Михайло Мінаков: "Українці постійно зриваються в зневіру та надію на “сильну руку”

Як змінити ситуацію, розповідає Михайло Мінаков, професор Києво-Могилянської академії.

Україна вже зіткнулася з ситуацією, коли її мешканці мають різні права. Тобто є громадяни, чиї інтереси та права враховуються та обстоюються власними інститутами, і є ті, хто громадяни лише за паспортом. Я виходжу з визначення політики як комунікації заради спільного блага. Тож якщо говорити про рівний доступ до політики, то йдеться про участь у цій комунікації усіх дорослих, здатних говорити, діяти і нести відповідальність за ухвалені рішення у певній політичній спільноті.

Рівність у доступі до політики може бути забезпечена прогнозованістю правил. Тож, приміром, необхідний сталий Виборчий кодекс, який не буде змінюватися владними елітами щоразу під нові вибори.

Наявність дорогої політичної реклами ставить учасників виборів у залежність від наявності фінансових ресурсів. Імовірно, більшої рівності в доступі до політики буде досягнуто, якщо політична реклама буде замінена іншими способами інформування громадян щодо учасників виборів.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Популісти мають високі шанси в бідних країнах, які весь час лихоманить політична криза, тому у владі там постійно перебувають партії з харизматичними лідерами. Сергій Таран пояснює, як це змінити​

Зі свого досвіду знаю, наскільки вразливою є українська система підрахунку голосів. Сподіваюсь, такі брудні вибори, як на мажоритарних округах під час останніх парламентських 2014 року, в Україні уже не повторяться. Та нерівність, яка породжується з підрахунку, зменшує вагу і довіру до інституту виборів загалом, знижує бажання і мотивацію громадян висуватися чи підтримати уже висунутих кандидатів.

Я – прибічник кампаній з дебатами кандидатів, а також подвірних обходів та інших форм прямих зустрічей депутатів з виборцями. Це страшенно виснажливі форми комунікації з виборцями. Але за їх реалізації громадяни мають безпосередній досвід спілкування з кандидатом. Також це буде ще й примушувати штаби і партії ставати більш-менш відповідальними інституціями. Хоч самих лише цих кроків недостатньо

Я не вірю в здатність системи Міністерства освіти давати громадянську освіту. Ті зусилля, які були витрачені за 20 років Міністерством на те, що вони називали “громадянською освітою”, привели до протилежного результату: випускники системи середньої освіти мислять здебільшого бінарними чорно-білими оцінками, в племінних термінах, баченням історії в термінах міжетнічної ворожнечі. Випускники шкіл мають ірраціональні очікування від політики, дуже далекі від понять громадянських свобод, прав людини та відповідальної участі в ухваленні рішень. Сама природа української освітньої системи, пострадянської системи буде створювати протилежний ефект, ніж його має давати громадянська освіта.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому не можна забороняти політичну рекламу, чому великі партії болісно сприймають звітування з політичних фінансів, а депутати міських рад не можуть займатись розвитком міст, пояснює заступник керівника Секретаріату ЦВК Сергій Дубовик​

Головним вигодоотримувачем рівного доступу до політики мали би бути українські громадяни, але, як ви бачите, вони постійно зриваються до надії на “сильну руку”, що суперечить громадянському духові. Опитування КМІС у травні-червні 2016 р. показали, що 82% українців хочуть, щоб ними керував сильний лідер. Я тлумачу це як мінливість настроїв громадян – від опору авторитарному керівникові до бажаності жорсткого правління. Наші громадяни постійного попиту на права і рівність не мають. Є попит на безпеку, соціальну захищеність, економічну захищеність, і немає постійного попиту на політичні виборчі права.

За умов низького попиту на політичні права і рівність в українському суспільстві лише вплив Заходу може підтримати демократичний розвиток України.

Спецпроект з НВ "Доступ до політики" — рубрика, в якій зібрано уривки з глибинних експертних інтерв’ю, проведених громадськими організаціями "Центр UA" та "Колегіум Анни Ярославни" в рамках повного циклу публічної політики за напрямком "Рівний доступ до політики". 

Джерело: Новое время