Бюджетним коштом: куди витрачають гроші партії на Полтавщині

Потреби "Самопомочі" оплачує центральний офіс. "Народний фронт" і Радикальна партія Олега Ляшка офіційно зареєстрованих місцевих парторганізацій на Полтавщині не мають, однак витрачають в області мільйони гривень. Регіональний осередок ВО "Батьківщина" бюджетних грошей узагалі не бачить.

Рішення про фінансування політичних партій Верховна Рада України ухвалила в жовтні 2015 року. Основна його мета – знизити рівень політичної корупції та зменшити вплив олігархів на політичні процеси в країні. Адже відтоді партії мали б відійти від пошуку коштів на своє існування та позбутися залежності від великих донорів. Інше, не менш важливе завдання – розвиток інституційної спроможності партій. Це у свою чергу мало б сприяти здоровій політичній конкуренції.

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував, як скористалися з цієї можливості партії та наскільки вплинули бюджетні кошти на діяльність партосередків на Полтавщині.

Партія на мільйон

Упродовж трьох минулих років обласні осередки "Солідарності" та "Опозиційного блоку" отримали з державного бюджету приблизно 10 мільйонів гривень.

Протягом трьох років Полтавська територіальна організація БПП "Солідарність" одержала 7,6 млн грн з державного бюджету й потрапила до п'ятірки осередків, які отримали найбільше держкоштів. При цьому 2018 року порівняно з 2016-м держфінансування зросло в 4 рази – з 872 тис. грн до майже 3,5 млн. Це понад 99% загального бюджету осередку за 2016-2018 роки. Приватних внесків за цей період територіальна організація БПП отримала на 55 тис. грн.

Упродовж минулих трьох років деякі статті видатків збільшилися (заробітна плата, оренда нерухомості, послуги зв'язку), а частина взагалі зникла (друк агітаційних матеріалів, реклама в інтернеті).

Понад половину грошей, а саме 4,1 млн грн, витратили на заробітну плату й інші виплати співробітникам. До речі, порівняно з 2016-м у 2017-2018 роках кількість працівників скоротилася. Так, 2016-го їх було 44, а минулого року в осередку працювали 39 осіб. За цей період поменшало й офісів, які орендує парторганізація.

Загалом, на території Полтавщини є дві офіційно зареєстровані місцеві організації партії – територіальна (її умовно можна вважати обласною) та міська. Вони ділять один офіс на двох. Решта місцевих осередків не має статусу юридичної особи. Обласна організація орендує для них офісні приміщення. Цікаво, що у 2016-2017 роках вона винаймала 18 офісів, а 2018-го – тільки 11. Так, зі звіту зникли витрати на оренду приміщень у Горішніх Плавнях, Оржиці, Щербанях, Хоролі, Шишаках, Карлівці, Кременчуці та ще одного в Полтаві. Щоправда, додався офіс у Машівці. Власного майна за ці роки партія так і не придбала.

Заробітна плата й оренда нерухомості – дві найбільші статті видатків місцевого осередку БПП (якщо не враховувати сплачених податків).

Попри кілька візитів до офісу, телефонні дзвінки та інформаційний запит, отримати коментар від представників терорганізації БПП не вдалося. Після майже місячних комунікацій та очікувань журналісти Руху ЧЕСНО почули від працівниці осередку лише коротке:

"Я все, що змогла, передала. Що хочете, те і вказуйте. У мене інформації ніякої немає".

 

В опозиції, але з грошима

2016-го регіональна парторганізація "Опозиційного блоку" в Полтавській області коштів від центрального офісу не отримувала. Того року "Опоблок" відмовився від державного фінансування, проте вже наступного року змінив свою думку. Протягом 2017-2018 років Полтавська регіональна організація партії одержала з державного бюджету майже 2 мільйони гривень, що становить приблизно 95% загального бюджету осередку.

