УДАРівка Лимар та зять Пилипишина - прогульники Шевченківського району

Але засідань сесій Київради УДАР-івка Лимар пропустила майже удвічі більше, аніж зять екс-нардепа Віктора Пилипишина - Костянтин Яловий.

Той факт, що двоє депутатів - Олександр Бродський та Валентина Мандрик - не пропускають засідань комісії, дозволив Шевченківському району посісти останнє місце у лавах прогульників.

У середньому за кількістю запитів Шевченківський район вийшов на 5-те місце.

Але відвідуваність і запити - це лише кількісний показник, який не дає виборцям вичерпного уявлення про те, які ж насправді інтереси є у депутатів.

Аби громада Шевченківського району могла детально ознайомитися з тим, хто представляє мешканців у раді, пропонуємо огляд політичної ситуації в районі.

У Київраді вже добре помітно тенденцію, коли політики вищого ешелону формують свої міцеві комнади.

Так, у Солом’янському районі своїх депутатів у Київраді має нардеп від БПП  Дмитро Андрієвський, в Оболонському районі мандат здобув помічник Володимира Ар’єва та екс-нардеп Вадим Столар, у Печерську - посилений вплив представниці команди Леоніда Черновецького - Алли Шлапак. Аналогічна ситуація і на Подолі.

У Шевченківському районі з 2012 року війна точилася між екс-нардепом Віктором Пилипишиним та чинним народним депутатом-“свободівцем” Юрієм Левченком.

Віктор Пилипишин, який голосував за диктаторські закони 16 січня, після революції в столиці відправив до Київради двох своїх людей - зятя Костянтина Ялового та Олександра Бродського, який має МАФ-іозний бізнес.

Костянтин Яловий одружився свого часу із донько Пилипишина Оленою.

Батько віддав їй  в управління компанію “Укрфлора”, яка зараз контролює ледь не половину квіткового ринку всієї України.

Яловий одразу ж долучився до сімейного бізнесу. У його підпорядкуванні перебуває “Космо фасад”, однією із засновниць якої була донька Пилипишина.

Зять Пилипишина і сам не з простої сім’ї. Тато Ялового – заступник керівника Апарату Верховної Ради України. На цій посаді він отримав ділянку лісу бід забудову в Бучі, про що повідомляє програма “Схеми”.

Після успіхів на бізнес-полі, Пилипишин відправив зятя підкорювати політичні висоти столиці. У Ялового з’явився свій сайт - “Рідні Нивки”.

Але в політиці Ялового вирішили не асоціювати напряму з організацією Пилипишина “Кияни передусім”, бо за останні роки імідж тестя після відкриття кримінальної справи значно погіршився.

У Київраді Яловий за весь час написав три запити.

Проте вплив Пилипишина в Шевченківському районі після парламенських виборів став менш значним, бо політик програв парламентську кампанію “свободівцеві” Левченкові.

Це попри те, що у Левченка вкотре на дільниці з’явилися клони. Був навіть повний тезка “свободівця”. Щоправда, на рік молодший. Ще один Левченко, третій, у біографії мав примітку, що він з ГО “Об’єднання Свобода”.

Членів комісії вчили, що робити, якщо виборець помітив, що голосує за “клона” і просить ще один бюлетень.

Попри всі зусилля і технології вибори Пилипишин програв. Депутат Київради Левченко пішов на довгоочікуване підвищення - склав повноваження столичного депутата й пішов до парламенту.

За звільнене місце у Київраді одразу ж розгорілись баталії.

На довиборах у січні 2015 року була спроба завести замість Левченка у Київраду “свою” людину. УДАР бачив на місці нового депутата новопризначеного на той час заступника Голови РДА - Юрія Миколаєнка.

Миколаєнко заради нового мандату поспіхом зрікся громади Коцюбинського, де його обрали в селищну раду 2010 року. Разом з тамтешніми депутатами Миколаєнко голосував за скандальний дерибан Біличанського лісу і став одним із найзатятіших прогульників Коцюбинської селищної ради.

Під час агітації офіцери батальйону Київська Русь затримали Миколаєнка, аби той дав пояснення, навіщо в робочий час інструктує комунальників і дає їм коробки цукерок. Розмову записали на відео.

