Як у Зеленського зливають Луцьк Палиці

Фото: Волинські новини

"Європейська солідарність" кандидує очільника міського штабу Порошенка Юрія Моклицю, який зізнався, що ще не випросив у партії коштів на зовнішню рекламу. А від ВО "Батьківщина", лідерка котрого на президентських виборах була третьою, до парламенту кандидата в цьому окрузі немає взагалі.

У Луцьку на президентських виборах Володимир Зеленський одержав 22,58% голосів. Друге місце посів Петро Порошенко з не надто гіршим результатом – 21,18%. А 15,07% лучан підтримали Юлію Тимошенко. 

Цікаво, що "укропівець" Олександр Шевченко, чиї білборди красувалися в усьому Луцьку, набрав тут у першому турі геть небагато, а в другому зазначив, що молитиметься, аби переміг Зеленський. Рух ЧЕСНО зауважував, що Олександр Шевченко та колишній "укропівець" Віталій Купрій могли бути техкандидатами Зеленського.

(Натисніть для збільшення)

З боку голови Волиньради Ігоря Палиці публічних заяв не було. Проте ЗМІ, які перебувають під його впливом, поширювали інформацію, що в разі перемоги Зеленського він може стати прем'єр-міністром.

Рух ЧЕСНО аналізує перебіг передвиборчої кампанії в окрузі №22.

Повернення Палиці: "засівання" округу з допомогою фонду, політична й медійна підтримка

Фігурант антикорупційних розслідувань, "укропівець" Ігор Палиця балотується до парламенту вп'яте. Він був депутатом Верховної Ради України VI та VII скликань. 

За методологією Руху ЧЕСНО, у парламенті VII скликання Палиця входив до переліку найбільших прогульників засідань сесій і комітетів. У травні 2014 року Петро Порошенко призначив його головою Одеської ОДА. На цій посаді він перебував протягом року, а восени 2015-го став депутатом Волиньради та був обраний її очільником, сформувавши в раді проукропівську більшість.

За півтора року його команда здобула владу й у Луцьку. Зокрема, у березні 2017 року, після смерті мера Луцька Миколи Романюка, УКРОП усунув з посади секретарку міськради, депутатку від "Самопомочі" Юлію Вусенко. Спочатку секретарем став депутат Луцькради від УКРОПу Ігор Поліщук, а згодом – представник "Батьківщини" Григорій Пустовіт, що працює в тандемі з людьми Палиці. Верховна Рада, де була коаліційна більшість БПП і "Народного фронту", зволікала всі ці роки з призначенням виборів у Луцьку, чим порушувала закон.

За інформацією місцевих ЗМІ, Палиця фактично не з'являвся на роботі в облраді. За цим фактом навесні 2019 року СБУ навіть відкрила кримінальне провадження. Однак далі заяв розслідування не пішло. Це не завадило ЦВК зареєструвати його кандидатом у нардепи. Під час виборчої кампанії Палиця використовує вже випробувані методи. Його команда сьогодні має політичну більшість в обласній та міській радах, володіє значним медіаресурсом та "засіває" область і Луцьк зокрема з допомогою благодійного фонду Ігоря Палиці "Тільки разом". 

Історія з фондом не є новою. Благодійний фонд "Тільки разом", що раніше мав назву "Новий Луцьк", активно працював і перед парламентськими виборами 2012 року, коли переміг Палиця, і 2014-го, коли від його команди в Луцьку балотувалась, але програла Ірина Констанкевич, і 2016 року, коли фактично завдяки фонду Констанкевич таки здобула перемогу у 23-му окрузі, який до того в парламенті представляв Ігор Єремеєв.

У 2012 році "укропівець" активно агітував у місцевому Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, а його білборди з гаслом "Зробимо Луцьк кращим" були розміщені в усьому місті. Нагадаємо, згідно з українським законодавством, агітацію в освітніх закладах заборонено.

Фото: Громадянська мережа "ОПОРА". Луцьк, 2014 рік

Фото: "Волиньпост". Луцьк, 2014 рік

Наразі ж "укропівці" – представники фонду майже на кожне свято від благодійного фонду Палиці роздають подарунки, організовують пісенні конкурси та спортивні змагання. І не лише в передвиборчий період.