Перший заступник голови регіональної організації партії "Опозиційний блок" у Полтавській області Олександр Березянський каже, що державне фінансування покриває базові витрати осередку – на заробітну плату й оренду. І нарікає, що чимало коштів "з'їдають" податки.

Приватних внесків упродовж трьох років організація отримала трохи менш ніж 150 тис. грн. Березянський розповідає, що вони не залучають активно приватного фінансування через складність процедури:

"Людина бажає внести, а потім це все ускладнює бюрократична тяганина. Щоб зробити (внесок, – прим. авт.), потрібно багато довідок. Вніс один підприємець внесок, проте його повернули, бо він мав 5 грн податкового боргу".

 

Загалом протягом трьох років осередок витратив близько 2 млн грн.

2016 року видатків з рахунку територіальної організації "Опозиційного блоку" майже не було – лише 2 тис. грн на влаштування свята.

Протягом 2017-2018 років найбільше коштів, майже 800 тис. грн, осередок спрямував на заробітну плату. До речі, ще понад 600 тис. грн упродовж двох років трьом працівникам з Полтавщини заплатив центральний офіс. Зауважимо, що у звіті за 2016 рік парторганізація не зазначила жодного працівника, а 2018-го їх було 9.

В осередку пояснюють, що раніше доводилося наймати людей для виконання певних завдань або користуватися чиїмись послугами, а зараз державне фінансування дає змогу мати постійних штатних працівників. Частина з них за сумісництвом є помічниками депутатів Полтавської обласної та Кременчуцької міської рад.

Для керівників районних осередків і молодіжного крила партії проводять навчання за гроші центрального офісу. Наприклад, торік партія заплатила 7 тис. грн за семінар на Полтавщині. Також, як розповідає Олександр Березянський, партійці навчаються власним коштом.

На другому місці з-поміж видатків – перекази Кременчуцькій міській організації. Протягом двох років вона отримала 310 тис. грн. В обласному осередку пояснюють, що спершу кошти потрапляють на їхній рахунок, а потім на місці вже вирішують, яку частину суми перерахувати міській парторганізації Кременчука.

95 тис. грн витратили на оренду нерухомості у ФОП Ставицького С.О. Рух ЧЕСНО вже писав про те, що Станіслав Ставицький – перший заступник голови міської організації партії "Опозиційний блок" у Полтаві. Власних приміщень осередок не має. Серед майна, яке придбала організація за цей час, хіба що програмне забезпечення вартістю 42 тис. грн.

Зазначимо, що 2019 року через розкол у партії НАЗК призупинило фінансування "Опоблоку" з державного бюджету. Отже, і Полтавська регіональна організація партії жодних коштів з центрального рахунку цьогоріч не отримала. На початку року осередок працював за гроші з виборчого фонду. Потім працівники пішли в неоплачувані відпустки. Проте в  організації планували поновити активну роботу й почати підготовку до виборчої кампанії.

Без осередків, але з витратами

"Народний фронт" і Радикальна партія Олега Ляшка – дві парламентські політсили, які не мають у регіонах осередків зі статусом юридичної особи. Де-факто місцеві організації партій існують, однак не мають власних банківських рахунків, а отже, не можуть розпоряджатися коштами. Тому їхні потреби оплачують центральні офіси.

Переможець минулих парламентських виборів "Народний фронт" наразі отримує найбільше державне фінансування з-поміж партій. Приватних внесків політсила не залучала. За словами її очільника Арсенія Яценюка, коштів з держбюджету цілком вистачало для фінансування діяльності партії.

На сайті "Народного фронту" зазначено, що на Полтавщині партія має понад 30 осередків: обласний, 6 міських і 25 районних. Протягом 2016-2018 років центральний офіс витратив на них близько 1,5 млн грн з рахунку для отримання державних коштів.

Найбільша стаття видатків – оренда нерухомості. Згідно зі звітом партії, торік вона оплачувала 6 офісних приміщень. Трохи менше пішло на заробітну плату. 2016 року на зарплату витратили 20 тис. грн, 2017-го – 326 тис. грн. У звіті за минулий рік інформація про виплати зарплати на Полтавщині відсутня.

