Виборчі фонди: разом кандидати витратили понад 1,7 мільярдів гривень

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував, як розпоряджалися коштами з виборчих фондів учасники першого туру президентських виборів.

Розміри виборчих фондів кандидатів дуже різнилися. Наприклад, виборчий фонд Петра Порошенка, що становив 585 мільйонів гривень, був у декілька разів більшим, ніж в інших учасників президентських перегонів. Фактично видатки Порошенка сягнули третини загальних витрат решти 43-х кандидатів.

І навіть позбувшись показника обсягу виборчого фонду Петра Порошенка на графіку, ми все одно бачимо, наскільки великою була різниця між ресурсами кандидатів під час цієї виборчої кампанії.

Розмір виборчого фонду перевищив 100 мільйонів гривень також у Юлії Тимошенко, Олександра Вілкула, Володимира Зеленського, Олега Ляшка, Анатолія Гриценка та Сергія Тарути.

Ще в 7-ми кандидатів виборчий фонд вимірювався десятками мільйонів. У 14-ти він був меншим за 1 мільйон гривень. А 6 учасників президентських перегонів подали до ЦВК "нульові" звіти, тобто єдиною витратою цих політиків на виборчу кампанію була застава під час реєстрації.

На цих виборах політики дедалі частіше використовували нові способи агітації: соціальні мережі, YouTube, рекламу в Google тощо. Проте у структурі витрат з виборчих фондів переважають традиційні статті видатків: агітація на ТБ, зовнішня реклама, друк листівок. Наприклад, остаточний фінансовий звіт за підсумками першого туру Володимира Зеленського майже не містить транзакцій, що свідчили б про оплату реклами в Інтернеті. Водночас соціальні мережі були ключовим каналом комунікації під час його виборчої кампанії, а просування в Інтернеті, за словами керівника диджитал-напрямку "Команди Зеленського" Михайла Федорова, коштувало кандидату близько 250 тисяч доларів.

Читайте також: Олександр Шевченко привітав жінок з 8 Березня постом у Facebook вартістю понад 10 тисяч доларів.

Як і на попередніх виборах Президента, левова частка витрат припала на розміщення реклами на ТБ. Ця стаття видатків була основною для 20-ти з 32-х кандидатів (не враховуючи тих, хто здав "нульовий" звіт). Найбільше коштів на телерекламу зі свого виборчого фонду віддали Юрій Кармазін – 95%, Дмитро Добродомов – 86%, Олександр Вілкул – 85%, Валентин Наливайченко – 81% і Сергій Тарута – 81%. Переможці першого туру Володимир Зеленський та Петро Порошенко витратили відповідно 75% і 56% власних фондів на транслювання агітації на ТБ.

Ще одна важлива стаття видатків кандидатів – розміщення зовнішньої реклами. Найбільшу частину власного виборчого фонду на рекламу на зовнішніх носіях спрямували Олександр Соловйов – 87%, Андрій Садовий – 55%, Геннадій Балашов – 53% та Ігор Шевченко – 49%.

Деякі кандидати зробили ставку на друковані агітаційні матеріали: листівки, брошури тощо. Приміром, Юрій Тимошенко весь свій виборчий фонд (69 тисяч гривень) витратив на друк агітаційних листівок. Аркадій Корнацький 82% власного фонду (понад 1,2 мільйона) спрямував на виготовлення друкованих матеріалів, і більшу частину цієї суми (877 тисяч гривень) було витрачено на друк брошури з текстом патріотичної пісні, написаної самим кандидатом.

Друкована продукція була основною статтею видатків і для Ігоря Смешка, який витратив на неї 29% коштів виборчого фонду, або 685 тисяч гривень.

Водночас реальні витрати на агітацію насправді більші за наведені у проміжних фінансових звітах. Згідно із законом "Про вибори Президента України", кандидати можуть почати агітувати тільки з наступного дня після реєстрації в ЦВК для участі у виборах. Попри це, учасники президентських перегонів активно замовляли телерекламу та зовнішню рекламу протягом 2018 року. Реклама, замовлена до офіційного початку кампанії, юридично не вважається передвиборчою агітацією, а тому кандидати можуть уникнути необхідності звітувати про ці видатки.

Нагадаємо, що, згідно із законом "Про вибори Президента України", кандидати зобов'язані фінансувати передвиборчу кампанію виключно з рахунку виборчого фонду або з державних коштів. Інші джерела оплати агітації є незаконними.