Карплюк заплатив рекордні 376 грн за голос і програв – фінзвіти кандидатів 95-го округу

Громадський рух ЧЕСНО вирішив підрахувати, хто скільки коштів віддав за голос виборця. Екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк заплатив за голос у середньому 376 гривень. Це рекордна сума для 95-го округу. З огляду на програш та співвідношення фінансових витрат кандидатів і кількості голосів це найбільш провальна кампанія в окрузі. Водночас переможцю із Зе!команди один голос коштував дещо більш ніж 10 грн. Проте його агітаційну кампанію підсилювала й національна виборча кампанія "Слуги народу".

Представник БПП Андрій Янченко на свою кампанію витратив мізерну суму – 5,5 тис. грн. Він майже не вів агітації й у результаті одержав удвічі менше голосів, ніж його партія в окрузі.

Найменш ефективно кампанію вів Петро Щербина

Фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Карплюк програв ці вибори, посівши друге місце. Дані з остаточного фінансового звіту про використання коштів виборчого фонду на сайті ЦВК свідчать про те, що він витратив на свою кампанію понад 7 млн грн.

Левову частку цих коштів, а саме 5 млн грн, було спрямовано на телевізійну рекламу. Володимир Карплюк за обсягами телереклами став абсолютним рекордсменом з-поміж кандидатів-мажоритарників. Його рекламу транслювали не лише в межах округу. Її могли бачити мешканці всієї України. На найдорожчу телекампанію кандидата, як повідомляв Рух ЧЕСНО, скинулися забудовники.

Але навіть рекордні витрати на телерекламу не допомогли кандидату виграти вибори в окрузі. Кампанію Карплюка вів Петро Щербина, колишній медіаконсультант Сандея Аделаджі. Він же опікувався парламентською кампанією кума Карплюка – мера Бучі Анатолія Федорука, який у 2014 році балотувався в цьому самому окрузі. Тоді клієнт Щербини, екс-регіонал Федорук, теж програв вибори.

Із проміжного фінзвіту відомо, що за свої послуги під час виборчої кампанії Карплюка Щербина отримав майже півмільйона гривень.

Утім, це лише офіційні видатки, що здійснювалися з виборчого фонду. Крім того, на виборах є й неофіційні витрати, які до звітів кандидатів не потрапляють.

Головним конкурентом Карплюка на виборах у 95-му окрузі був кандидат від партії "Слуга народу" Олександр Горобець, який переміг з відривом майже 9%. Ще до того, як Зе!кандидат зареєструвався в ЦВК, у нього з'явився клон – Дмитро Горобець, котрий є віце-президентом благодійної організації "Благодійний фонд "Слуга народу".

Горобець-клон кампанію не вів, і його звіту на сайті ЦВК немає. Він забрав у реального кандидата майже 6% голосів неуважних виборців. Відтак відрив міг би сягати майже 15%. Перед виборами Володимир Карплюк запевняв, що конкуренти готують для нього клона, і сам називав бюджет клонування – $20000. Утім, клон був не тільки в Горобця. Його підготували й для екс-голови Києво-Святошинської ОДА Марини Смірнової. А це додаткові витрати. Крім того, за реєстрацію кожного клона в ЦВК потрібно було заплатити понад 40 тис. грн.

Зе!Горобець витратив дещо більш ніж 10 грн за голос 

Якщо неефективна кампанія Карплюка коштувала йому майже 376 грн за голос, то у представника "Слуги народу" ситуація значно краща. Він витратив на вибори, якщо вірити офіційному звіту, майже 360 тис. грн. З них 260 тис. – власні гроші кандидата.

Ще 100 тис. грн дав киянин Євген Данилов.

Якщо поділити загальну суму на кількість отриманих Горобцем голосів, то вийде, що один голос обійшовся кандидату в 13 гривень. Проте значну частину голосів забрав клон. Тому, якщо врахувати і їх, ціна голосу становитиме 11 грн. Це доволі ефективне використання виборчого фонду. Кандидат витрачався на білборди, поліграфічну продукцію та інтернет-рекламу.

