VoxCheck Андрія Парубія: правда і маніпуляції від спікера ВР

18 липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій дав підсумкову прес-конференцію про роботу парламенту і закриття четвертої сесії ВР. Політик переважно говорив про роботу парламенту впродовж минулої сесії, майже не торкаючись економічних тем. Із семи перевірених нами цитат чотири виявилися правдивими, одна маніпулятивна й дві неправдиві. Зокрема, Парубій привласнив собі заслугу зі штрафування депутатів за прогули (насправді цей механізм давно існував) і значно применшив кількість випадків кнопкодавства в парламенті.

ПРО ЯКІСНИЙ СКЛАД ПАРЛАМЕНТУ

“В цьому Парламенті вперше за 25 років,  —  вперше,  —  маємо проукраїнську, проєвропейську більшість —  такого не було 25 років. Вперше ми маємо більшу половину нових людей  —  з Майдану, з АТО, експертів…”

Правда. Спікер Верховної ради України говорить про те, що більшість народних депутатів VIII скликання пройшли Майдан та АТО, або є експертами. Точно сказати, так це чи ні, майже неможливо, та й залишається відкритим питання про те, який критерій обрати і як визначити участь кожного з депутатів у цих подіях. Однак, він правий в тому, що більшість із них  —  нові люди в парламенті, оскільки, за даними руху ЧЕСНО, парламент поточного скликання на виборах у жовтні 2014 року оновився на 56%  —  236 з 423 депутатів були обрані вперше.

Про те, наскільки парламентська більшість є проєвропейською, можуть сказати результати її роботи. За останній рік Верховна Рада успішно прийняла весь пакет т.зв. безвізових законів (18.02.16, 15.03.16), завдяки чому ЄС почав процес розгляду питання скасування візового режиму з Україною. Цікаву інфографіку підготували “Тексти”. Вона демонструє 30 важливих законів, прийнятих цією Радою, та хід голосування за них. Як бачимо, багато законів приймалися в 230–260 голосів.

Втім, ВР попереднього скликання ратифікувала Угоду про асоціацію. Тоді за документ проголосували 355 нардепів. Крім того, низку законів, що передували асоціації, також було ухвалено попереднім складом ВР.

ПРО КНОПКОДАВСТВО

“*кнопкодавства* в Парламенті майже немає, це поодинокі випадки, які за ці 3 місяці [тобто за час перебування Андрія Парубія на посаді Голови ВРУ — прим. ЧЕСНО], по-моєму, були зафіксовані 4 або 5 разів”

Неправда. Андрія Парубія було обрано спікером 14 квітня 2016 року, о 12:29. За період його головування тільки Рухом ЧЕСНО зафіксований 21 факт неособистого голосування. Ось повний список зафіксованих та оприлюднених фактів:

14 квітня: Олександр Пресман, “Відродження”, двічі;

19 квітня: Віталій Курило, БПП;

21 квітня: Ігор Молоток, “Воля Народу”, двічі; Сергій Мартиняк, “Воля Народу”;

17 травня: Олег Недава і Борис Козир, БПП;

31 травня: Андрій Кіт і Максим Єфімов, БПП;

1 червня: Олександр Нечаєв, “Опозиційний блок”;

2 червня: Руслан Лук’янчук, “Народний Фронт”;

14 червня: Володимир Шкварилюк, “Народний Фронт”, двічі;

5 липня: Борис Козир, БПП;

12 липня: Анатолій Денисенко (позафракційний) та Євген Балицький ("Відродження");

14 липня: Артур Мартовицький, “Опозиційний Блок”; Борис Козир, БПП, та Євген Балицький, “Опозиційний Блок”; Володимир Зубик, (“Відродження”)

Таким чином, Андрій Парубій занизив масштаби кнопкодавства у парламенті принаймні в кілька разів.