Попри підтримку бренду УДАР, впливову посаду в Шевченківському районі, заступник голови РДА Миколаєкно програв вибори.

Незважаючи на низький загальноукраїнський та столичний рейтинг “Свободи”, у Шевченківському окрузі, де не перший рік тривають баталії між Пилипишиним та Левченком - “Свобода” перемогла тут вдруге.

Роботу нового депутата міськради - “сободівця” Святослава Кутняка Громадський рух ЧЕСНО поки що не може оцінити, оскільки на момент моніторингу Київради (березень 2015 року) Кутняк був депутатом лише півтора місяці.

Другий депутат з команди Пилипишина (голова Шевченківського осередку ГР „Кияни передусім!”), Олександр Бродський - знаний власник МАФ-ів.

Бродський вже претендував на мандат у Київраді. Це було у 2008 році, коли він пішов у списку блоку Литвина. Його поставили заздалегідь під непрохідним 42-м номером. Але Бродський не полишив політичних амбіцій і навіть створив свій власний сайт.

Вже через рік, у 2009-му,  Олександр Бродський увійшов в комісію Київради, що опікувалась тимчасовими спорудами та МАФами. До цієї комісії Бродський потрапив невипадково. У нього у цій сфері добре налагоджений бізнес.

Його компаніям “Торгова рада”, “Макс-Торг 2011″, “Мистер клин” дістались найбільш привабливі місця для торгових точок та МАФів: переходи Майдану, Хрещатика, Печерська, пр.Перемоги.

За кілька років після роботи такої комісії виникло нововведення: якщо раніше треба було платити орендну плату в бюджет міста, то тепер підприємці мали лише провести ремонт комунальної власності.

Те ж таки підприємство “Торгова рада” майже за рік роботи інвестувало удесятеро менше коштів, аніж того вимагав інвестиційний договір.

Це все відбувалось тоді, коли в Олександра Бродського ще не було мандату депутата Київради.

Засідання комісії, яка входить до кола його бізнес-інтересів, Бродський не пропускає. Дозволяє собі не з’являтись лише на сесіях ради. Його не було на 12 % засідань.

Щодо запитів, то Бродський тут рекордсмен Шевченківського району.

Загалом, політична ситуація в Шевченківському районі досить унікальна. Попри те, що в Києві перемагали майже всюди УДАРівці, тут з 5-ти мандатів - представники УДАРу вибороли лише два.

ЗМІ писали про ймовірний злив округів УДАРом, але не обійшлося без сюрпризів. Мова йде про безробітну кандидатку УДАРівку Юлію Лимар, яка виявилася в районі найбільшою прогульницею.

Лимар навіть не треба було боротися за свою перемогу. На окрузі за мандат змагався не абихто, а сам Олександр Пузанов – заступник голови КМДА Олександра Попова, який, по суті,  був сірим кардиналом КМДА й вирішував всі важливі питання.

Другим серйозним кандидатом по цьому округу був Андрій Вавриш. Заступник головного архітектора міста, що задля піару встановлював з порушенням норм дитмайданчики.

Намети Вавриша та Пузанова щодня стояли поруч і агітували за кандидатів, у той час, як нікому не відома Лимар пройшла просто на загальному рейтингу УДАРу.

Фото Лимар через відсутність агітпродукції годі було віднайти в Інтернеті навіть після перемоги на виборах.

Лише згодом на офіційному сайті КМДА з’явилася інформація про маловідому УДАРівку.

Як з’ясувалося, Лимар народилася в Кіровограді у 1985 році. Вищу освіту здобула в Київському національному університеті внутрішніх справ (спеціальність - правознавство, кваліфікація – юрист, випуск 2008 року).

І якщо кандидатка на момент обрання в Київраду була безробітна, то після виборів стала практично одразу головою Комітету з питань маркетингу, продажів та торгівлі Європейської економічної палати торгівлі, комерції та промисловості України.

У Київраді потрапила до постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики, яку відвідує нерегулярно.

Лимар завела сторінку у соцмережі Facebook 1 серпня. Через 2 місяці після виборів.

Вартий уваги факт, що громадську приймальню депутатки курує ГО “Школа боротьби”.