Зауважимо, що, крім власного виборчого фонду Горобця, на його перемогу працювала й реклама "Слуги народу", яка підвищувала рейтинги Зе!кандидатів. Загалом партія витратила на парламентську кампанію близько 114 млн грн. Однак, як повідомляв Рух ЧЕСНО, не всі видатки "Слуги народу" були відображені у фінзвіті партії.

Запрограмований провал кандидата від "Європейської солідарності"

95-й округ для команди Петра Порошенка був найкращим з погляду лояльності виборців. Саме тут у першому турі президентських виборів його підтримала найбільша кількість виборців.

Проте результати кандидата від "ЄС" виявилися невтішними.

Під час парламентської кампанії, як і під час президентської, мешканці регіону помічали агітаційні матеріали "Європейської солідарності" в комунальних установах, зокрема в будинку культури в селищі Коцюбинське та у приміщенні Ірпінської міськради. А це порушення закону.

Цікаво, що агітація була лише за "ЄС", а за мажоритарного кандидата від партії Андрія Янченка, який практично не вів кампанії в окрузі, її не було. 

Янченко набрав менш ніж 7% голосів, тоді як партія, котра на виборчу кампанію витратила майже 100 млн грн, посіла в окрузі друге місце, здобувши понад 14,5% голосів виборців. Отже, результат мажоритарника від "ЄС" виявився вдвічі гіршим за результат його партії.

Громадський рух ЧЕСНО повідомляв про те, що восени 2018 року на заходах обласної парторганізації БПП був присутній Карплюк, який зблизився з цим осередком. Після цього рух у його кримінальних справах припинився. 

Тогочасний очільник обласного осередку БПП Ігор Кононенко запевняв, що партія боротиметься за мандати в усіх округах: 

"Що стосується "злити округ" (№95, – прим. ЧЕСНО), я не розумію питання. Перед парламентськими виборами партія "Солідарність" і Київська обласна партійна організація будуть визначатись і виставляти кандидатів на округи. Я вас переконую, що ми виставимо кандидатів у Київській області на всі округи. Це буде офіційний кандидат від партії. Я впевнений, що це не буде пан Карплюк, бо він не є членом нашої партії".

Ці слова Кононенко сказав на "Громадському радіо" в січні 2019 року, тобто до того, як Петро Порошенко програв президентські вибори. Програш Порошенка змусив нашвидку змінювати виборчу стратегію БПП.

Партія вирішила публічно позбутися таких фігурантів антикорупційних розслідувань, як Ігор Кононенко, Олександр Грановський. Вони вийшли з партії, яка, аби не втратити відсотки підтримки, на додачу перейменувалася на "Європейську солідарність".

Проте ребрендинг не додав "Солідарності" голосів. Партія набрала менше голосів, ніж Порошенко в першому турі виборів.

Навіть мажоритарні округи не допомогли "ЄС" завести до ВРУ своїх представників. Ані Кононенко, ані Грановський до парламенту не пройшли. Цікаво, що у 94-му окрузі, де Кононенко балотувався як самовисуванець, не було кандидата від "Європейської солідарності". 

Це означає, що партія закривала округи вибірково й тільки там, де вважала за необхідне. Кононенку потрібно було зберегти своїх виборців, які ідентифікували його як представника БПП та яких протягом останніх кількох років задобрювали "гречкою" й піаром на субвенціях.

Якщо в Янченка, який майже не вів виборчої кампанії в окрузі, результат удвічі гірший, ніж у "ЄС", то активна кампанія Кононенка принесла йому 12%. У "Європейської солідарності" в цьому ж окрузі дещо менш ніж 11%.

А у 95-му окрузі показник "ЄС" був на кілька відсотків вищим. Разом з пасивною кампанією кандидата Янченка це є ще одним доказом того, що партія серйозно не боролася за голоси.

У кандидата від "ЄС" в окрузі №95 фінансування кампанії було мізерним. Представник парламентської партії по суті не боровся за мандат і витратив лише 5,5 тис. грн. Про це свідчить остаточний фінзвіт на сайті ЦВК.

