Зураб Аласанія: «Для мене не існують ті, хто брав участь у «копитному голосуванні»

День 16 січня був особливий, напруження в повітрі зростало, було тривожно, але я до останнього думав, що той пакет законів просто фейк. Так, як колись я не розумів, навіщо Янукович будує Межигір'я, його ж не покладеш в кишеню і не втечеш з ним, так я не розумів і цієї теми з законами. Був страшенно здивований, до останнього не міг повірити. А потім коли побачив ввечері, як воно проходило, те голосування, то точно зрозумів, що режиму прийшов кінець. 

Ті закони були не тільки дурні, але й смішні. Боротьба Януковича з власним народом дійшла до абсурду, вирішили заборонити кортежі. Окей, а як же весілля чи, пробачте, похорон? Хотіли заборонити Автомайдан,  а тільки підбурили людей до більш чисельніших протестів.

Найстрашнішим з того пакету вважаю відкладений закон про ЗМІ. Це реально страшна бомба. Я як керівник державної телекомпанії, колектив якої  впевнено крокує до суспільного мовлення, можу вас завірити, що не буде в країні, в якій ЗМІ й досі виконують чиїсь політичні чи комерційні забаганки, повноцінного демократичного ладу. Дивіться, до чого дійшло в Росії? Працюють, множать пропаганду, але ображаються, коли їх не хочуть називати журналістами. А ми навіть в найбільшому державному ЗМІ України самі вирішуємо, що показувати глядачам. Не джинсуємо. Відчуйте різницю.

Страшенно люблю українську націю, бо вона не агресивна, ну немає в планах українців жодної експансії. Але коли наступлять на мозоль, українець розвертається і дає в пику. Якщо б у нас все ж таки запрацювали «драконівські закони», ми би втратили гідність і свободу. Недарма на Евромайдані відбулася Революція Гідності. Про це не можна забувати.  

Не можна забувати і про те, що нормальна людина не голосувала б за закони, які принижують гідність. Згадайте про це, коли будете робити свій вибір.