Цю громадську організацію очолює інший УДАРівець, мажоритарник від Дніпровського району Віталій Даниленко. Свого часу діяльність цієї ГО активно підтримував представник “молодої команди Черновецького”, а нині народний депутат від Кіровоградщини Олесь Довгий, про що свідчать непоодинокі позитивні публікації у ЗМІ, де Довгий фігурує разом із Даниленком.

Цікаво, що публікації деяких ЗМІ є цілком ідентичними, що характерно для замовних матеріалів - так званої “джинси”.

За своє перебування у Кивїраді Лимар написала 5 депутатських запитів.

Щодо Валентини Мандрик, другої і останньої УДАРівки, яка пройшла до Київради у Шевченківському районі, то вона тут опинилась, на відміну від Лимар, не випадково.

На момент обрання Мандрик була помічницею депутата Київради Лева Парцхаладзе, який у 2012 році балотувався до парламенту й програв “бютівцю” Володимиру Ар’єву. Київрада стала для Парцхаладзе нецікавою.

Він балотувався у 2014 році в парламент по списку БПП і після того, як не пройшов, став застпуником голови облдрежадміністрації.

Помічницю Парцхаладзе Валентину Мандрик журналісти “Свідомо” та “Української правди” підловили під час виборів на підкупі виборців: людям роздавали “безкоштовні” запрошення до театру з ринковою вартістю 100 гривень та пропонували благодійні експрес-тестування крові на цукор.

За іронією долі, на останніх виборах до київради Валентина Мандрик на новоствореній сторінці у Facebook пише про те, який же її опонент-“бютівець” Владислав Голуб порушник закону й роздає цукерки вже на цих виборах до Київради.

Комізм ситуації полягає ще й в тому, що підкуп виборців Голубом відбувається у тому ж таки театрі “Браво”, де у 2012 році те ж саме робив штаб Парцхаладзе.

Але підкуп виборців у агіткомпанії Парцхаладзе – не єдине порушення закону, до якого може бути причтною депутатка Київради Валентина Мандрик.

На момент проведення агітації, що чітко видно на відео, вона була начальником управління сім’ї, молоді та спорту Святошинської РДА.

Агітація тоді відбувалась саме в комунальному центрі культури “Святошин”, який був у прямому підпорядкуванні Мандрик.

Закон забороняє розміщувати політичну агітацію в закладах державної та комунальної форм власності. (ст. 74, п. 4)

З Левом Парцхаладзе Мандрик пов'язана уже понад 10 років. Працює гендиректором благодійного фонду “Перспектива ХХІ століття” і керує громадською приймальнею політика.

До слова у 2008 році депутат Київради Лев Парцхаладзе вже був в лавах Кличка, але з приходом до влади Партії регіонів забудовник-депутат Київради висловився на підтримку Сергія Тігіпка й запевнив, що готовий поповнити лави фракції Партії регіонів у міській раді.

Після революції Гідності разом із своїм колишнім опонентом Володимиром Ар’євим екс-депутат Київради Лев Парцхаладзе опікувався кадровими питаннями штабу Петра Порошенка у Київській області.

Парцхаладзе не раз отримував під забудову ділянки в історичному центрі столиці. У цей же час його підлегла Валентина Мандрик у своїй програмі обіцяє зберегти історичну спадщину району.

За час роботи у Київраді Мандрик написала лише 4 депутатських запитів.

Директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук зазначає, що місцеві урядники, навіть ті, що мають мандат протягом кількох каденцій, не вміють користуватись інструментом депутатського запиту і часто виносять запити на розгляд ради тоді, коли треба писати просте депутатське звернення:

"Це все від малограмотності. Депутати не хочуть працювати реально, а переслати питання на найвищий рівень, щоб потім сказати виборцям: я для вас все зробив, що міг. Я переконаний, що треба було провести навчання для депутатів та їхніх помічників. Але це треба не лише для Київради".

"Партійні середовища повинні готувати свої кадри. Але в Україні така культура відсутня. Академія держуправління маленька і неадекватна система. Тому така реальність – від  малограмотності," - додає Ткачук.

Громадський рух ЧЕСНО продовжує моніторинг роботи місцевих рад в рамках кампанії “чесна весна - відповідальна осінь”. Усіх охочих доєднатися просимо писати нам на скриньку: [email protected]

Авторка: Ірина Стороженко, журналістка, мешканка Шевченківського району, спеціально для Громадського руху ЧЕСНО