Київська облрада не задоволена новим головою ОДА Мельничуком

У ЗМІ низка припущень, чому Шандра звільнився. Зокрема, говорять про скандал навколо будівництва елітного палацу родини Шандри в Лісниках, нібито оформленого  на батька політика, про який громадськості стало відомо влітку минулого року. Але основною причиною називають те, що депутати від БПП не змогли сформувати більшість у Київській обласній раді й залишилися в опозиції.

Посада очільника Київської області після об’єднання “УДАРу” з “Солідарністю” стала квотою УДАРу. Журналісти зазначають, що кандидатура Максима Мельничука нібито лобіювалася екс-регіоналом Вадимом Столаром, який за повідомленнями “Української правди”, де-факто курував роботу київського штабу Кличка. 

Чому обурюється облрада?

Постать Мельничука, й мало не таємне представлення політика, викликають невдоволення частини депутатського корпусу та голови Київської обласної ради.

“На жаль, обласну раду в обличчі голови, заступників та голів комісій було проінформовано про проведення даного заходу десь приблизно за півтори години до його початку. Фактично, цей захід замовчувався до останнього, не інформувалася ні рада, ні громадськість, що він буде”, - розповідає Громадському руху ЧЕСНО голова облради Ганна Старикова (“Батьківщина”).

“Я думаю, що це було з огляду на те, що у депутатів було багато запитань до новопризначеного очільника обласної держадміністрації. По-перше, хотілося дізнатися про плани його діяльності в області, по-друге, було цікаво як він бачить свою комунікацію з профільними міністерствами, які можуть нам в подальшому допомогти в розбудові області. Тобто, ми не хотіли чути його автобіографічні відомості, ми хотіли почути конкретний план дій, чим він, як менеджер топ-рівня може допомогти Київській області”, - додає Старикова.

Минув вже тиждень роботи нового керівника, а він і досі не зустрівся ні з головою КОР, ні з депутатами, ні з головами фракцій, твердить голова облради:

“На жаль, можливості поставити пану Мельничуку питання у депутатів Київської обласної ради не було, у деяких депутатів такої можливості не було навіть фізично, їх не допустили до зали (під час представлення - прим. авт.). Це були депутати від "Самопомочі" та від "Батьківщини". Така поведінка не припустима, тому що депутатів, на відміну від голів держадміністрацій, обирають люди, голосуючи на виборах”.

Громадському руху ЧЕСНО так і не вдалося отримати коментарі в новопризначеного чиновника.

Фото з офіційної сторінки Максима Мельничука у Facebook

Політичний шлях Мельничука

У 2015 році Максим Мельничук навіть хотів очолити Київ. Чоловік змагався за крісло мера Києва від Аграрної партії України, але кияни йому не повірили. Він набрав лише 0,18%. Окрім цього, голова Київської міської організації партії Мельничук, хотів завести аграріїв до Київської міської ради, куди йшов першим кандидатом.

Це не перша спроба Мельничука стати політиком. У 2002-му році він також невдало балотувався до Верховної Ради України від партії “За єдину Україну”, у списку був під завідомо непрохідним 115-тим номером.

У 2010-2011 роках Максим Мельничук працював заступником міністра аграрної політики в уряді Миколи Азарова. Але пропрацював менше року, тому не підпадає під дію закону про люстрацію. Відтак він може обіймати посаду голови ОДА.

ЗМІ пов’язують родину Мельничуків із дерибанами

Призначення Мельничука неоднозначно сприйняли й у ЗМІ, з огляду на те, що медійники неодноразово писали про причетність родини Мельничуків до корупційних схем з розкрадання природних ресурсів, які знаходяться у власності держави.

Максима Мельничука в ЗМІ називають членом клану Мельничуків, який очолює його батько Дмитро. Ще у 2010 році плановою ревізією фінансово-господарської діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування (далі НУБіП) та його 19 відокремлених структурних підрозділів нібито було виявлено порушень на суму майже 100 млн грн, з яких значну суму становлять саме втрати фінансових і матеріальних ресурсів.

“Економічна правда” зазначає, що більшість збитків, завданих державі діяльністю університету, ймовірно є причиною корупції у вищому керівництві університету, яка десятиліттями працювала завдяки ректору НУБіП Дмитру Мельничуку.

За словами експертів у сфері освіти, в НУБіП протягом десятиліття діє сімейно-кланова схема, адже проректором університету є син ректора - Максим Мельничук, який разом зі своїм батьком замкнув на собі всі фінансові потоки університету. 

Максим Мельничук разом із своїм батьком був замішаний у скандальному продажі земель НАУ в Криму. Як зазначає “Економічна правда”, Дмитро Мельничук підписав договір купівлі-продажу земель, які належать Науково-дослідному заводу ім. Фрунзе (Крим) з компанією свого сина Максима Мельничука, а також про передачу в оренду цілісного майнового комплексу цього заводу.

У новині “Економічної правди” також ідеться про те, що компанії синів ректора НУБіП - Сергія та Максима Мельничуків - нібито  отримали контроль над більшістю земель та виробничих комплексів університету. Мова йде про понад тисячу гектарів землі.

Саме завдяки ректору та його сину-проректору, за інформацією “Української правди”, відбулося ймовірне відмивання 83 млн гривень зі структурних підрозділів НУБіП.

Незважаючи на такі результати перевірки, Мельничуки продовжили керувати вишем, завдаючи державі неабиякі збитки. 

У 2013 році Максим Мельничук був обраний академіком Національної академії наук. За часів управління батька університетом, Максим разом з його братом Сергієм займав керівні посади у виші, зокрема був проректором з наукової, іноваційної та міжнародної діяльності.

За керівництва Мельничука старшого виш “безкорисно” передав Бучанській раді не один гектар землі, в тому числі в 2014 році було передано 120 га земель “Навчально-дослідного господарства “Ворзель”.

Законність дій НУБіПу мав перевіряти Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, але перед перевіркою загорілися два поверхи вишу, де, за словами ректора, знаходилися важливі документи. Припускають, що підпал був здійснений нібито за наказом Мельничука.

Адміністрація Президента за тиждень так і не знайшла можливості, щоб відповісти на питання Громадського руху ЧЕСНО: чому саме ця неоднозначна кандидатура обійняла посаду голови Київської ОДА.

Авторка: Олена Жежера, журналістка Громадського руху ЧЕСНО