Через депутата Гончарова Дарниця потрапила в антирейтинг районів під №4

Саме прогули Гончарова вивели Дарницю на 4 місце у антирейтингу.

Щоправда на рахунку Гончарова станом на 1 березня 2015 року 25 депутатських запитів.

Відвідуваність і запити — це кількісний показник, який дає уявлення про роботу депутата в раді, але щоб оцінити якість депутатів потрібноз знати більше. Аби громада Дарниці могла детально ознайомитися з тим, хто представляє мешканців у раді, Громадський рух ЧЕСНО підготував політичний огляд депутатів Дарницького району.

Схоже, що Дарницький район дали на відкуп колишнім регіоналам та команді Черновецького.

На виборах 2014-го до Київради пройшов регіональний директор будівельної мережі “Епіцентр”, власником якої є подружжя Герег, - Володимир Гончаров. Гончаров навіть на своєму політичному сайті використовує символіку Епіцентру.

Прогульник Київради вирішив не засиджуватися у міськраді. Гончаров балотувався в нардепи восени 2014 року як самовисуванець. І посів третє місце, набравши майже 17 тисяч голосів. У своїй програмі обіцяв запровадити механізм, аби виборці могли стежити за роботою депутата. Сам же оприлюднив свою декларацію із запізненням, чим порушив рішення Київради.

Всі довірені особи - працівники ТОВ “Епіцентру”.

Якщо ще в червні 2014 року Гончаров був регіональним директором, то восени 2014 року став заступником гендитектора “Епіцентру”.

Під час пердвиборчої кампанії до Київради кандидат возив виборців на екскурсії до Почаїва. Непрямий підкуп виборців Гончаров - заперечував.

Знаково, що у незареєстрованому ЗМІ - газеті руху “Будуймо разом”, який очолює Гончаров, у примірнику за липень-серпень 2014-го року карта України без Криму.

Попри те, що депутат Київради Гончаров є прогульником, він має на рахунку 25 запитів.

УДАР-івець Ігор Баленко за кількістю прогулів у Дарницькому районі опинився на 2 місці. Він - засновник і фактичний керівник мережі супермаркетів “Фуршет”. Також депутат входить до ради директорів: ТЦ “Ритм”, “Променада”, мережі магазинів “Галерея мод”, ресторанів “Козак Мамай”, “Аризона”, “SanTori”, “Shooters”, мережі готелів “7 дней” і “Impressahotel”.

У 2013 році за версією Forbes Баленко входив до 100 найбагатших українців, але вже наступного року не увійшов у цей перелік, ймовірно, через заборгованість перед кредиторами.

Попри це Баленко потрапив у топ-5 депутатів Київради із найбільшими доходами.

За свою довгу політичну кар’єру Баленко встиг змінити багато політичних сил: у 2002 і 2006 році Ігор Баленко ставав депутатом Київради від Блоку Литвина. На дострокових виборах Київради у 2008 році з`являється в списку Громадського активу Києва, підконтрольного тодішньому секретарю Київради Галина Герезі та Леоніду Черновецькому. За два роки політик-бізесман стає головою Київської міської організації “Фронту змін” і вже у 2012 році виходить з партії.

Після виходу з Фронту змін у рік парламентських виборів Баленко балотувався як самовисуванець по 212-му округу. Знаково, що на агіт-продукції самовисуванця помічені символи “Партії регіонів”.

Під час цієї кампанії його звинувачували у непрямому підкупі виборців, оскільки він роздавав пенсіонерам дисконтні картки зі знижками. ЦВК тоді винесла попередження. Він не переміг і залишився депутатом Київради, де голосував за передачу забдовнику Гостинного двору.

Після революції Баленко знову подався до Київради, але вже не один, разом з ним пройшов до міськради як мажоритарник від УДАРу і його син, але вже по 5-му округу (Голосієво). І відверте незадоволення подіями на майдані та політиками не стало Баленку-молодшому на заваді.