ПРО ШТРАФИ ЗА ПРОГУЛИ В ПАРЛАМЕНТІ

“Статус [мався на увазі “депутат”] по своїй суті і логіці є особою, на яку дуже важко мати механізми впливу. Але один механізм був знайдений, і я про нього повідомив, і я його запровадив буквально за кілька днів, коли став головою Верховної Ради України. Це — вирахування заробітної плати за невідвідувані сесії Верховної Ради України”

Неправда. Норма, згідно з якою депутатам платять менше, якщо вони не відвідують парламент, діє з 2009 року. Андрій Парубій, коли став Головою ВРУ нагадав депутатам про дію старого механізму, а не запровадив його.

Для фіксації присутності депутатів на пленарних засіданнях Верховної Ради використовується письмова реєстрація. Частина 4 статті 26 Закону про Регламент закріплює, що “дані письмової реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях Верховної Ради”. Ця норма діє від самого ухвалення Закону 10 лютого 2010 року.

Окрім цієї норми, з 7 вересня 2009 року діє Розпорядження Голови ВРУ, видане ще Володимиром Литвином. Згідно з цим розпорядженням, депутатська зарплатня нараховується на підставі табеля обліку робочого часу, і, окрім пленарних засідань, при виплаті зарплатні має бути враховано відвідування засідань комітетів, роботу у фракціях, у відрядженнях та із виборцями.

Попри те, що Андрій Парубій публічно оголошував, що підписав розпорядження про накладення штрафів за невідвідування сесії, за наявними документами Голова ВРУ лише нагадав депутатам про дію старого розпорядження Володимира Литвина. Апарат Верховної Ради не надав жодної інформації про нові розпорядження Андрія Парубія з цієї теми.

Окрім того, аналіз даних підтверджує, що система обліку робочого часу існувала не тільки “на папері”, але і в реальності.

Якщо вірити документам, отриманим з Апарату Верховної Ради, максимальний розмір заробітної плати в 2015 році для депутатів складав: 8526 грн на місяць за перший квартал і 6109 грн за решту місяців. Загалом максимальна зарплата нардепа за 2015 рік  —  80559 грн. В цю суму, утім, не включалися виплати за тимчасовою непрацездатністю та відпускні. Якщо існували штрафи за невідвідування сесій ВР, то має бути кореляція (простіше кажучи зв’язок) між кількістю відвідувань і зарплатою.

Щоб таку кореляцію розрахувати, погляньмо на дані декларацій народних депутатів за 2015 рік. Беремо 6 пункт декларацій (заробітна платня та решта виплат та винагород), тому що, згідно з законом, депутати не можуть “займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов’язків народного депутата час”. Тобто 6 пункт  —  це переважно зарплати, які вони отримують від роботи народними обранцями.

Наступний етап  —  виключення з цих даних декларації депутатів Максима Єфімова та Володимира Литвина, які вказали у деклараціях аномально високу зарплатню (такі дані можуть викривити кореляцію).

Після цього можна розрахувати зв’язок між відвідуваністю депутатів Верховної Ради та їх зарплатою як часткою від максимальної зарплатні. Побачимо, що кореляція досить сильна (0.63). Тобто, хоча механізм нарахування штрафів за невідвідування не до кінця зрозумілий, в 2015 році він точно діяв. До речі, дію такого механізму Руху ЧЕСНО також підтвердили три депутати ВР.

ПРО СПРОЩЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ЛІКІВ

“Прийнятий Верховною Радою України 31 травня закон щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів відкрив вільний, без посередників, доступ в Україну найсучаснішим якісним лікам, створив на ринку усім зрозумілі, і, що головне, рівні умови. Нагадаю: завдяки законодавчим новаціям у закупівлі ліків міжнародними організаціями, у 2015 році було зекономлено 790 мільйонів гривень — це не тільки забраний у фармацевтичної мафії навар, це можливість для держави закупити більш якісні ліки і врятувати життя тисячам хронічно хворих українців”

Правда. 31 травня 2016 року Верховна Рада дійсно прийняла відповідний Закон, згідно з яким термін реєстрації лікарських засобів, вироблених у США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді та ЄС, дозволено реєструвати за спрощеною процедурою, яка займає замість одного місяця 10 днів.