Скриншот із сайту фонду "Тільки разом"

Крім того, інформацію про підтримку фондом різних ініціатив у місті опубліковано на офіційному сайті Луцької міськради, що є використанням адмінресурсу.

Скриншот із сайту Луцькради, де в публікації про захід до Дня захисту дітей згадано про фонд Ігоря Палиці "Тільки разом"

Біля входу до парку в центрі Луцька розміщено мапу, на якій є лого фонду Палиці "Тільки разом"

Читайте також: Голові Волинської облради загрожує звільнення: Ігор Палиця забув про внесок для УКРОПу

Окрім політичної монополії та діяльності фонду, Палиця має значну підтримку медійного ресурсу. Як повідомляють ЗМІ, йому належать одні з найрейтинговіших волинських медіа: інформаційне агентство "Волинські новини", однойменна газета, що розповсюджується в області, та місцевий телеканал "Аверс". Після того, як екс-керівник каналу Олександр Величко звільнився, він назвав тих, хто залишився підконтрольними Палиці. Як пише "Детектор медіа", 2017 року "Аверс" перекупила київська компанія. Одним з її засновників є Олександр Луцака. У результаті пошуку в інтернеті журналісти Руху ЧЕСНО знайшли чоловіка з таким самим ім'ям, який має стосунок до громадського формування "Варта порядку", пов'язаного з Палицею.

Також у Луцьку розміщено білборди на підтримку Ігоря Палиці публічними особами міста, як, наприклад, директор місцевого Палацу культури Юрій Войнаровський.

У своїй передвиборчій програмі кандидат звично критикує попередню владу, наголошуючи на тому, що вона була зацікавлена у війні з Росією.

Чому Зе!кандидат активно не агітує?

Від партії "Слуга народу" в окрузі балотується медик, який раніше не мав стосунку до політики. Він працює лікарем-флебологом у Центрі хірургії ока імені професора Загурського. 

Сергій Пісачук. Фото: видання "Перший канал соціальних новин"

У своїй передвиборчій програмі на загальнодержавному рівні кандидат пропонує те саме, що й партія "Слуга народу". А в Луцьку обіцяє взяти під особистий контроль будівництво сміттєпереробного заводу та ініціювати якнайшвидше призначення виборів мера. 

За словами Пісачука, у своїй виборчій кампанії він робить ставку на соцмережі "Фейсбук" та "Інстаграм". До речі, у Луцьку немає білбордів на підтримку кандидата. Є лише загальна зовнішня реклама на підтримку Зе!депутатів. 

Білборди партії "Слуга народу", які розміщено в усіх містах України. Луцьк, 2019 рік 

"Я розумію, що я мало впізнаваний у Луцьку. І я не можу протистояти тим кандидатам, яких тут знають. Я звертався до осередку партії щодо бордів та іншої фінансової підтримки. А мені сказали, що вас прийняли, а далі справа за вами. Тобто кошти на борди і т.д. Але могли б кілька бордів на мою підтримку виділити. Така розмова була", – сказав Пісачук.

"Іноді здається, що мене висунули кандидатом, а далі нікому нічого не треба. Я роблю поки що ставку на соцмережі. Думаю ще залучати аудиторію, можливо, надаючи безоплатні консультації як лікар. Зараз у моїй команді кілька волонтерів і все", – резюмував кандидат.

Від "Європейської солідарності" йде екс-заступник мера

Чинний нардеп-"нарфронтівець" Ігор Лапін балотується під номером 49 у списку "Європейської солідарності". Рейтинги, які дають соціологічні опитування, свідчать про те, що його місце є вочевидь непрохідним. Отже, партія замість того, аби висунути в мажоритарному окрузі народного депутата, котрий протягом 5 років мав працювати на окрузі й підвищувати свою впізнаваність, виставила тут іншого кандидата – Юрія Моклицю.

Він очолював міський штаб Порошенка на президентських виборах. Ще перед тими виборами керівник волинської "Солідарності" Іван Мирка в коментарі Руху ЧЕСНО заявив, що їхня партія висуне сильних кандидатів у всіх округах, мовляв, щоб перемогти УКРОП.

