Буремна Луганщина: ЧЕСНО про партійних висуванців 114 округу

Загалом на окрузі 107 кандидатів. Майже 100 з них можуть бути технічними. БПП та “Батьківщині” доведеться змагатися з “Опоблоком” та “Нашим краєм”. Під іншими партійним брендами йдуть переважно регіонали. Рух ЧЕСНО проаналізував політичний шлях кандидатів від партій в окрузі 114.

17 липня на Луганщині вибори. Екс-нардеп Юрій Гарбуз очолив Луганську ОДА і склав депутатський мандат. Два роки тому Гарбуз переміг на виборах як самовисуванець. З січня до квітня 2014 року під час останніх місяців правління Януковича Гарбуз очолював Міловську РДА. Одразу після виборів на Луганщині cтавленик Януковича пішов до лав “Блоку Петра Порошенка” (БПП).

На місцевих виборах у 2015 році найвищий рейтинг у цьому регіоні був у партії “Опозиційний блок”, до якої увійшли колишні регіонали. Друге місце посів у всіх районах округу БПП. Третє місце розділили “Наш край” та “Батьківщина”. На виборах наприкінці 2015 року до Станично-Луганської райради перемогла “Народна партія”. Очолює “Народну партію” народний депутат Володимир Литвин.

Знаково, що у 2014 році під час виборів до Верховної Ради “Опозиційний блок” виставив як кандидата столичного пенсіонера Олександра Дешка, який набрав дещо більше 1% голосів. Зараз же кандидат від “Опозиційного блоку” - Борис Лебєдєв.

Кандидат - чинний голова Новопсковської райради, що входить до складу цього виборчого округу. За інформацією ЗМІ, Лебедєв є двоюрідним братом колишнього міністра оборони часів Януковича Павла Лебедєва, що переховується від українського правосуддя в Російській Федерації. Борис Лебедєв також колишній голова Новопсковської РДА та колишній депутат Луганської обласної ради від “Партії регіонів”, який підтримав голосування про введення російських військ проти “київської хунти”.

У своїй передвиборчій програмі кандидат наголошує на необхідності реалізації Мінських угод, зняття блокади, проведення виборів у Донецькій та Луганській областях та …  дострокових парламентських виборах, внаслідок яких сам же кандидат Лебедєв може втратити потенційний мандат.

Зауважимо, що на окрузі кандидується самовисуванка - киянка Світлана Мельник. У 2014 році вона була кандидатом від “Опоблоку” на 105 окрузі. Можемо припустити, що вона - техкандидат у команді Лебедєва і може допомогти завести під час жеребкування більше членів ДВК.

За одних і тих же виборців змагатиметься з “Опозиційним блоком” менш рейтингова партія в регіоні - “Наш край”, який представляє Сергій Шахов. Це чинний депутат Сєвєродонецької міської ради, який очолив на місцевих виборах список “Нашого краю”. До речі, Сєвєродонецьк не входить у межі виборчого 114 округу.

У 2012 році балотувався до Парламенту як самовисуванець у сусідньому окрузі й посів 2 місце. До цього був помічником депутата-регіонала Віктора Бондаренка. Через два роки на іншому окрузі показав значно гірші результати - 4 місце. Саме Шахова депутати Сєвєродонецької міської ради звинувачують у нещодавному побитті голови ОВК Євгена Байрамова, якого пов’язують із кандидатом Лебедєвим та чинним нардепом від “Опоблоку” Сергієм Дунаєвим.

В інтерв’ю Шахов спростовує інформацію, яку під час тогочасних виборів поширювали медіа, що він - кум Януковича та людина, яка для “сім’ї” намивала гроші. Тоді ж Шахову закидали не раз непрозору агітацію та підкуп виборців.

Фото: Сегодня

Ці перегони не стали виключенням – у громадах округу активно поширюють так звану «соціальну карту» Благодійного фонду "Наш край", символіка якої ідентична партійній символіці “Нашого краю” і нібито дає власникам пріоритетне право на участь у соціальних програмах фонду, що можна розцінювати як непрямий підкуп виборців. Команда кандидата, як повідомляє ОПОРА, збирає персональні дані виборців.

Цікаво, що окрім офіційного висуванця від "Нашого краю" Шахова на вибори йдуть цілі родини прихильників цього політичного проекту, який активно пов’язують з Адміністрацією Президента та заступником її голови Віталієм Ковальчуком. Нагадаємо, партія “Наш край” з'явилася перед місцевими виборами та зібрала під своїми стягами неоднозначних людей, більшість з яких була повязана з колишніми “регіоналівськими” елітами.

