Громадський рух ЧЕСНО у дзеркалі громадської думки

Ефективність громадської ініціативи може визначатися різними шляхами – кількістю проведених заходів, кількістю долучених до ініціативи людей, згадуваністю у ЗМІ тощо. Проте найбільш жорсткі критерії «за Гамбургським рахунком» два: як оцінює ініціативу громадська думка та що реально вдалося змінити внаслідок реалізації цієї ініціативи.

Перш за все слід оцінити – а чи взагалі ця діяльність є потрібною для громадян, яким суспільним запитам вона відповідає?

Критерії оцінки депутатів були вироблені колективною думкою в процесі брейнстормінгу, у якому брали участь лідери громадських організацій та відомі журналісти. Згодом значимість вироблених критеріїв для пересічних громадян з’ясовувалася у загальнонаціональному соціологічному дослідженні, що було проведене 17-28 грудня 2011 року Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” (1).

Дослідження переконливо засвідчило, що усі критерії, виділені громадських рухом «Чесно» для оцінки депутатів та кандидатів у депутати визнані громадською думкою важливими: причетність до корупційних дій (важливо – для 80%, не важливо – для 13%), оприлюднення декларації про доходи та майно (важливо – для 71%, не важливо – для 21%), відповідність способу життя депутата заявленій декларації про доходи (важливо – для 74%, не важливо – для 18%), перешкоджання роботі журналістів (важливо – для 61%, не важливо – для 27%), особисте голосування депутата у Верховній Раді (важливо – для 66%, не важливо – для 22%), відвідування депутатами засідань Верховної Ради (важливо – для 72%, не важливо – для 16%).

Таблиця 1

Наскільки для Вас важливою є наступна інформація про кандидатів для Вашого вибору? (у%)

Суспільна підтримка виділених критеріїв оцінки кандидатів у депутати є ще більшою, якщо розраховувати її по відношенню до громадян, які збирались брати участь у виборах.

Важливим було те, що значущість запропонованих критеріїв оцінки кандидатів у депутати виявилася високою для виборців усіх політичних сил: критерій переходів депутата з однієї фракції до іншої є дуже і достатньо важливим для 80% виборців партії «Батьківщина» (не дуже важливий і зовсім не важливий для 17%), 65% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 25%), 60% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 35%), 71% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 21%), 72% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 25%).

Критерій причетності чи непричетності кандидата до корупційних дій був визнаний дуже і достатньо важливим для 88% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 8%), 85% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 8%), 78% Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 15%), 78% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 16%), 79% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 11%).

Критерій оприлюднення чи не оприлюднення кандидатом своєю декларації про доходи та майно є дуже і достатньо важливим для 80% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 17%), 80% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 14%), 72% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 22%), 67% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 25%), 79% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 17%).

Критерій відповідності чи невідповідності способу життя кандидата заявленій декларації про доходи є дуже і достатньо важливим для 77% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 19%), 88% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 9%), 78% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 15%), 70% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 20%), 69% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 19%).

Критерій перешкоджання кандидата роботі журналістів є дуже і достатньо важливим для 70% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 12%), 63% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 21%), 62% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 20%), 63% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 20%), 73% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 12%).

Критерій особистого голосування депутата у Верховній Раді є дуже і достатньо важливим для 79% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 17%), 76% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 13%), 70% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 20%), 65% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 25%), 74% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 22%).

Критерій відвідування депутатом засідань Верховної Ради є дуже і достатньо важливим для 84% виборців партії «Батьківщина (не дуже важливий і зовсім не важливий для 10%), 78% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 11%), 78% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 13%), 78% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 11%), 83% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 15%).

Наскільки ефективною була кампанія руху «Чесно»? Яке відображення вона мала у громадській думці? Ці питання ставилися під час післявиборчого загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 24 грудня 2012 року (2).

В опитуванні щодо руху «Чесно!» були поставлені два запитання: чи знали громадяни про рух і наскільки довіоряли його діяльності?