Але наразі в їхній команді немає ресурсів для розміщення білбордів у Луцьку. За словами кандидата, він залучав переважно власні кошти та партійні.

Юрій Моклиця – людина, впізнавана в Луцьку. 2015 року висувався до Луцької міської ради від "Солідарності".

Моклиця вперше балотується до парламенту. У 2015-2017 роках він обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Також є помічником нардепа від "Народного фронту", який пройшов до парламенту від Луцька. 

Однак відсутність значних фінансових і медійних ресурсів ставить під сумнів його можливу перемогу. 

До речі, 2014 року "укропівці" звинувачували тодішнього переможця виборів Ігоря Лапіна, конкурента їхньої кандидатки Ірини Констанкевич, у тому, що він отримав фінансову допомогу від бізнес-групи "Континіум", а саме Степана Івахіва (у парламенті представляє 21-й округ і знову балотується до Ради, – ред.). Тоді в Луцьку тривала активна агітаційна кампанія на підтримку Лапіна, що містила білборди, рекламу в медіа. Юрій Моклиця веде свою кампанію здебільшого у Facebook, знімає відео, а також зустрічається з виборцями у дворах будинків.

Наприкінці червня 2019 року Моклиця став депутатом Луцькради, оскільки свої повноваження склав один із найзаможніших депутатів, за методологією Руху ЧЕСНО, керівник фракції "Солідарність" у міськраді Петро Нестерук. Моклиця був наступним у партійному списку, тому пройшов до ради. 

За словами Моклиці, на передвиборчу кампанію він наразі залучив лише ресурси партії та власні.

"Наразі не планую інших джерел. Поки що витратив 30 тисяч гривень на агітпродукцію та 5 тисяч на рекламу у Facebook. З наметами допомагає партія. Бордів не планую, бо немає на це грошей, але працюю над тим, щоб центральний штаб виділив кілька площин на мою кампанію", – пояснив Руху ЧЕСНО Юрій Моклиця.

Щодо рішення зайти до Луцькради замість Нестерука кандидат зазначив, що таким чином робить ставку і на парламентські, і на місцеві вибори.

"Хотів це використати як інформаційний привід для парламентської кампанії", – додав Моклиця.

У своїй програмі щодо Луцька він обіцяє підвищувати екологічну безпеку в місті, реалізовувати проекти реконструкції дорожньо-транспортної інфраструктури, оновити парк електротранспорту та ін.

Читайте також: Волинь: Як БПП планує охопити всі округи й залишити УКРОП ні з чим

Окрім "Європейської солідарності" та "Слуги народу", до парламенту в окрузі висунули своїх кандидатів такі партії: "Громадянська позиція", ВО "Свобода", "Опозиційна платформа – За життя" та "Народний рух України". 

"Громадянська позиція" висунула депутата Данильчука

Павло Данильчук – депутат Луцької міської ради другу каденцію поспіль, керівник фракції "Громадського руху "Народний контроль". У 2014 році він балотувався до Верховної Ради від Луцька як самовисуванець. До Луцькради вперше пройшов 2010 року за списком партії "За Україну". Є помічником народного депутата Дмитра Добродомова. 

Фото зі сторінки кандидата у Facebook, червень 2019 року.

"Громадський рух "Народний контроль" на всеукраїнському рівні прийняв рішення про об'єднавчий похід із "Громадянською позицією". Саме тому я юридично є висуванцем цієї партії. Ресурси в нас мінімальні, які потрібні на друк поліграфії тощо. Бордів розміщувати не планую", – розповів Руху ЧЕСНО Данильчук.

У своїй програмі кандидат згадує про охорону культурної спадщини, залучення інвесторів для побудови сміттєпереробного заводу в місті, підтримку реформи з децентралізації, що стосується об'єднання Луцька з навколишніми громадами.

