки. Зокрема, вона звітувала про закупівлю ДТЕК матеріалів для обладнання будинків тепловими лічильниками та спорудження спортивних майданчиків.

Окрім того, Гриб подарувала місцевій школі підручники та організувала розваги для дорослих і дітей. Ці дії можна вважати за "гречкосійство".

Також кандидатка репостила світлини брендованих лавочок від ДТЕК, які поставили у дворі одного з будинків у Щасті.

А 19 липня, в останній день агітаційної кампанії, у Щасті відбувся організований Гриб концерт Віталія Козловського. Судячи з афіші, гостей частували смаженим м'ясом, морозивом та "смачними призами".

Однією з трьох довірених осіб кандидатки Гриб був директор уже згаданої Луганської ТЕС Борис Сафонов.

У своїй передвиборчій програмі Гриб обіцяла припинити війну на Донбасі "мирним дипломатичним шляхом", скасувати економічну блокаду окупованих територій та "налагодити діалог з непідконтрольними Україні містами і селами". Також серед її обіцянок – захист Луганської ТЕС та забезпечення стабільної роботи станції.

На сайті ЦВК є лише проміжний звіт Гриб про надходження та використання коштів виборчого фонду – за 2-10 липня. У ньому зазначено тільки 10 тис. грн власних коштів кандидатки, інших внесків немає. Протягом дев'яти днів кампанії "опоблоківка" офіційно не витратила жодної копійки.

Шахов та його команда

Члену політради партії "Наш край", кнопкодаву та "гречкосію" Сергію Шахову на цих виборах вдалося не лише переобратися нардепом, а й провести до парламенту трьох своїх соратників – Олександра Сухова, Сергія Вельможного та Олександра Лукашева. Перші двоє у ВРУ 8-го скликання працювали помічниками Шахова на громадських засадах та балотувалися як самовисуванці, тоді як Лукашев ішов від ОПЗЖ. Усі троє фігурували у скандалі з передвиборчим роздаванням жителям Луганщини цукру від "команди Шахова", що можна вважати за непрямий підкуп виборців.

Адвокат і член партії "Наш край", 35-річний Олександр Сухов переміг в окрузі №107 (12 179 голосів, або 28,8%), що частково розташований на окупованій території. Вибори тут відбулися в містах Лисичанськ, Новодружеськ, Попасна та Привілля, загальна кількість кандидатів – 23 особи. Друге місце посів представник "Слуги народу", комерційний директор комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація-Північ" Олександр Сорокін (7940 голосів, або 18,8%).

За мандат у лисичанському окрузі також змагався чинний наразі нардеп-списочник від Радикальної партії Олега Ляшка Сергій Рибалка, котрий балотувався як самовисуванець. Окрім "справжнього" Рибалки, у бюлетені були три його клони-однопрізвищники, один із яких – повний тезко депутата. У підсумку нардеп-"радикал" отримав 6441 голос (15,2%) та посів четверте місце. Чинний депутат-мажоритарник від округу №107, кнопкодав Сергій Дунаєв цього разу пройшов до парламенту за списком ОПЗЖ.

Згідно з даними на сайті ЦВК та системи YouControl, Сухов є радником Шахова у благодійній організації "Фонд Сергія Шахова". Також він є співзасновником і керуючим партнером адвокатського об'єднання "Вельможний та партнери". Іншим співзасновником цієї фірми є ще один помічник Шахова – Сергій Вельможний, який виграв вибори в окрузі №112.

Офіційно Сухов проживає в рідній Кадіївці (колишній Стаханов) Луганської області, що нині окупована проросійськими бойовиками. На сайті адвокатського об'єднання "Вельможний та партнери" зазначено, що майбутній депутат понад 10 років працював в органах прокуратури. З декларації Сухова за 2016 рік відомо, що він обіймав посаду прокурора у відділі прокуратури Київської області. У декларації лише один рядок – 40 754 гривні зарплати за рік. На сайті Лисичанської міськради написано, що Сухов очолює місцевий осередок "Нашого краю".

За інформацією Громадянської мережі "ОПОРА", 21 травня цього року, ще до старту виборчої кампанії, у Лисичанську роздавали цукор у мішках з написом "Луганщина – Наш край. Сухов А.С. Команда Сергея Шахова". Сам Сухов заявив, що Шахов та його соратники надають благодійну допомогу "без прив'язки до виборчого процесу" з 2006 року.

Уже у статусі кандидата Сухов відкривав дитячі майданчики в Лисичанську та Попасній. У Лисичанську дітям ще й роздавали морозиво та солодку вату.

У Привіллі представники Сухова відремонтували лавочку.

У Лисичанську "волонтери" кандидата відреставрували зупинку та накрили аварійні каналізаційні люки.

Таке "гречкосійство" Сухов пояснював тим, що на його окрузі місцева влада не виконує своїх обов'язків і не розв'язує проблем, які накопичилися.

Також кандидат звозив вірян з Попасної до Святогірської лаври на Донеччині.