До слова, Баленко-молодший встиг відзначитись як найзатятіший прогульник-мажоритарник Київради.

Баленко-батько пропустив 27% засідань престижної серед депутатів комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. На його рахунку 3 депутатські запити.

Батько намагався посилити свій валив на Лівому березі не лише завдяки сину. По сусідньому 8-му округу за квотою від УДАРу висувався його свого партнера по бізнесу, власника ТЦ "Променада" Богдана Білька. Проте, він не переміг.

Батько-старший намагався посилити свій валив на Лівому березі не лише завдяки сину. По сусідньому 8-му округу за квотою від УДАРу висувався його свого партнера по бізнесу, власника ТЦ "Променада" Богдана Білька. Але він програв екс-регіоналу Олександр Супруненко. Рідний брат екс-зятя Черновецького  восени виграв вибори до парламенту.

І хоча Супруненко, який очолював ТОВ “Юридична фірма “Правозахисник” пішов до парламенту, у Київраді у нього залишилися свої депутати.

Представники від Демократичної партії, яка складається з членів колишньої команди Черновецького, - Сергій Кримчак та Віталій Павлик-  за кількістю прогулів посіли 3 і 4 місця з-поміж депутатів Дарницького району.

Сергій Кримчак - син соліста Національного театру опери та балету Олександра Кримчака. Його політична кар’єра розвивалася досить стрімко.

У віці 19 років він став депутатом Дарницької районної в м. Києві ради (2006 рік). За кілька років він став в 2008 році у віці 21 року  — депутатом Київської міської ради, де одразу став секретарем комісії з питань земельних відносин, міського будівництва та архітектури.

Балотувався від блоку Леоніда Черновецького. Саме тоді відбувалися чи не найбільші дерибани столичної землі. У 2010 році разом з головою земельної комісії Олексієм Євлахом був затриманий СБУ через участь у земельних махінаціях. У блоці Черновецького назвали це затримання непорозумінням.

З 2007 року створив ГО “Київський міський центр “Правозахисник” і є її гендиректором.

Голосував за передачу Гостинного двору забудовнику у 2012 році. Громадянам потім пояснював, що його залякали.

У 2012 році висувався до парламенту по 212-му округу, але став лише четвертим. При цьому, схоже, що піарники у нього з Олександром Супруненко були спільними.

Постає питання, як вдалося Сергію Кримчаку стати наймолодшим депутатом Київради й одразу стати секретарем стратегічної земельної комісії?

Якось у інтерв’ю ТСН Сергій Кримчак обмовився, що переїхав до своєї дівчини на Грушевського, 9.

Це було на початку 2011 року. А в декларації за цей же рік, яку Кримчак заповнив як кандидат у депутати,  є вже прізвище його дружини - Масол Дарія Ігорівна.

Віталій Масол - прем’єр міністр УРСР та незалежної України за Леоніда Кучми у своєму інтерв’ю газеті “Сегодня” розповів, що у його сина Ігоря двоє дітей. Одна з них, за дивним збігом - Даша (Ігорівна).

Масол розповів ЗМІ, що за часів Януковича бізнес його сина “Росток-прибор”, який за часів СРСР був у підпорядкуванні Ради міністрів, Ігоря Масола спробували захопити, чинний прем’єр Микола Азаров вступився за бізнес сина екс-прем’єра Масола.

Про дружбу Масола з Азаровим свідчить ось це фото, яку розміщене на його Facebook сторінці. Так Масол святкував своє 80-річчя.

Зараз на сайті “Росток-прилад” йдеться про те, що ТОВ є офіційним диллером російського виробника СКБ ИС.

У 2014 році політик став, згідно з інформацією в декларації, безхатьком.

От так і виходить що син соліста Національної опери зробив швидку і скандальну кар’єру в політиці, але попри такий досвід роботи у Київраді на його рахунку всього 2 депутатські запити.