Зокрема, разом з Шаховим як самовисуванці балотуються його колеги по партії Мар’їн Юрій та Мар’їна Надія, а також його співпартійці Людмила Шарко і Галина Ярошенко. Ярошенко - депутат Сватівської ради від “Нашого краю”. Вона балотувалася як самовисуванка на посаду міського голови Сєвєродонецька.

Також кандидуються Сергій Зарецький та Антон Толмачов, які від “Нашого краю” йшли до Сєвєродонецької міськради. Оскільки Шахов очолював список “Нашого краю” до Сєвєродонецької ради й ці політики йшли з ним у списку, то можемо припустити, що вони, як і Мар’їни, Шарко, Ярошенко - його техкандидати.

Це доволі поширена практика, яку ЧЕСНО спостерігає й на інших округах під час виборчого процесу, коли маловідомі співпартійці йдуть як самовисуванці, коли на окрузі йде їх кандидат-“важковаговик”. Можна припустити, що партія таким чином заводить своїх самовисуванців для збільшення шансів отримати представництво в ДВК, які формуються шляхом жеребкування. Або ж політичні опоненти стимулюють однопартійців йти на вибори, щоб зменшити шанси кандидата і заплутати виборців. Загалом програми 31 кандидата-самовисуванця створені в один час на одному комп’ютері. Тому кількість ймовірних техкандидатів Шахова може становити щонайменше кілька десятків.

Є ще один кандидат, який може бути пов’язаний з Шаховим. Це самовисуванець Всеволод Філімоненко. Він балотувався до ВРУ в списку “радикалів” у 2012 році. Всеволод Філімоненко був активістом ЧЕСНО, і з ганьбою виключений з руху оскільки, згідно з аудіо- та відеозаписами під час виборів 2012 року вимагав від луганських кандидатів у депутати по 3 тис. євро за невнесення даних про них у ЧесноМетр. Його діяльність місцеві ЗМІ пов’язували з Шаховим. На своєму сайті Філімоненко стверджує, що побиття члена ОВК, в якому звинувачують Шахова не що інше, як інсценування.

Кандидати від БПП і “Батьківщини” 

Згідно з рейтингом партій на місцевих виборах у представника БПП Дениса Денищенка більше шансів, на перемогу, ніж у Шахова. Блок Порошенка посів друге місце в регіоні після “Опоблоку”.

Кандидат - голова Громадської організації "Трибун", за сумісництвом – депутат міськради та перший номер партійного списку БПП на місцевих перегонах у Рубіжному, яке не входить у виборчий округ. Денищенко –     Минула спроба потрапити до Парламенту для Денищенка була не досить вдалою – у 2012 році, балотуючись від “УДАРу” в одному з округів Луганська, кандидат здобув 5 місце із результатом майже 3% голосів. У декларації кандидата тоді дохід був злиденний - не більше 12 тис. грн на рік вони мали на двох із дружиною. Цікаво, що ще в 2014 році він був уповноваженою особою “Народного фронту” у 112 окрузі.  

Одним із найбільш відомих виборцю висуванців є кандидатка від "Батьківщини" Ірина Верігіна. Кандидатка очолювала Луганщину у найбільш трагічні моменту на початку військового конфлікту у 2014 році.

У 2012 безробітна Верігіна балотувалася до парламенту у виборчому списку "Батьківщини" під завідомо непрохідним номером 140. Тоді вона задекларувала майже 50 тис. грн сімейного доходу. У 2014 році її значно підняли у списку і дали 41 місце. Тоді вона була заступницею голови ЛОДА. Але вона у 2016 році звернулася із заявою про відмову балотуватися і претендувати на мандат у разі просування по списку “Батьківщини”, ймовірно, задля того, щоби балотуватися знову за мажоритарним округом.

Верігіна фігурувала як помічниця Наталії Королевської, коли остання була в “Батьківщині”, згодом стала помічницею Ярослава Федорчука і зараз є помічницею  на платній основі Олександра Абдуліна.

Загалом політичний стаж Верігіної в одній партії перевищує 10 років, що є рідкістю.

Хто йде від “Солідарності жінок України”, “Сили людей”, УКРОПу та “радикалів”

Колишня “регіоналка” Тетяна Мороз мешкає у Дніпрі.

Вона балотується зараз від “Солідарності жінок України”. Зауважимо, що на інших округах, зокрема Полтавщині, ця партія теж кандидує мешканців Дніпра.

