100 днів: як працюють депутати від Подолу в Київраді

Якщо в обласній раді кількість депутатів зменшили мало не на чверть, то інтереси киян мають захищати, як і раніше, 120 депутатів. Але те, що кількість залишилася незмінною, не означає, що рада працює ефективно. Через відсутність чи запізнення депутатів у раді зривається кворум.

Оскільки у Київраді стоїть спеціальна запобіжна система, щоб кожен депутат  міг проголосувати тільки за себе, докнопкодавити кворум у міськради, на щастя, не виходить.

“Через відсутність кворуму у нас початок засідання постійно затримується десь на півгодини. Півсотні депутатів може сидіти й чекати, доки ще 10 добіжить. Після того, як я оголошую перерву й засідання має продовжитися, скажімо, після 14:00, то я чудово знаю, що всім доведеться знову чекати, доки в залі буде більше 60 депутатів і можна буде працювати”, - каже секретар Київради Володимир Прокопів.

Загалом сумарний час запізнень депутатів перевищив 90 людино-годин (понад 2 робочих тижні). Більше того, якщо десятки депутатів чекають по півгодини, доки з’явиться кворум, то часу марнується неспівмірно більше.

Депутати від Подільського району виявилися більш дисциплінованими за своїх колег, які потрапили в топ-10 через свої запізнення.

Так, жодного разу не запізнилися на сесійні засідання Валентин Мондриївський, Людмила Березницька, Вадим Сторожук та Юрій Крикунов.

Найбільше за колег від Подолу запізнювалася Наталія Маслова (на 7 хв у средньому і 54 хвилини сукупно), Антон Дрепін (6 хв у середньому і 47 хв - сукупно) та Дмитро Гордон (5 хв у середньому та 41 хв сукупно).

Юрій Дідовець та Олексій Окопний у середньому запізнювалися протягом 100 днів роботи Київради на 4 хвилини кожен.

Фото ЧЕСНО

Депутатка Наталія Маслова погоджується з критикою щодо запізнень і обіцяє виправлятися: “Приємно, що хтось за цим стежить. Буду виправлятися. Пропускати - точно не в моєму стилі, а от запізнення - це звісно трапляється… Згодна, що депутат має бути прикладом у всьому, і минув той час, коли депутати і влада в цілому могли робити, що заманеться. Не можна допустити, щоб влада не рахувалася з громадою”.

До топ-пасивів Київради, депутати від Подільського району не увійшли.

Троє депутатів - Дрепін, Гордон і Мондриївський - жодного разу не голосували “утримався”, при цьому Дрепін виявився найбільш пасивним депутатом з-поміж усіх: з 232-х випадків реєстрації картки він не голосував 61 раз або 26,29%.

На другому місці за пасивністю - депутатка Маслова, яка не голосувала у 22,08%. Третє місце за пасивністю посів Дідовець, який не голосував у 19,40%. Щоправда зауважимо, що депутат Дідовець найчастіше користувався кнопкою “утримався”, яку натискав аж 11 разів із 232 голосувань.

Юрій Крикунов пояснює “нечасте” натискання кнопки “утримався” тим, що має чітку позицію:

Фото зі сторінки депутата у Facebook

“Щодо "нечастого" натискання кнопки утримався - то може це тому, що як правило, є чітка позиція "за", або "проти". Або є ще така практика в депутатів - замість натискати "утримався" взагалі нічого не натискати. І те і інше є правдою. Ми справді обговорюємо варіанти голосування і знаходимо спільну позицію і справді, іноді, висловлюємо свою позицію в такий спосіб - просто не беремо участі у голосуванні”.

До слова, в чинному Регламенті КМР у пп.3 п.1 ст. 6 ідеться про те, що депутат міськради зобов’язаний брати участь у голосуванні, а в ст. 29 розтлумачується порядок голосування.

Проте депутат Крикунов, зокрема, тлумачить статтю Регламенту по-іншому:
“Там мова іде про особисте голосування, тобто про неможливість "кнопкодавства". Я думаю, що ви не зовсім праві. Депутат - все ж не машина, а людина. А будь-яка людина і депутат в тому числі, має право на роздуми, на вільне волевиявлення, в тому числі і таку форму - як НЕ голосування”.

Депутати від Подолу не страждають на “запитоманію”: 2 запити за 100 днів роботи

Після моніторингу ЧЕСНО новообрані депутати столиці почали виносити на розгляд ради сотні депутатських запитів.

“Запити ми зачитуємо на початку засідання. Доходить вже до абсурду. Сидить голова РДА поруч із керівником одного з комунальних підприємств і один іншому пише запит. А ми не маємо права не ставити цього на голосування. Або читаю запит про поштові скриньки, які депутат хоче встановити в під’їзді, дивлюся наступний його запит, а там під’їзд №2, далі інший запит про скриньки в під’їзді №3 і т. д. Ще одна тактика депутатів для того, щоб нагнати собі позитивну статистику запитів - це писати один і той самий текст запиту до різних установ. Це при тому, що можна давати це одним запитом і зазначати інших адресатів у копії”, - наголошує секретар міськради Володимир Прокопів.

На відміну від багатьох інших депутатів, депутати від Подільського району на таку запитоманію не страждають: за 100 днів роботи лише Людмила Березницька із “Самопомочі” подала два запити. Обидва адресовані департаменту культури КМДА:

1. “Щодо проведення перевірки відношення будівель, на стінах яких планується створювати арт-об'єкти, до пам'яток архітектури”;

2. “Щодо розподілу фінансування між школами естетичного виховання м. Києва”.

Депутатка Людмила Березницька дивується, що вона єдиний депутат від Подільського району, хто подав запити.

Фото styleinsider.com.ua

“Ми подали запити, але не на все отримали відповіді, і це проблема. Також подано ще більше 20-ти звернень”, - пояснює депутатка Березницька.

“Нас интересуют школы эстетического воспитания, а также галерея Лавра. Нам из КГГА ответили, что она съедает около миллиона, но реально она не приносит никакой пользы, то есть это неактивное и не общественное предприятие. То есть, достаточно много вопросов по культуре у нас есть”, - підсумовує депутатка і додає, що знає про те, що запити варто подавати після того, як не отримано задовільної відповіді на звернення.

“Коли до від мера міста-мільйонника депутати вимагають труїти щурів, ставити скриньки, лагодити під’їзд чи ліфт, це свідчить або про брак знань основ самоврядування або про бажання підмінити якість видимістю. Такі питання вирішують профільні комунальні господарства. І тільки у випадку, коли профільне комунальне господарство не реагує на звернення - не запит (!) -  депутата, обранцю громади доцільно винести питання на розгляд всієї ради шляхом запиту щодо бездіяльності у вирішенні його звернення. У інших випадках депутатський корпус, який голосує за запити, несе повну відповідальність за те, що заохочує використовувати інструмент запиту не за призначенням”, - додає Круглашов.

Регламентна комісія Київради вже вивчила це питання і пропонує вирішити цю проблему шляхом внесення змін до регламенту.

На думку членів комісії, кількість запитів зменшиться, щойно депутати будуть належним чином підходити до їхньої підготовки і готувати відповідні проекти рішень. Також, депутати будуть використовувати інструмент запиту лише після того, як не досягли результату, направивши звернення.

Нагадуємо, що рух ЧЕСНО також дослідив зв’язки депутатів Київради.

У Подільському районі найсильнішим залишається вплив команди Черновецького.

Автор: Сергій Огородник, журналіст ЧЕСНО