У середу, 21 травня, після засідання уряду Гройсман пообіцяв піти у відставку. До цього він мав намір розподілити закладені в бюджеті 2019 року кошти на купівлю житла АТОвцям-переселенцям, тим, хто не зрадив Україну й захищав її незалежність на Сході України.
У квітні 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №280, що врегулювала отримання грошової компенсації для придбання житла учасниками АТО-переселенцями. Торік держава виділила для АТОвців, які залишили свою нерухомість на окупованій території, 48,7 мільйона гривень. Цього року в бюджеті запланували майже вдвічі менше – лише 25 мільйонів гривень. Якщо щороку виділятимуть таку суму, то ті військові-переселенці, котрі зараз перебувають у черзі останніми, зможуть отримати омріяні квартири тільки за 76 років. АТОвці-переселенці наприкінці квітня провели акцію під КМУ з вимогою збільшити фінансування. Цього тижня за поданням Міністерства ветеранів КМУ може розглянути зміни до постанови про збільшення фінансування ще на 40 мільйонів. Тим часом на свою рекламу уряд Гройсмана лише протягом 4 місяців 2019 року витратив 36 мільйонів бюджетних коштів.
АТОвець Владислав Борисовський до війни працював на керівній посаді в комерційному банку, з початком окупації Криму купив квиток на потяг і приїхав на материкову частину України. У травні 2014 року пішов добровольцем на фронт, брав участь у боях на Савур-Могилі, був під Дебальцевим. На війні він уже 5 років. Цьогоріч вирішив стати на облік, щоб отримати компенсацію на житло, але з такими темпами виділення коштів державою власного житла він може й не дочекатися:
"Я ставав у чергу на житло в Голосіївській райадміністрації м. Києва. Переді мною в черзі вже 16 осіб. В адміністрації мені сказали, що цього року мали виділити 200 мільйонів, але уряд забрав гроші на щось інше, потрібніше. Тому сказали, щоб цього року я навіть не розраховував".
Фото зі сторінки АТОвця В'ячеслава Борисовського. Під час боїв на Савур-Могилі 2014 року
Єгор Терехов до окупації мешкав у Донецьку. На початку війни вивіз із міста родину й у травні вступив до добровольчого батальйону "Дніпро-1". А наприкінці серпня 2014 року його поранили під Пісками. Каже, що майже весь час, відколи виписався з госпіталю, оформляє документи:
"Я підрахував: 1,5 року в мене пішло на отримання висновку ВЛК, ще 2 роки – для набуття групи інвалідності, півроку я ставав на квартирний облік, ще півроку, щоб виправити формулювання ВЛК та оформити документи відповідно до 280-ї постанови".
Згідно з відповіддю, наданою Міністерством соціальної політики на запит аналітика Громадського руху ЧЕСНО, 2018 року компенсацію на купівлю житла від держави одержали лише 52 АТОвці. На 1 березня цього року в черзі перебувають 1736 АТОвців-ВПО. Щоб вони могли придбати житло, Кабінет Міністрів України повинен знайти близько 1,9 мільярда гривень.
(Натисніть, щоб збільшити)
Для цих потреб у державному бюджеті на 2019 рік закладено тільки 25 мільйонів гривень, розпорядником визначено Мінсоцполітики. Міністерство надіслало Володимиру Гройсману на погодження проект постанови щодо розподілу цих коштів, але на сьогодні субвенція залишається нерозподіленою. Тоді як упродовж 4 місяців цього року уряд Гройсмана витратив на свою рекламу в 1,5 раза більше, ніж заплановано на цей рік для АТОвців. Про це писав Громадський рух ЧЕСНО.
Через те, що Кабмін не розподіляв кошти, 24 квітня учасники АТО-ВПО та переселенці мітингували під будівлею уряду з вимогою збільшити фінансування для надання компенсації на житло українським військовим, які проживали на територіях, котрі з початком війни були окуповані сепаратистами та Росією.
16 травня на своїй сторінці у Facebook міністр Міністерства ветеранів Ірина Фріз повідомила, що нарешті досягнуто компромісного рішення й уже наступного тижня Кабінет Міністрів розгляне зміни до постанови та збільшить фінансування для ветеранів на 40 мільйонів гривень.
Громадський рух ЧЕСНО звернувся по коментар до прес-секретаря Гройсмана Василя Рябчука, але відповіді досі не отримав. Щойно з'явиться позиція з цього питання, Рух ЧЕСНО її оприлюднить.
Поділитись