Депутати Черкаської ради не пишуть запитів

Одним із критеріїв ефективності місцевого депутата є його вміння працювати з наданими йому законом інструментами впливу. Законним інструментом впливу депутата на установу або організацію будь-якої форми власності є депутатський запит.

На відміну від депутатських звернень, які може подавати кожен обранець Черкаської міськради самостійно, депутатський запит має вищу силу. Його має підтримати на сесії голосуванням більшість депутатів. По суті, це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Аби громада міста Черкаси зробила свідомий та поінформований вибір, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував не лише відвідуваність депутатів, а й те, як вони користуються інструментом депутатських запитів для вирішення проблем міста і громадян.

З початку каденції і до 1 березня 2015 року, коли Громадський рух ЧЕСНО розпочав всеукраїнський моніторинг місцевих рад, Черкаською радою було підтримано лише 42 депутатські запити.

Для порівняння: депутати Київради, яких також обрали в червні 2014 року за цей же час написали майже 900 запитів. Більше того, своїм правом скористалися всього 17 депутатів міської ради, а це лише 28% від загального складу.

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень і Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря коментує запити депутатів:

“Ті депутати, які подавали запити в міській раді, використовують інструмент запиту досить якісно. Ми знаходимо приклади подання запитів до міського голови, правоохоронних органів, виконавчих органів міської ради. Депутатські запити подавалися як з ініціативи депутата, так і на звернення представників громадськості”.

Зокрема, черкаські депутати використовують депутатський запит як офіційний інструмент комунікації з міським головою та виконавчими органами міської ради для вирішення певних проблем.

Варто наголосити, що депутатський запит – це також інструмент контролю депутата місцевої ради за виконавчими органами, правоохоронними органами, комунальними підприємствами тощо.

Окремі депутатські запити були подані у результаті звернення громадян, громадської ради. Відповідні приклади є яскравою ілюстрацією якісної співпраці депутатів та представників громадськості.

Трапляються також казуси подання депутатського запиту до керівництва країни. Проте відповідно до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” депутати можуть звернутися із запитом виключно до керівництва міста, підприємств, установ, організацій, розташованих на території міста.

72% депутатів до 1 березня так і не подали жодного запиту.

Громадський рух ЧЕСНО спробував з’ясувати, чому більшість депутатів ради не користуються таким важливим і впливовим інструментом як депутатський запит.

УДАРівець Сергій Кудактін вважає запити просто піаром:

“Ви знаєте, я не бачу абсолютно різниці між запитом і зверненням. Реагування чиновника однакове на запит і на звернення. Більшість запитів – це щоб вийти на сесії, озвучить і журналісти потім би цю тему підхопили. Замість того, щоб зробити звернення в будь-яку службу, люди виходять і починають робити з цього піар. Тому запити і звернення – я абсолютно з вами не погоджуся – нема ніякої разниці”.

Майже так само вважає і депутат від ВО “Свобода” Андрій Куча.

“Запит з трибуни як на мене це піар і привернення уваги на резонансну справу. В мене запитів по резонансних справах не було. По питаннях, які були для мене важливі, я надсилав депутатські звернення, можу вам з десяток сканів скинути. Головне, що я отримував те, що хотів,” - наголошує депутат.

З таким підходом не згоден експерт Іван Лукеря:

“Запит є важливішим інструментом, аніж звернення. Адже це - підтримане владою звергенння депутата до будь-якого органу, що розташований на території міста, відповідно, якщо цей орган не зреагував та не вирішив сиутацію, або проігнорував запит депутата, то цей депутат може підняти питання на сесії міської ради,повідомити, що його не задовольнила відповідь чи реакція органу, і викликати керівника цього органу на пленарне засідання для публічної відповіді на цей запит. Звернення же легше проігнорувати.”

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів з Черкас та області ([email protected]).

Довідково: Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році, рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом руху став часник - засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху - забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці

Авторки: Таісія Плахута - координатор Громадського руху ЧЕСНО в Черкаській області

Вікторія Феофілова - аналітик Громадського руху ЧЕСНО в Черкаській області