Отримані дані свідчать, що публічна камапнія руху була доволі вдалою – про рух знали або щось чули 23% населення загалом і 27% серед тих, хто брав участь у виборах. Важливим чинником було і те, що рух «Чесно!» був приблизно рівною мірою відомий у регіонах України (у перші місяці діяльності, як показувало опитування, він був значно більш відомий у західних регіонах і мало відомий на сході України).

Таблиця 2

Чи знаєте Ви про діяльність під час виборчої кампанії руху «Чесно!», який займався оцінкою кандидатів в депутати?

Оцінюючи міру інформованості населення про рух «Чесно!» слід мати на увазі, що представники руху практично не мали доступу на центральні, найбільш рейтингові телеканали, а саме телебачення досі залишається інформаційним лідером для виборців в Україні . За даними опитування, проведеного у грудні 2012 року, телебачення як головне джерело, з якого отримувалася інформація про виборчу кампанію, партії та кандидатів назвали 67% виборців (себто, тих, хто брав участь у виборах), газети – 41%, радіо – 18%, новинні та політичні Інтернет-сайти – 11% соціальні Інтернет-мережі – 6%. Рух «Чесно!» постійно був представлений на одному телеканалі – ТВі, який має невелике покриття і, до того ж, під час виборчої кампанії відбулося масове його видалення із дешевших соціальних пакетів.

Згідно з результатами дослідження Руху «Чесно!» найкраще вдавалося діяти через Інтернет, де про рух знали чи чули майже половина тих, для кого нтернет був основним джерелом інформації про виборчу кампанії. От тільки поки що в Україні Інтернет програє телебаченню. Зазначимо, що навіть серед молодих виборців віком до 30 років, які зазвичай набагато більше користується Інтернетом, новинні та політичні сайти виступали у якості джерел про вибори лише для 17%, соціальні Інтернет-мережі – для 15%, а от телебачення – для 61%.

Інформованість виборців про рух «Чесно!» у залежності від використання джерел, з яких отримували інформацію про кандидатів у депутати, партії, виборчу кампанію загалом (Кількість відповідей не обмежувалася)

Звичайно, важливим є не лише отримання інформації, а й довіра до неї, оскільки лише тоді ця інформація слугуватиме основою для прийняття рішень. Дослідження засвідчило, що руху «Чесно!» загалом не вдалося пробитися крізь стіну загальної недовірливості, притаманної українцям: серед виборців повністю чи в основному довіряли інформації руху «Чесно!» 30%, довіряли мало чи зовсім не довіряли – 39% (решта свого ставлення не визначила).

Причому ця довіра і недовіра по-різному була представлена серед виборців різних політичних сил. З проведеного дослідження стає зрозумілим, чому до діалогу з рухом «Чесно!» були налаштовані лідери опозиційних партій – «Батьківщини», «УДАРу», «Свободи» і чому значно менше йшли навіть на контакти лідери Партії регіонів чи Комуністичної партії – бо виборці опозиційних сил переважно довіряли інформації руху «Чесно!», а виборці Партії регіонів та Комуністичної партії – ні.

Таблиця 4

Якщо Ви знаєте чи чули про діяльність руху «Чесно!», чи довіряли Ви інформації про депутатів, яку вони надавали виборцям?, % серед тих, хто знає або щось чув про діяльність під час виборчої кампанії руху «Чесно!» (1)

*В таблиці не представлені виборці КПУ, оскільки їх кількість не достатня для статистичних висновків (хоча електоральний результат КПУ вищий, ніж у «Свободи», серед виборців КПУ менше тих, хто знає про руху «Чесно!» ).

Очевидно, що саме чутливість виборців «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи» до інформації від «Чесно!» змусили лідерів цих партій до небувалого за всю історію існування Верховної Ради кроку – підписання Угоди з рухом «Чесно!» про особисте голосування у парламенті.

Вочевидь, складним завданням на майбутнє для руху «Чесно!» буде здобуття довіри у виборців Партії регіонів та КПУ.

1. Загальнонаціональне опитування населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 17-28 грудня 2009 року. Методом інтерв’ю опитано 2012 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип проживання. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%. Опитування профінансовано за проектом UNITER.

2. Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 24 грудня 2012 року.  Було опитано 2009  респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Опитування здійснено за рахунок проекту UNITER.