Як повідомляв Рух ЧЕСНО, в 2014 році він входив до списку кандидатів на відкликання за кількістю пропущених засідань комісій. Тоді в коментарі журналістам Данильчук пояснив, що ці пропуски пов`язані з тим, що він брав активну участь в Революції Гідності, а згодом був учасником АТО. У нинішній каденції, за інформацією "ОПОРИ", Данильчук голосував найбільше з-поміж депутатів проти рішень Луцькради й не потрапив до переліку прогульників.

"Свобода" кандидує депутата Луцькради Федіка

Микола Федік – депутат Луцької міської ради від ВО "Свобода", очільник фракції "свободівців" у раді. 2014 року він теж балотувався від Луцька до парламенту.

Фото зі сторінки кандидата у Facebook, червень 2019 року 

До речі, у своїй декларації за 2016 рік Федік не зазначив будь-якого житла, тому, згідно з методологією Руху ЧЕСНО, потрапив до категорії "безхатченків". 

У передвиборчій програмі кандидат не згадує про Луцьк, а практично копіює програму кандидата в Президенти від об'єднаних сил націоналістів, "свободівця" Руслана Кошулинського.

Програма кандидата в народні депутати від Луцька Миколи Федіка

Програма кандидата в Президенти на виборах 2019 року Руслана Кошулинського

Журналісти Руху ЧЕСНО звернулися по коментар до Федіка, однак відповіді ще не отримали.

Кого до парламенту висувають "Народний рух" та "Опозиційна платформа – За життя"

Політична партія "Народний рух України" кандидує Дмитра Климука, який балотувався до Луцькради двічі – у 2010 і 2015 роках. Під час попередніх місцевих виборів був директором ТОВ "Мега-Спектр". Тоді Климук очолював партійний список, але партія не завела до ради жодного свого представника, бо не мала достатньої підтримки виборців. Зараз кандидат є фізичною особою – підприємцем.

"Народний рух України" на цих виборах має лише 18 кандидатів на всю Україну, на Волині Климук – єдиний кандидат від цієї політсили.

Від "Опозиційної платформи – За життя" у 22-му окрузі балотується теж невідома в політичному світі людина на ім'я Руслан Бабаханов. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, він є директором ТОВ "Олта Трейд", що здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю товарами.

Окрім голови Волиньради Ігоря Палиці, як самовисуванці до Верховної Ради йдуть ще четверо осіб.

Аутсайдер "Голосу" Шкітер не здався без бою

Тарас Шкітер, який планував балотуватись у 22-му окрузі до парламенту від політичної партії "Голос", іде як самовисуванець. 

Тарас Шкітер. Фото: "Район Луцьк"

Нагадаємо, "Голос" відкликав Шкітера через те, що той "засвітився" з медведчуківцями. Зокрема, 2013 року він був присутній на круглому столі "Українського вибору", де виступав від імені "Українського вибору" та підтримував Митний союз. Інформацію про це Шкітер назвав наклепом, однак "Голос" це не переконало. Тож завдяки повідомленням, наданим Рухом ЧЕСНО, партія вирішила не висувати Шкітера.

Він відомий у Луцьку як співзасновник ГО "Громадянський рух "Свідомі". Крім того, є директором місцевого видання "Конкурент", генеральним продюсером і ведучим політичного ток-шоу "Протилежний погляд", що також свідчить про певну медійну підтримку кандидата. І громадська організація, і медіапроекти належать найзаможнішому, за даними Руху ЧЕСНО, депутату Луцькради Андрію Покровському, який балотувався від "Солідарності".

Після повідомлення про те, що Шкітер балотується до Ради, у місті з'явилися білборди на його підтримку.

Білборди на підтримку Тараса Шкітера. Луцьк, червень 2019 року

"Громадянський рух "Свідомі" позиціонує себе як платформу для об'єднання свідомих громадян Луцька. Час від часу рух організовує заходи в розважальному центрі "Промінь", що належить Покровському, запрошуючи бізнесменів, політиків тощо. Наприкінці червня на сторінці руху у Facebook "Свідомі" заявили, що вирішили підтримати співзасновника руху Тараса Шкітера.

Команда "Громадянського руху "Свідомі", червень 2019 року

Читайте також: У Луцьку перед концертом Вакарчук агітував за "Голос"

У своїй передвиборчій програмі Шкітер згадує про те, що Луцьк понад два роки живе без міського голови. 