”Солідарність жінок України” на місцевих виборах у 2015 році отримала по всій Україні лише 14 мандатів на рівні міських рад. Частина з них в Ірпінській міській раді Київської області. За попередньої каденції частина цих депутатів входила до фракції “Партії регіонів” або кандидувалася від “Партії регіонів” у 2010 році.  

Мороз теж пов’язана з “регіоналами”. Працювала помічником-консультантом нардепа-регіонала з Дніпропетровщини Андрія Шипка, що у поточному скликанні входить до депутатської групи "Відродження".

Помічниця нардепа з депутатської групи “Відродження” Тетяна Мороз брала участь у парламентській кампанії як 5-ий номер виборчого списку “Солідарності жінок України” восени 2014 року. Ця спроба потрапити до Верховної Ради, як і спроба у далекому 2007 році на “почесному” 438 місці у виборчому списку “Партії регіонів”, виявилася невдалою. Цікаво, що при балотуванні Мороз не вказала, що на той час вона мала мандат депутата Дніпропетровської обласної ради від “Партії регіонів”. Під час місцевої кампанії 2015 року  їй не вдалося зберегти місце в обласній раді. Вона програла, будучи кандидатом від "Відродження". У своїй програмі висуванка "Солідарності жінок України" солідарна з позиціями, які притаманні, як правило, екс-регіоналам, - "негайно припинити бойові дії" та "зупинити загрозу мобілізації".

Безробітний Дмитро Бабенко, колишній регіонал з міста Рубіжне представлятиме політичну партію "Сила людей".

Для нього це вже друга спроба отримати мандат народного депутата – у 2014 році у своєму рідному окрузі №112 з центром у Рубіжному Бабенко балотувався як самовисуванець, отримавши у результаті 7-ме місце з-поміж понад 40 кандидатів - це дещо більше 4 % голосів.

Під час місцевих виборів восени 2015 року Бабенко був кандидатом у депутати міської ради Рубіжного від партії УКРОП, яка не подолала 5% бар’єр. Перед місцевими виборами екс-регіонал запевнив, що був, є і буде депутатом. Але до ради так і не потрапив. Тоді працював журналістом телеканалу ТВі.  Цікаво, що це також була друга спроба стати депутатом, але місцевої ради. Першого разу у 2010 році Бабенко таки став депутатом міської ради Рубіжного від “Партії регіонів”. Він вийшов з фракції “Партія регіонів” у 2013 році, про що повідомляють місцеві сайти. Слід зазначити, що Бабенко достроково завершив свої повноваження депутата міськради – за місяць до чергових місцевих виборів, у вересні 2015 - він склав мандат, тим самим змінив кворум і заблокував прийняття рішень радою. Свої дії Бабенко пояснив тим, що, на його думку, міська рада Рубіжного - нелегітимна, а громада міста ніколи не приймала рішення про її створення. Це дивним чином перегукується із тезами про територіальні громади скандально відомого руху "Український вибір" Віктора Медведчука.

Також залишається відкритим питання, чи стала “нелегітимність міської ради” причиною того, що одразу після втрати мандату Бабенко вирішив нібито повернути собі все обладнання, що раніше передав місцевій школі.  

Слід зазначити, що у 2016 році передвиборча програма Бабенка відрізняється від програми 2014 року всього на… двадцять слів і одну цифру. Як висуванець «Сили людей» кандидат вже не обіцяє забезпечити населення газом, водою та світлом, проте продовжує в лапках називати військовий конфлікт на сході "братовбивчим" кровопролиттям.

«Радикальна партія Олега Ляшка» висунула Костянтина Ільченка, командира розвідувального відділення 34 батальйону Збройних Сил України. У 2012 році Ільченко вже балотувався до Ради в окрузі №111 (Свердловськ), зайнявши останнє місце. У декларації кандидат у нардепи тоді вказав, що живе за 6 тис. грн на рік із дружиною та сином. Ільченко також брав участь у місцевих виборах, балотуючись до столичної міськради у складі команди "радикалів". Ільченко добре відомий в регіоні як колишній голова Незалежної профспілки міста Свердловськ.

Цікаво, що публікації в мережі Інтернет активно пов’язують Ільченка з так званим "Батальйоним братством" - організацією, що причетна до заворушень біля Адміністрації Президента у лютому 2016 року. Тодішні події дехто оцінює як намагання дестабілізувати ситуацію в країні, пов’язуючи Ільченка з Медведчуком, але Ільченко ці закиди спростовує.