У своїй передвиборчій програмі Сухов обіцяв "передбачити ефективне законодавство для врегулювання бойових дій на Донбасі", домогтися погашення заборгованості з виплати зарплат на підприємствах Лисичанська та Попасної, поновити права переселенців на безперешкодне отримання пенсії та соцвиплат тощо. Є серед обіцянок політика й такі, що цілком належать до компетенції місцевої влади: наприклад, відремонтувати дороги й тротуари та "створити вуличне освітлення".

Згідно з остаточним фінзвітом Сухова, усі офіційні гроші на кампанію, а саме 16,8 тис. грн, йому дав Богдан Юрійович Горбань, котрий був його довіреною особою. Повний тезко цього чоловіка – підприємець, який на цих виборах надав партії "Європейська солідарність" послуги з інтернет-реклами на більш ніж 4 млн грн. На кампанію Сухов офіційно витратив майже 15,3 тис. грн – за ці кошти він замовив друк і розміщення агітації та оренду обладнання.

Ще один представник "команди Шахова" – 43-річний самовисуванець, член партії "Наш край", адвокат Сергій Вельможний – "узяв" на Луганщині округ №112 (10 198 голосів, або 34,3%). Вибори тут відбулися в містах Рубіжне, Гірське, Золоте та низці сіл і селищ Попаснянського району, решту території округу окуповано. Друге місце посів кандидат від ОПЗЖ, гендиректор рубіжанського хімічного підприємства "Зоря" Олександр Чернецов (9037 голосів, або 30,4%). На третій позиції опинився кандидат від "Слуги народу", керівник підрозділу ТОВ "ТД "Євротрубпласт" Ярослав Місінкевич (6129 голосів, або 20,6%). Загалом у 112-му окрузі балотувалися 13 кандидатів. Чинний нардеп від округу, фігурант антикорупційних розслідувань Юлій Іоффе на цих виборах пройшов до ВРУ за списком ОПЗЖ.

Вельможний, як і Сухов, є помічником Шахова та його радником у згаданому вище благодійному фонді. Майбутній нардеп народився в нині окупованій Кадіївці, а проживає в Києві. Він і Сухов мають спільний бізнес – адвокатське об'єднання "Вельможний та партнери". Як розповів сам кандидат, усе життя він працював у правоохоронних органах, а 2016 року вийшов на пенсію та став практикуючим адвокатом.

Згідно з декларацією, на кінець 2018-го Вельможний мав на банківських рахунках понад 105 тис. грн і 4 тис. дол., готівкою – ще 250 тис. грн, тоді як його дружина Любов мала готівкою півмільйона гривень. При цьому Вельможний за рік отримав лише 70 тис. грн пенсії, а його дружина подарувала сама собі 180 тис. грн. Майбутній депутат користується автівкою Infiniti M35, якою володіє Валентина Вельможна. У власності політика є київська квартира площею 114 кв. м та машиномісце у столиці.

Так само, як і Сухов, Вельможний був причетний до "цукрового" скандалу на Луганщині: мішки з його прізвищем роздавали в Рубіжному ще до старту виборчої кампанії.

Удавався Вельможний і до інших форм "гречкосійства". Наприклад, його волонтери відремонтували майданчик для громадських зборів у Рубіжному. Також кандидат полагодив піддашок під'їзду та відкрив дитячий майданчик. Окрім того, його представники відремонтували зупинку і сходи біля під'їзду житлового будинку та навіть вивезли сміття. При цьому Вельможний, як і Сухов, звинувачував місцеву владу в бездіяльності.

У передвиборчій програмі Вельможний, як і решта кандидатів, порушував пекучу для Донбасу тему війни. Зокрема, він обіцяв "узяти визначну роль у відновленні миру" та ініціювати державні програми відбудови зруйнованого житла та знищених підприємств. Також майбутній депутат заявив, що докладе максимальних зусиль для відкриття багатостраждального пункту пропуску "Золоте" на лінії розмежування.

Як типовий мажоритарник Вельможний пообіцяв розв'язати проблеми й комунального рівня: наприклад, поновити опалення в Рубіжному, забезпечити капітальний ремонт будинків і комунікацій, збудувати нові дороги та тротуари тощо.

Згідно з остаточним фінзвітом, загальний розмір офіційного виборчого фонду Вельможного становив 49 тис. грн. Усю цю суму кандидату пожертвував Володимир Чепурний, який був його довіреною особою. Кошти з фонду Вельможний використав на друк агітаційних матеріалів, розміщення зовнішньої реклами та оренду обладнання – загалом 42,5 тис. грн.

Третій представник "команди Шахова", який здобув перемогу на Луганщині, – 43-річний Олександр Лукашев. Його своїм депутатом обрали жителі округу №113 (24 556 голосів, або 33,7%), що охоплює Білокуракинський, Кремінський, Сватівський, Старобільський, Троїцький райони та частину Новоайдарського району. Примітно, що Лукашев не йшов самовисуванцем, як два попередні кандидати, а балотувався від "Опозиційної платформи – За життя".