Нагадаємо, після смерті мера Миколи Романюка 2017 року вибори в місті так і не призначили. 

Екс-працівник Google балотується від Луцька 

В'ячеслав Панасюк працює як фізична особа – підприємець в ІТ-сфері. Він є засновником ГО "Перспективи майбутнього", що дає дітям комп'ютерні знання.

В'ячеслав Панасюк. Фото зі сторінки у Facebook

За словами кандидата, він планує залучати власні ресурси на передвиборчу кампанію та проситиме про допомогу небайдужих людей і волонтерів.

"Я працював у Google, повернувся й заснував громадську організацію. Участі в політиці ніколи не брав, але маю три управлінські освіти. Планую створити цифрову державу, кібервійська, щоб нашим співвітчизникам було легше на Сході на передовій", – пояснив Панасюк.

Він не був раніше в політиці та не має стосунку до політичних партій чи рухів. 

У своїй програмі Панасюк планує боротися за "цифрову Україну", а також роздає популістські обіцянки, як-от "сприяти встановленню справедливих тарифів на комунальні послуги". Нагадаємо, тарифи не є компетенцією законотворців, які працюють у парламенті. 

Екс-очільник команди Саакашвілі в Луцьку йде як самовисуванець

Кандидат Сергій Адамчук відомий у Луцьку як співзасновник благодійного фонду "Стопрак". Він очолює Волинську обласну організацію партії "Українська стратегія Гройсмана", але балотується як самовисуванець. 

Як фізична особа – підприємець веде діяльність у сфері зв'язків із громадськістю. Перші спроби стати депутатом місцевих рад були 2006 року. Тоді Адамчук ішов від блоку "Наша Україна" до Луцької міської та Волинської обласної рад. 2010-го балотувався до Луцькради від партії "Зелені". У 2016 році очолював "Рух нових сил Михайла Саакашвілі" на Волині. Нещодавно кандидат пояснив, чому вийшов з партії Саакашвілі та приєднався до політсили Гройсмана.

У коментарі Руху ЧЕСНО Адамчук розповів, що планує залучати на передвиборчу кампанію власні ресурси:

"Буду залучати особисті ресурси. Щодо "Руху нових сил", то я свою позицію пояснив. Щодо розміщення бордів у місті не впевнений, тому що вони вже всі розкуплені".

Натомість у Луцьку можна помітити білборди партії "Українська стратегія Гройсмана".

Білборди на підтримку політичної партії Гройсмана. Луцьк, червень 2019 року

Політик, який виступає проти благодійних внесків у лікарнях, теж іде до парламенту

Ще одним самовисуванцем від Луцька є Дмитро Глазунов. Він очолює "Волинську обласну лікарняну касу" та благодійний фонд "Рідна Волинь". 

Дмитро Глазунов. Фото: "Волинські новини"

Глазунов виступає проти муніципальних кас. Він звинуватив "Луцьку лікарняну касу" в тому, що, мовляв, кудись зникають добровільні внески.

Саме тому в його програмі значна частина діяльності на майбутній посаді парламентарія стосується сфер охорони здоров'я та безпеки.

Кандидат згадує про програму "Безпечне місто". До речі, вона стартувала в Луцьку 2015 року. 

Нагадаємо, у 23-му окрузі конкуренцію чинній народній депутатці Ірині Констанкевич складе екс-працівник фонду Єремеєва Юрій Сковорода та "свободівець".

Рух ЧЕСНО проаналізував першу десятку партії "Сила й честь" – туди пішли нардепи із "Самопомочі", БПП і посадовці часів Януковича.

Також зробили огляд перших десяток списків "Слуги народу", "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Української стратегії Гройсмана", "Голосу" та "Опозиційної платформи – За життя". Політична партія "Голос" уже відкликала кількох своїх кандидатів з мажоритарних округів після перевірки їх на доброчесність.

Нагадаємо, 21 липня 2019 року відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України. Громадський рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії та кандидатів у нардепи у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата чи кандидатки, а й перевірити його/її на доброчесність.