При цьому за реєстрацію кандидата в ЦВК заплатили понад 40 тис. грн. І будь-який громадянин міг поповнити його виборчий фонд.

Для кращого розуміння: бренд партії на виборах у мажоритарних округах завжди відігравав вагому роль. Так, у 2019 році кандидат Олександр Тигов ішов як самовисуванець. Депутат Києво-Святошинської райради Тигов, який представляє в цій раді БПП, набрав як самовисуванець менш ніж 2% голосів. Хоча він певний час очолював райраду, тож його впізнаваність мала б бути значно вищою, ніж у звичайних депутатів. Бюджет його кампанії на цих виборах становив менш ніж 12 тис. грн. Цікаво, що поліграфічну продукцію кандидат замовляв на Кіровоградщині.

Коли Тигов у 2014 році балотувався під брендом БПП, то здобув майже 18% голосів і посів друге місце.

Янченко, якого партія вирішила висунути цього разу, служив в АТО. І, найпевніше, в окрузі він мав виконувати суто технічну функцію – розірвати поле патріотичних кандидатів. При цьому цілісним залишалося електоральне поле одного з головних претендентів на округ – фігуранта антикорупційних розслідувань Карплюка.

Нардеп Гаврилюк має один з найгірших результатів

Михайло Гаврилюк після подій на Майдані здобув перемогу у 95-му окрузі. На минулих виборах він як представник "Народного фронту" набрав майже 19,5% голосів. Зараз рейтинг найпопулярнішої партії 2014 року "Народний фронт" знизився майже до 0%.

Гаврилюк, який пішов на ці вибори як самовисуванець, не вів активної кампанії й за перемогу не боровся, а так само, як і кандидат від "ЄС" Янченко, найімовірніше, мав просто розірвати патріотичне поле виборців як учасник Майдану.

Кампанія Гаврилюка була малобюджетною й офіційно коштувала 16 тис. грн. 

Зауважимо, що в Гаврилюка є взаємодія з Карплюком та партійцями "Нових облич". Так, нардеп разом з очільником фракції "Нові обличчя" в Коцюбинській селищній раді Сергієм Данішем, котрий, як повідомляли ЗМІ, самопроголосився головою селища, організував спільний захід на прес-поінті ВРУ.

За Гаврилюка віддали голоси дещо більш ніж 500 людей. Його результат з-поміж нардепів, які змагались у мажоритарних округах, є одним з найгірших. 

Гаврилюк написав на своїй сторінці у Facebook, що вже шукає нову роботу.

На сайті ЦВК відсутній звіт іншого народного депутата – Андрія Немировського, який входить до фракції БПП. Він повідомив Громадський рух ЧЕСНО, що витратив на вибори 10 тис. грн. Отже, за один голос політик заплатив приблизно 50 грн. 

Немировський з-поміж нардепів у всій Україні посів 3-тє місце й одержав менш ніж 200 голосів. 

Представниця "Голосу" загітувала голос майже за 30 грн

Партія "Голос" здобула в окрузі близько 9% підтримки. Висуванка цієї політсили, журналістка Михайлина Скорик-Шкарівська отримала 7,3% голосів. Один голос коштував їй приблизно 30 грн. Виборчий фонд кандидатки становив майже 195 тис. грн. Усі ці кошти на її рахунок переказали донори, із прізвищами яких можна ознайомитися на сайті ЦВК. Під час кампанії гроші витрачали на друковану продукцію, розміщення реклами на білбордах та в Інтернеті.

За підсумками голосування в окрузі Скорик-Шкарівська посіла третє місце, поступившись кандидату від "Слуги народу" та самовисуванцю Карплюку. При цьому за вартістю голосу вона опинилася на 10-й сходинці.

Кампанію "Батьківщини" фінансували через фонд мажоритарника 

Представник ВО "Батьківщина" Андрій Нагребельний одержав лише дещо більш ніж 3,5% голосів. Хоча сама партія набрала в окрузі 8,5% голосів.