На третьому місці перебувають витрати на рекламу – близько 320 тис. грн. Причому у 2016-2017 роках це були лише друковані видання, а 2018-го додалося ще й телебачення. Рекламували як місцевий осередок, так і партію загалом та її лідера Арсенія Яценюка.

Рекламна стаття в ІВ "Полтавщина"

Попри доволі значні витрати, вести мову про вплив державного фінансування та його роль у функціонуванні осередку в обласній організації партії відмовляються. Журналісти Руху ЧЕСНО двічі ходили до офісу "Народного фронту" в Полтаві, надсилали інформаційний запит і телефонували протягом кількох тижнів. У результаті працівниця регіонального осередку Марина порадила звернутися до центрального офісу:

"Руководство говорит, что нужно написать письмо на официальную почту. Вы отправляли полтавскому осередку, а нужно партии. Там есть прес-служба, которая общается с журналистами, там профессионально люди дадут вам ответы".

 

Виходить, прес-службі в Києві краще відомо, як живеться обласному осередку за бюджетні кошти, ніж його безпосереднім керівникам чи працівникам.

Радикальна партія Олега Ляшка на Полтавщині була лишень трохи скромнішою від "Народного фронту" й витратила протягом трьох років 1,3 млн грн. Із них 1,2 млн – це гроші з державного бюджету.

Найбільше коштів на Полтавщині партія спрямувала на рекламу – 725 тис. грн за 3 роки. Причому ці видатки стрімко зросли 2018 року – 442 тис. грн за рік.

Голова обласної парторганізації РПЛ Віталій Мірошниченко пояснює, що події місцевого рівня осередок намагається висвітлювати власним коштом. А з центрального офісу оплачують, приміром, матеріали про Олега Ляшка.

"У нас є депутати обласної ради. Вони висвітлюють свою діяльність, що стосується локальних подій, закривають з власних джерел. Що стосується глобальних питань, які мають загальнонаціональне значення, наприклад візит Олега Валерійовича на Полтавщину, оплачували з рахунку партії".

 

Рекламна публікація про О. Ляшка в ІВ "Полтавщина"

660 тис. грн становили видатки на заробітну плату. Віталій Мірошниченко зазначає, що наразі в них працевлаштовано шестеро осіб. Раніше було лише троє працівників, а державне фінансування допомогло посилити роботу обласної організації. Серед інших є й посада юриста, котрий працює переважно зі зверненнями громадян.

"Є питання різної політичної та фінансової ваги. У більшості люди звертаються по питаннях матеріальної допомоги. У силу можливостей намагаємося її надавати. У нас є 8 депутатів в обласній раді. Закладається 60 тис. грн на рік на кожного депутата на вирішення такого роду питань, які стосуються лікування, реабілітації. Якщо це питання державної ваги (у нас були звернення щодо поправок до законопроектів), контактуємо з Києвом", – розповідає Мірошниченко.

За його словами, офісне приміщення, у якому розміщується осередок, партійці теж оплачують з власних кишень. Зараз організація шукає нове приміщення з прийнятною вартістю оренди та зручним розташуванням.

"Це вже наші внутрішні питання. Депутати обласної ради допомагають, щось на наших плечах лежить. У цьому випадку на когось одного це не можна складати. Бо й суть командної роботи полягає в тому, як радість ділять пополам, так і горе. В даному випадку під горем я розумію фінансові витрати".

Бажання самостійно розпоряджатися коштами в осередку не виявляють:

"Можливо, з одного боку, це плюс, з іншого – мінус. Але як мінімум ми знімаємо із себе ряд питань, які стосуються нецільового використання коштів".