Від політичної партії УКРОП, яка кандидувала Бабенка в Рубіжному, теж іде ще один кандидат, який пов’язаний з “Партією регіонів” -  Роман Бручко.

Фото: сайт партії УКРОП

Він був помічником-консультантом на громадських засадах нардепа 7 скликання Володимира Чуба, що входив до складу депутатської фракції “Партії регіонів”.

Зараз кандидат мешкає у Біловодську, тимчасово безробітній. Бручко також брав участь у кампанії під час місцевих виборів восени 2015 року від УКРОПу до складу Сєвєродонецької міської ради як перший номер партійного списку.

За даними офіційного сайту партії УКРОП, Бручко має дві вищі освіти – інженерну і фінансову, є співзасновником ТОВ "Сапфір України", що займається нанотехнологіями та виробництвом нанопорошків, “високо оцінених Інститутом ім. Патона та Інститутом проблем матеріалознавства”. Цікаво, що ані сайт Інституту Патона, ані сайт Інституту проблем матеріалознавства не містить жодного згадування ані про кандидата Бручка, ані про ТОВ “Сапфір”, яке  й на сьогодні зареєстроване в окупованому Луганську.

Немісцеві парашутисти, які пов’язані з партіями

Кандидатом від «Європейської партії України» Миколи Катеринчука став Віталій Шпаковський, що проживає у Києві, але має досить тісні зв’язки з Луганщиною. За даними офіційного сайту партії Шпаковський народився у Первомайську, довгий час навчався та працював на шахті “Золота” Луганської області, згодом – перекладачем юридичної фірми у Польщі. За інформацією в мережі Інтернет, Шпаковський фігурує як представник громадської організації «Європейська поліцейська асоціація України».  На цих виборах, ймовірно, кандидати від “Європейської партії України” виконують функцію техкандидатів “УКРОПу”. Всі їхні програми створені користувачем Ukrop-5.

Фото: "Європейська партія України"​

Далекий від Луганщини і кандидат-"свободівець" Ігор Швайка.

Колишній аграрний міністр, відносно якого було відкрите кримінальне провадження за отримання хабаря, мешкає у Харківській області, де вільних округів на проміжних виборах немає.

"Народний рух України" висунув Анатолія Величка - голову фермерського господарства "А-Величко". За відомостями ЦВК Величко у 2014 році був довіреною особою тодішнього голови “Народного руху” Василя Куйбіди, а ще раніше – у 1999 р. – довіреною особою лідера партії Геннадія Удовенка. 

З Харківщини також родом висуванець від "Правого сектору" Юрій Пономаренко.

Окрім формального місця проживання в кандидатів від праворадикальних сил схожі і передвиборчі обіцянки – кадрові чистки в силових структурах, військовий шлях повернення окупованих територій тощо.

Ще одним "варягом" є львів’янка від нового партійного проекту "Україна славетна" Надія Павлишин, 1983 року народження, що мешкає у Львові.

До цього партія була громадським об’єднанням, серед засновників якого - помічники екс-нардепа, регіонала Володимира Зубанова -  Андрій Плакида і Олег Похилевич.

Цікаво, що питання мотивації Павлишин балотуватися саме на Луганщині залишається відкритим, адже її передвиборча програма слово в слово співпадає з виборчими програмами її колег по партії на цих проміжних виборах, зокрема з програмою кандидатки в окрузі №183 (Херсонщина) Яни Ковальової, в окрузі №151 (Полтавщина) Валерія Богуна, в окрузі №27 (Дніпровщина) Павла Сергєєва та кандидата з Волині (округ №23) Володимира Демчука. Більш того, всі програми висуванців "України Славетної" створені одним автором з одного пристрою.

Ймовірно, “Україна Славетна” - проект регіоналів з патріотичною назвою.

Є самовисуванці, які не кандидуються від партій, але пов’язані з ними. Так, киянин Олександр Бондарчук ішов на вибори від Компартії 4 рази. Андрій Блінов балотувався до ВРУ на скандальному на Чернігівщині 205 окрузі в 2015 році від партії “Єдина країна” і набрав 0,03%. Швидше за все він як техкандидат мігрує з округу на округ, тільки тепер не під партійним брендом, а як самовисуванець. Ще один самовисуванець - безробітний киянин Дмитро Клименко - член “Партії українського народу”. Балотувався у 2012 році у сусідньому окрузі. Набрав менше 1% голосів.

​

Натисніть для збільшення

Окрім аналізу кандидатів 114 року, які представляють партії, рух ЧЕСНО найближчим часом оприлюднить аналіз самовисуванців Луганщини.