Колега по партії Кримчака - Віталій Павлик - це ще одна людина з команди Черновецького. Разом із Кримчаком починав політичну кар’єру у Дарницькій райраді. Був депутатом Київради від блоку Леоніда Черновецького у 2008 році і саме його ЗМІ називають юристом Черновецького.

Під час передвиборчої кампанії навесні 2014 року Павлика звинуватили у підкупі виборців продуктовими наборами.

Після перемоги у Київраді політик очолив фракцію Демократичної партії.

Варто зазначити, що у 2012 році Віталій Павлик балотувався разом із Олександром Супруненком по 216 округу, але написав заяву про те, що знімається з виборів, виконавши таким чином з високою вірогідністю функцію технічного кандидата, у якого була можливість завести у члени комісії своїх представників. Супруненко тоді програв Ксенії Ляпіній.

У 2014 році Супруненко ставши депутатом, взяв помічницею дружину Віталія Павлика - Марію. Вона отримує зарплату з держбюджету та має статус держслужбовця.

Сам Віталій Павлик працює головою однойменного адвокатського об’єднання “Правозахисник”.

І саме він є рекордсменом за кількістю депутатських запитів у Дарницькому районі.

Коли Супруненко став нардепом, то по його 8 округу у січні 2015 року відбулися проміжні вибори. Переміг на цих виборах Юрій Сулига - людина Супруненка, яка замаскувалась під брендом УДАРу.

Саме безробіний Юрій Сулига був довіреною особою Супруненка на виборах до парламенту.

І у січні, під час виборів стає відомо, що роботу Сулига собі таки знашов - став головою правління БФ “Міський центр “Правозахисник”. Знаково, що депутат Павлик з 2007 року був членом правління ГО “Київський міський центр “Правозахисник”.

Варто зазначити, що Сулига був довіреною особою Супруненка і на парламетських виборах 2012 року.

Прізвище Сулиги можна помітити у списку блоку Миколи Катеринчука у 2008 році. Тоді він був механіком ТОВ “Лікеро-горілчаного заводу Тетерів” із зарплатою 1 200 гривень.

За кілька років механік спромігся назбирати майже три мільйони гривень і придбати приміщення книгарні “Сяйво”.

Навіть при тому, що ціна за приміщення була удесятеро нижчою, щоб купити це приміщення в центрі столиці, маючи ту зарплатню, яку Сулига вказав в декларації, журналісти порахували, що йому потрібно було б збирати гроші 4 656 років і при цьому не на що інше не витрачати кошти.

Повному тезці Сулиги щастило не лише з нерухомістю на Хрещатику. Сулига Юрій Анатолійович легко отримав земельну ділянку для садового товаристова “Любитель природи-2” у рідній Дарниці.

Які статки у Сулиги тепер - невідомо, бо він не подав декларацію до Київради.

По Сулизі інформації щодо прогулів та запитів немає, оскільки Київрада надала Громадському руху ЧЕСНО статистику станом на 1 березня 2015 року, а він був обраний наприкінці січня.

Депутата-УДАРівця Сергія Котвицького, як і інших кандидатів від Дарниці, теж звинувачували у непрямому підкупі виборців.

Широкому загалу ім`я Котвицького стало відомо в листопаді 2014 року. Саме тоді відбулася бійка між активістами й охоронцями скандальної забудови на Осокорках.

Виявилось, що компанія-забудовник ТОВ "Скай-Буд ЛТД", котра отримала дозвіл на будівництво посеред транспортної розв`язки ще за Черновецького, належить чинному депутату Київради Сергію Котвицькому та його друзям.

Окрім володіння ТОВ "Скай-Буд ЛТД", яке вело забудову, ці ж особи є співзасновниками девелоперської компанії “Тройка Капітал груп” і ООО “Український інвестиційний альянс”. Номер телефону ТЦ Appetite, що розташований за адресою: Миколи Бажана, 1, збігається з указаним при реєстрації юридичної особи телефоном ТОВ “Скай-Буд ЛТД”.