Друге місце у 113-му окрузі посіла кандидатка від "Слуги народу", голова Сватівської райради Віта Сліпець (16 975 голосів, або 23,3%). На третій позиції опинився екс-нардеп від Партії регіонів, самовисуванець Володимир Струк (11 173 голоси, або 15,3%), який навесні 2014 року відверто підтримував проросійських бойовиків на Луганщині. Чинний мажоритарник від округу №113, член фракції "Блок Петра Порошенка", кнопкодав Віталій Курило цього разу посів лише четверте місце з 5783 голосами (7,9%). Також у бюлетені був його клон – пенсіонер Павло Курило, котрий отримав 1108 голосів (1,5%). Загалом у виборах у сватівському окрузі взяли участь 22 кандидати.

Лукашев народився в місті Антрацит Луганської області (нині окуповане), а зараз проживає в Харкові. Він працює керівником юридичного відділу благодійної організації "Фонд Сергія Шахова" та є членом ОПЗЖ.

ЦВК зареєструвала Лукашева кандидатом 24 червня, а за п'ять днів до того кандидатом у цьому самому окрузі став його однопрізвищник Анатолій Лукашев, який, за даними "ОПОРИ", є… його батьком. У профілі Лукашева-старшого зазначено, що йому 66 років, він також родом з Антрацита, є безпартійним, працює юрисконсультом у "Фонді Сергія Шахова". Анатолій Лукашев балотувався як самовисуванець, але згодом зняв свою кандидатуру за власним бажанням.

Майбутній нардеп Лукашев є професором кафедри фінансового права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (м. Харків). Згідно з декларацією, викладацькою діяльністю 2018 року він заробив понад 310 тис. грн. Його дружина Олена отримала 261 тис. грн від продажу нерухомості, майже 18 тис. грн допомоги після народження дитини та близько 9 тис. грн інвестиційного прибутку.

Подружжя Лукашевих і троє їхніх дітей мешкають у харківській квартирі площею 33 кв. м, якою володіє Ніна Лукашева. В Олександра також є нежитлове приміщення в окупованому Криму. Родина не задекларувала жодних заощаджень, натомість має дві автівки. Олена Лукашева раніше працювала в управлінні Нацбанку на Харківщині, а цього року претендувала на посаду в департаменті фінансів Харківської ОДА.

У 2011-2017 роках Лукашев входив до складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, а з 2019-го є членом аналогічного органу при Конституційному Суді України.

Особливість кампанії Лукашева полягала в тому, що він балотувався і як кандидат від ОПЗЖ, і як соратник Шахова. Причому від початку його позиціонували саме як представника команди чинного нардепа: у Старобільському районі, що входить до 113-го округу, роздавали вже згаданий цукор у мішках з написом "Мир Нашему Краю. Лукашев А.А. Команда Сергея Шахова".

"ОПОРА" та деякі місцеві ЗМІ Луганщини твердили, що кандидатом від ОПЗЖ у 113-му окрузі нібито мав стати згаданий вище екс-регіонал Володимир Струк. Проте в підсумку партія Бойка-Рабіновича-Медведчука висунула Лукашева, а Струк балотувався як самовисуванець. Згодом ОПЗЖ навіть звинуватила Струка у спробах видати себе за представника цієї партії. А напередодні виборів співголова "Опоплатформи" Юрій Бойко на відео підтвердив, що від ОПЗЖ у сватівському окрузі балотується Лукашев. Також кандидата підтримав Шахов.

В агітації Лукашев використовував належність до двох команд.

За інформацією "ОПОРИ", у Троїцькому районі місцевим жителям від імені Лукашева видавали пластикові "соціальні картки", які дають змогу протягом п'яти років отримувати безоплатну соціальну, гуманітарну та юридичну допомогу. Спостерігачі стверджують, що волонтери роздавали картки в обмін на персональні дані людей, закликаючи їх голосувати за Лукашева.

Як було зазначено в агітці кандидата, власники таких карток можуть звертатися до його приймальні з проханнями про облаштування дитячих майданчиків, розміщення лавок, благоустрій прибудинкової території. А на самій картці сказано, що її власник має "пріоритетне право" на участь у "соціальних програмах" благодійних фондів Шахова.

Передвиборча програма Лукашева за змістом нагадує програми Сухова й Вельможного. Він так само обіцяв "припинити війну" та "забезпечити мир в Україні", "відремонтувати дороги, тротуари, вуличне освітлення", створити на Луганщині нові робочі місця, забезпечити жителів області "кваліфікованою та доступною" медичною допомогою, а дітей – "якісною системою освіти". Також Лукашев пообіцяв домогтися продовження мораторію на продаж землі.

На жаль, на сайті ЦВК немає ані проміжного, ані остаточного звітів про фінансування виборчої кампанії Лукашева.

Нагадаємо, перше засідання Верховної Ради 9-го скликання заплановане на 29 серпня. У партії "Слуга народу" заявляли, що одним із першочергових завдань нового парламенту буде розв'язання проблеми кнопкодавства.

Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував остаточні звіти партій про видатки на виборчу кампанію. Зокрема, незадекларовані витрати на рекламу у Facebook виявлено у "Слуги народу", "Батьківщини", "Європейської солідарності" та "Опоблоку".