"Самопоміч" не перераховує грошей своїм осередкам

Дещо інша історія з фінансуванням у "Самопомочі". Попри те, що партія має в регіоні осередки зі статусом юридичної особи, коштів їм не переказує. Потреби місцевих організацій оплачують з рахунку центрального офісу. Протягом трьох років ці видатки становили 2,6 млн грн.

Голова обласного осередку партії Вячеслав Кущинський розповідає, що кошти розподіляють пропорційно до кількості виборців, які проголосували за партію на минулих парламентських виборах. І, загалом, цих грошей вистачає, аби більш-менш покривати витрати осередку.

Як і решта партій, "Самопоміч" з держкоштів оплачує оренду офісів та виплачує заробітну плату. Загалом упродовж трьох років ці видатки становили майже 1,3 млн грн.

Значний відсоток коштів партія спрямовує на різні заходи. Так, протягом 2017-2018 років вона витратила в регіоні 403* тис. грн на тренінги.

*з них 203 тис. грн партія заплатила за тренінги Дмитрові Геращенку, зареєстрованому на Полтавщині. Однак, за його словами, він проводив навчання не лише в Полтаві, а й в інших містах.

Бажання самостійно розпоряджатися грошима з держбюджету в осередку немає. Є певна сума коштів, яку він отримує, і в її межах місцеві організації можуть самі планувати свої витрати.

"Нам так навіть краще. Щоб виконувати всю цю договірну роботу, потрібні фахівці. Треба наймати юриста по договірній роботі, бо це дуже важливо – у НАЗК свої нюанси. Це не просто юрист, який працює на підприємстві. Так само бухгалтер. Нам простіше, коли це все є у Львові, двоє-троє-п'ятеро людей, які працюють по всій Україні, знають усі нюанси. У Полтаві ніхто банально не знайде таких людей", – додає Вячеслав Кущинський.

Із власних рахунків міська та обласна організації партії впродовж трьох років витратили 16 тис. грн. Це приватні внески, з яких осередки оплачували послуги банків і зв'язку, а 2016 року – ще й оренду офісу. У 2017-2018 роках видатки на оренду офісного приміщення вже повністю здійснювалися з центрального рахунку партії.

Осередки "Батьківщини" не бачать державних коштів

Унікальна ситуація з фінансуванням склалась у ВО "Батьківщина". Це єдина партія, яка не надсилає грошей своїм регіональним осередкам і не оплачує їхніх потреб. Попри те, що політсила має в Україні понад 650 місцевих організацій, кошти витрачає лише на центральному рівні на центральні потреби.

Полтавська обласна організація "Батьківщини" існує фактично коштом свого очільника – нардепа Руслана Богдана. Політик каже, що тема фінансування – це внутрішнє питання, яке вони самі якось вирішать. Проблем з грошима немає, усе узгоджено, усі необхідні програми виконуються, хоча осередок не бачить державних коштів.

Загалом, можемо однозначно констатувати, що державне фінансування істотно вплинуло на кількісний розвиток партій – збільшилася кількість офісів та працівників. Однак виникає питання щодо якісного розвитку осередків. Наскільки зростає експертний потенціал партійців, інституційна спроможність і живучість місцевих організацій?

Великим викликом для партій загалом і для їхніх осередків зокрема стануть найближчі вибори до Верховної Ради. Саме за їхніми результатами визначатимуть, хто та скільки державних коштів отримуватиме впродовж наступних 5 років. Згідно зі свіжими даними соціологічних опитувань, більшість партій, що зараз одержують гроші з держбюджету, на виборах матимуть значно гірші результати, ніж 2014 року, а отже, і набагато менші суми державного фінансування.

Деякі партії, наприклад "Народний фронт", ризикують узагалі втратити фінансову підтримку держави навіть попри те, що після наступних виборів державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, котрі здобудуть від 2% голосів виборців. Постане питання про виживання окремих партій. А отже, і про те, чи впливає фінансування з держбюджету на живучість партій, які вже традиційно зникають одразу після втрати місць у парламенті.