У Києві хочуть забудувати унікальні озера на Осокорках

Новобудови щільно заповнили увесь вільний простір, створений насипами на місці колишніх заплав біля села Осокорки у вісімдесятих роках.

Житлові райони вперлися у вулицю Колекторну – останній бар’єр, що відділяє урбанізований простір від залишків заливних луків, які раніше простягалися по всьому лівому берегу.

За кількасот метрів від крайніх будинків розташовані озера Небреж і трохи на схід – Тягле. Через хаотичну комерційну забудову 1990-2000 х роках, яка не передбачала парків, скверів та площ, ці водойми залишаються чи не єдиним публічним простором для відпочинку мешканців навколишніх багатоповерхівок.

Місцеві жителі побоюються, що озера можуть засипати, перетворивши на майданчик для подальшої забудови. Екоактивісти б’ють на сполох: у такому разі буде знищено унікальну екосистему, досі неушкоджену містом.

Наразі на сайті міської ради розміщено електронну петицію за збереження природного середовища на південних Осокорках і створення на цьому місці ландшафтного парку.  

Підтримати цю надзвичайну ініціативу може кожен. Для початку своїм підписом.

Поки що ж, згідно із Детальним планом забудови Осокорків, прийнятим у часи Черновецького, на місці озера Небреж планують звести багатоповерхівки, а озеро Тягле зробити закритою зоною для елітної приватної забудови.

У кадастрі на місці о. Небреж вже позначено ділянку площею 90,6 га, призначену під комерційну та житлову забудову.

Формально зазначена ділянка перебуває у комунальній власності, однак у 2005 році Київрада передала її в оренду на 15 років ТОВ "Контактбудсервіс". У перспективі на цьому місці мають з’явитися мікрорайони 1 та 2 житлового масиву Осокорки-Центральні.

"Контактбудсервіс" – не звичайна будівельна фірма. Її засновниками є колишні нардепи Олександр Чорноволенко та В’ячеслав Коваль.

На час створення компанії влітку 2004 року та отримання нею земельної ділянки на Осокорках вони були членами фракції "Нашої України" у Верховній Раді IV скликання, пізніше двічі переобиралися – також як представники політичної сили тодішнього президента Ющенка.

Пізніше Чорноволенко перейшов до "Батьківщини" і у 2012 році був обраний до парламенту вже від цієї партії.

Співвласники ТОВ "Контактбудсервіс": Олександр Чорноволенко (зліва) та В’ячеслав Коваль (справа)

Керівником підприємства значиться Юрій Степанович Монахов. В одному із резюме, розміщених на сайті work.ua, людина з аналогічними прізвищем, ім’ям та по батькові значиться як заступник начальника відділу АКБ "Аркада". Цей банк спеціалізується на іпотечному кредитуванні та фінансуванні будівельних проектів.

Про невипадковість збігу імен свідчать два фактори. Суміжні до озера Небреж ділянки забудовував саме банк "Аркада" – Молодіжний квартал уже фактично здано в експлуатацію, а Патріотику активно добудовують.

Вигляд з вулиці Колекторної: ліворуч Молодіжний квартал, праворуч – Патріотика. Фото 30 січня 2016 року

Ще цікавішим є інший факт. Основними акціонерами "Аркади" є Володимир Поляченко та Костянтин Паливода. Перший був нардепом від "Нашої України" (пізніше – НУНС) у 2006-2012 роках – тобто входив до однієї фракції із Чорноволенком та Ковалем.

Весь цей час Костянтин Паливода був помічником Поляченка на громадських засадах. Цілком ймовірно, що нардепи-банкіри просто не хотіли передчасно світитися у керівному складі фірми-забудовника і вирішили діяти через високопосадового менеджера свого банку.

Перші спроби розпочати будівництво на місці озера Небреж були майже 10 років тому.

Восени 2006 року вздовж узбережної захисної смуги озера звели паркан. Тоді занепокоєні місцеві мешканці звернулися до міської влади з вимогами припинити будівництво, оскільки його розпочали без консультацій із громадськістю та за відсутності необхідних дозволів, зокрема, без ордера Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном Києва. Влітку люди почали виходити на акції протесту.

Зрештою, під тиском громадськості Черновецький доручив демонтувати паркан.

Господарський суд оштрафував ТОВ "Контактбудсервіс" на суму 86 тисяч 905 гривень за самовільне зняття ґрунтового покриву в районі озера Небреж, і ще на 340 тисяч гривень за аналогічне порушення біля о. Мартишів, що межує з о. Небреж на заході.

Після перемоги активістів у цій битві були спроби довести справу до кінця і домогтися створення на цьому місці ділянки для відпочинку місцевих жителів, проте безрезультатно.

Станом на січень 2016 року договір оренди із ТОВ "Контактбудсервіс" залишається чинним і будівництво може відновитися у будь-який момент, тим більше що місця для забудови північніше від озер вже майже не залишилося.

Єдиним виходом з цієї ситуації є розірвання договору та зміна цільового призначення земель навколо озер Небреж та Тягле на землі природоохоронного та/або рекреаційного призначення.

На жаль, у проекті Генплану Києва до 2025 року, який саме в ці дні обговорюється у міській раді, Південні Осокорки досі позначені як зона переважно багатоповерхової забудови.

Фрагмент Генплану з позначенням забудови Південних Осокорків 

У потенційного забудовника та міської влади ще є шанс залагодити конфлікт без втрат для своєї репутації.

Але якщо жадібність виявиться сильнішою за здоровий глузд, то можна бути певними, що кияни захищатимуть свої права. І я вірю у нашу перемогу.

Остап Кучма, аналітик Громадського руху ЧЕСНО, житель Осокорків