Чому депутати Хмельницької ради не пишуть запити?

На відміну від депутатських звернень, які може писати кожен обранець Хмельницької міськради, депутатський запит має вищу силу. Його має підтримати на сесії голосуванням більшість депутатів. По суті, це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Аби громада міста Хмельницького зробила свідомий вибір, Громадський Рух ЧЕСНО проаналізував не лише відвідуваність депутатів, а й те, як вони користуються інструментом депутатських запитідля вирішення проблем міста і громадян.

Хмельницькі депутати за 4,5 роки свого депутатства не скористалися взагалі таким інструментом як депутатський запит. Аналогічна ситуація і Вінницькій та Полтавській міських радах.

Депутат-списочник від “Свободи” Олександр Симчишин, який потрапив до кандидатів на відкликання за кількістю пропустів комісій, каже, що депутати не пишуть запитів, оскільки, на його думку, вирішують усі питання завдяки депутатським зверненням та іншим інструментам:

“У нас існує практика фактично, що ми ті проблеми, які є, вирішуємо через депутатські звернення, вирішуємо через проекти рішень, вирішуємо через пропозиції на тих самих постійних комісіях або сесіях міської ради. Запит - це вже, скажімо, крайня форма депутатської роботи, коли на звернення немає реакції, або реакція недостатня, або ти не можеш вирішити проблему в інший спосіб. Тому й запитів у нас, фактично, немає”.

Координатор громадського руху ЧЕСНО у Хмельницьку Олег Черненко припускає, що далеко не всі проблеми громади депутати вирішили за 5 років роботи:

“Депутатам все ж варто зварнути увагу на цей інструмент, який їм надає можливість вирішувати проблеми виборців. Я перекананий, що є питання, які не вдалося вирішити завдяки депутатським зверненням”.

Для порівняння депутати Львова за цей же час написали понад півтори тисячі запитів, а у Київраді менше, ніж за рік, депутати підтримали майже 900 запитів.

Автори: Сергій Огородник, журналіст Громадського руху ЧЕСНО