У 2015 році, як і сказав спікер, в Україні дійсно був запроваджений механізм закупівлі ліків через міжнародні організації. Спершу ВРУ прийняла закон про залучення міжнародних організацій до процедур залучення ліків в Україні. Пізніше постановою КМУ Уряд встановив критерії вибору організацій для закупівель ліків.

Парубій також не збрехав щодо суми, зекономленої внаслідок запровадження цієї процедури: 790 млн грн, за даними ПРООН, становить економія коштів на закупівлях ліків у 2015 році у порівнянні з витратами МОЗ у 2014 році.

ПРО СПРОЩЕННЯ ІМПОРТУ АВТО

“Проілюструю, як дерегуляція може вже незадовго покращити нам життя. 31 травня Верховна Рада знизила акцизи на старі авто. Це питання, яке давно вже хвилювало українців, і за яке вболівали багато українців. Це означає, що після набрання чинності законом кожен українець зможе придбати більший, економічніший, безпечніший автомобіль за дешевшою ціною завдяки значно нижчій ціні”

Манупіляція. Питання зниження акцизів дійсно давно хвилювало наших співвітчизників, але говорити, що кожен українець зможе придбати собі більший, економічніший та безпечніший автомобіль за значно нижчою ціною  —  це явна маніпуляція. Закон щодо спрощення імпорту авто дійсно прийняли, але водночас він містить стільки додаткових умов, що складно сказати, чи це дійсно було вирішенням проблеми. Імпортована машина має відповідати стандарту Євро-5, бути пригнаною безпосередньо майбутнім власником (або ж довіреною особою), при цьому можна ввезти лише одну машину один раз на рік. Причому ці норми не стосуються Росії, тобто основним постачальником машин за цими правилами буде Європа. Порахувати ціну розмитнення для старих і нових авто можна тут.

Чи кожен українець зможе дозволити собі імпорт авто за новими правилами? Давайте подивимось на статистику видачі європейських віз (якщо людина може дозволити собі поїхати в Європу, можливо, вона зможе і машину там купити). За даними Європейської комісії, в 2015 році українцям було видано 1 233 530 віз в країни Шенгенської зони  —  це на 11% менше, ніж роком раніше. Чисельність дорослого населення України віком старше 18 років, за даними Держстату, в 2015 році становила 34,9 млн осіб. Тобто потенційно тільки 3,4% населення (за винятком дітей і підлітків до 18 років) зможе дозволити собі купити машину в Європі.

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ Й АРЕШТИ СУДДІВ

“Крім цього, за четверту сесію було звільнено 270 суддів, в тому числі двоє суддів Конституційного суду, а також 193 судді з Автономної Республіки Крим, за порушення присяги”

Правда. За четверту сесію Верховна Рада 8 скликання ухвалила 2 постанови про звільнення суддів Конституційного суду, 193 постанови про звільнення суддів з Автономної Республіки Крим і ще 6 постанов про звільнення суддів (№4697, 4697–1, 4010, 3580–1, 3580–2, 3580–3), які загалом звільняли 94 суддів. Більшість з них (82%) звільнялися у зв’язку з поданням заяви про відставку, або у зв’язку із заявою про звільнення за власним бажанням (13%; в такому разі судді отримують менші виплати після звільнення). Три судді були звільнені у зв’язку із досягненням 65 років, ще двоє  —  за станом здоров’я. Таке масове звільнення суддів може пояснюватися, по-перше, нещодавнім збільшенням довічної грошової допомоги колишнім суддям, а, по-друге, страхом перед прискіпливим аналізом їхніх статків, який передбачає судова реформа. Хоча загальна цифра дещо не збігається із озвученою Головою ВРУ (виходить 289 суддів замість 270), ми вважаємо це несуттєвою обмовкою.

“Також надано згоду на затримання та арешт двох суддів”

Правда. На четвертій сесії було ухвалено дві постанови на затримання суддів Руслана Юхимука з Сєверодонецька й Олексія Бурана з Одеси (№4338 і №4340).

Дякуємо Центру контент-аналізу за надану стенограму прес-конференції. Стенограму можна почитати тут.

Джерело: VoxCheck