Після другої бійки біля забудови, що сталася в травні 2015 року, Віталій Кличко запропонував УДАР-івцю Котвицькому скласти мандат, але той відмовився, заявивши, що не має жодного відношення до компанії-забудовника.

Натомість, прес-служба компанії заявила, що отримала всі необхідні дозволи і позиватиметься до суду проти активістів-противників забудови та міліції. Наприкінці травня, Київрада розірвала з ТОВ "Скай-Буд ЛТД" договір про аренду землі біля станції метро “Осокорки”.

Член комісії з питань бюджету й соціально-економічного розвитку зробив лише один депутатський запит.

УДАР-івець Сергій Костюк починав політичну кар’єру з Дарницької райради.

Далі Костюк став депутатом Київради від партії Володимира Литвина і входив у список тих депутатів, що сформували так звану “більшість Леоніда Черновецького”. Він, як і Баленко та Кримчак, увійшов до числа депутатів, що "здали" Гостинний двір.

Працює гендиректором в ТОВ “ЗЕРОНА-УКР”, яке постачає обладнання в салони краси та перукарні.

Знаково, що попри те, що Костюк мав роботу весною 2014 року, про що повідомив офіційно на сайті Київради, у своїй декларації за 2014 рік він не вказав жодної гривні доходу.

На рахунку депутата 14 запитів.

З-поміж УДАРівців Дарниці є й забудовник, кум та бізнес-партнер колишнього нардепа від Партії регіонів Василя Горбаля - Сергій Левада. Їх об’єднувала “Українська інвестиційно-інженерингова кампанія”, де Левада досі є директором. Зараз у фірми два будівельних проекти, один з яких розташований за адресою: вул. Ілліча, 17.

Будівництво по цій вулиці Ілліча депутат веде разом із директором КП “Житлоінвестбуд-УКБ” В’ячеславом Непопом, котрий є депутатом-прогульником від Солом’янського району.

Варто зазначити, що “СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ” - не чуже для Левади. Він є його співвласником.

УДАРівець Левада прекрасно веде свої справи що за нововї влади, що за старої влади. За президентства Януковича Левада був радником екс-голови КМДА Олександра Попова. Під брендом УДАР-у Леваді поталанило стати першого заступника Голови постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури й землекористування, де він мав би представлят інтерес громади, а не власного бінесу.

Для роботи з електоратом Левада має власний благодійний фонд “Наш дом — Дарница”, котрий у 2015 році зареєстрував власне періодичне видання “Столичні новини”.

Протягом 2014 року депутат пропустив 12% засідань комісії і подав 8 запитів.

Дарниця в середньому за кількістю запитів з-поміж інших районів Києва посіла 4 місце.

Директор з питань науки та розвитку Інституту громадського суспільства Анатолій Ткачук  зазначає, що місцеві урядники, навіть ті, що мають мандат протягом кількох каденцій, не вміють користуватись інструментом депутатського запиту і часто виносять запити на розгляд ради тоді, коли треба писати просте депутатське звернення:

"Це все від малограмотності. Депутати не хочуть працювати реально, а переслати питання на найвищий рівень, щоб потім сказати виборцям: я для вас все зробив, що міг. Я переконаний, що треба було провести навчання для депутатів та їхніх помічників. Але це треба не лише для Київради".

"Партійні середовища повинні готувати свої кадри. Але в Україні така культура відсутня. Академія держуправління маленька і неадекватна система. Тому така реальність – від  малограмотності," - додає Ткачук.

У рік місцевих виборів вкрай важливо знати, хто потрапив у Київраду та які інтереси в потенційних кандидатів. Громадський рух ЧЕСНО продовжує моніторинг роботи Київради в рамках кампанії “Чесна весна - відповідальна осінь”. Усіх охочих доєднатися просимо писати нам на скриньку: [email protected]

Автори: Ірина Федорів - координатор регіональної мереді громадського руху ЧЕСНО, Антон Кривко - волонтер Громадського руху ЧЕСНО