Один голос коштував кандидату 253 гривні. За вартістю голосу це друге місце в окрузі після Карплюка. Виборчий фонд Нагребельного становив понад 1,1 млн грн. Але витратити всі ці кошти він не зміг – понад 300 тис. грн так і залишилися на рахунку кандидата.

Цікаво, що 1 млн грн йому пожертвував один-єдиний донор – Ігор Воронов.

Видатки як для кандидата-мажоритарника були доволі нетиповими. Так, з виборчого фонду Нагребельного фінансували друк газети "Київщина моя – Батьківщина" та прапори. 

Це радше витрати на рекламу самої партії, яка здобула досить великий відсоток голосів, ніж самого кандидата.

Екс-голова Києво-Святошинської РДА – на третьому місці

Майже 184 грн за голос – стільки коштувала кампанія колишній очільниці Києво-Святошинської РДА Мирославі Смірновій. Хоча екс-чиновниця стартувала з дочасної агітації (її звіти були на білбордах уздовж Житомирської траси), потім її кампанія не була активною. Смірнова сама внесла чверть мільйона гривень на рахунок свого виборчого фонду.

Клон Смірнової – цивільна дружина мера Боярки, представника партії Карплюка "Нові обличчя" – забрала менш ніж 0,5% голосів. До ОВК Смірнова-клон подала нульовий звіт. Це ще одне підтвердження того, що вона зареєструвалася кандидаткою, імовірно, лише для того, аби відтягнути голоси в Мирослави Смірнової.

Скільки коштував голос двом депутатам облради?

У цьому окрузі балотувалися два депутати облради – Роман Титикало (екс-представник "Самопомочі") та Микола Ляшенко (екс-представник УКРОПу). Титикало витратив на виборчу кампанію 66 тис. грн, а Ляшенко – 15 тис. грн. Один голос обійшовся їм у майже 74 грн та 10 грн відповідно.

В обох випадках це були власні кошти кандидатів. Депутати вели кампанію в окрузі.

Це може їм допомогти підвищити свою впізнаваність перед наступними місцевими виборами.

Навіщо йти на вибори й не вести кампанії?

Одним з кандидатів в окрузі був Ігор Мазур. У 2014 році він балотувався в цьому ж окрузі від "Правого сектору". Якщо тоді він набрав майже 8% голосів, то зараз не дотягнув до 1%. 

На сайті ЦВК його звіту немає. Кандидат пояснює, що не подавав, бо мав нульові витрати. Мазур розповідає, чому не вів кампанії та навіщо балотувався:

"Я хотів, щоб ми з 5-7 активістів вибрали найрейтинговішого кандидата проти Карплюка. Як зареєструвався, то розмовляв про це зі Скорик, Крамаренко, Янченком, Бороденко (кандидатка від "Сили і честі", – прим. ЧЕСНО), але всі сказали, що ні на чию користь зніматися не будуть, бо їм ще важливий рейтинг партії, від якої вони підуть, для місцевих виборів. Тому в мене після цього не було й бажання займатися агітацією за себе. І в комісії я нікого не подавав. А зніматися на чиюсь користь не було сенсу, бо не було єдиного опозиційного кандидата".

Мазур сподівається, що на місцевих виборах у регіоні активісти зможуть піти однією командою на противагу забудовникам.

Інна Бороденко, кандидатка від "Сили і честі", подала нульовий звіт. Отже, навіть вона сама не фінансувала своєї кампанії.

Представниці Громадянського руху "Хвиля" Вікторії Крамаренко один голос коштував майже 86 грн. Вона одержала майже 1% голосів і за вартістю голосу посіла 6-те місце. Розмір її виборчого фонду становив майже 77 тис. грн, з них 26 тис. – власні гроші кандидатки.

Загалом на 12 серпня на сайті ЦВК був лише 21 звіт кандидатів 95-го округу, хоча у виборах брали участь 35 претендентів на мандат. Немає звітів переважно тих кандидатів, які могли виконувати суто технічну функцію, не вели активної кампанії та набрали незначну кількість голосів. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО писав про те, скільки коштував голос переможцям в округах на Київщині. А також повідомляв, що у столиці двоє народних депутатів заплатили понад півтисячі гривень за голос виборця.