Прогули Андрія Білозора позбавили Деснянський район шансів стати зразковим районом столиці за відвідуванням депутатами засідань Київради.
Порівняно з іншими районами Києва, Деснянський район не відрізняється великою кількістю прогульників сесій і засідань.
Разом із тим Рух Чесно виявив, що депутати Деснянського району рідко використовують важливий інструмент вирішення проблем виборців - депутатські запити.
На відміну від депутатського звернення, яке може самостійно подавати будь-який столичний обранець, депутатський запит має вищу силу, оскільки його на сесії голосуванням підтримує більшість депутатів. По суті, запит - це вимога всієї Ради, а не вимога одного депутата.
За кількістю депутатських запитів Деснянський район на передостанньому місці.
Син співачки Оксани Білозір, який потрапив до Київради від УДАРу, взагалі не написав жодного запиту.
Саме тому випускник Київського інституту міжнародних відносин і потрапив до списку “нулячих” депутатів Київради.
Парадоксально, що найзатятіший прогульник району, який не пише запитів, є заступником голови комісії з питань місцевого самоврядування.
Його соратник по партії Юрій Братищенко міг би теж потрапити до цього списку. Але його врятував один-єдиний запит.
Як депутати відвідують сесії і пишуть депутатські запити, це лише кількісний показник. Аби громада Деснянського району могла детально ознайомитися з тим, хто представляє мешканців району в раді, Громадський рух ЧЕСНО підготував огляд політичної ситуації в районі.
Лише в Деснянському та сусідньому Дніпровському районі всі депутати-мажоритарники увійшли до Київради від УДАРу.
Найбільший прогульник району - Андрій Білозір на момент обрання був тимчасово безробітним.
Родина Білозір - це вже династія політиків.
Мати депутата Київради, який за весь час не написав жодного запиту, - не лише співачка. Вона - колишня народна депутатка і міністерка культури, яка, як з’ясували журналісти програми «Люстрація» львівського телеканалу ЗІК ТВ, будучи заступником голови комітету у закордонних справах, за інформацією журналістів, звернулася до СБУ, аби допомогти сектанту Антоніну Долгану, секретному інформатору спецслужб часів СРСР, отримати українське громадянство.
Варто зазначити, що Білозір на додачу - кума Петра Порошенка. Президента вона називає своїм хрещеним батьком у політиці.
Сама ж Білозір на цей раз до парламенту не потрапила. У списку БПП вона була 80-ю, а, за результатами виборів, до ВРУ потрапили лише 63 списочники.
Її син Андрій Білозір отримав освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Перше місце роботи - секретаріат Київської міської ради (2002-2004 рр.).
Після двох років роботи у міській раді Андрій Білозір став помічником-консультантом народного депутата України. І вже через рік опинився в інформаційно-аналітичному відділі НАК “Нафтогаз України”. Але пропрацював там лише декілька місяців.
Останні 10 років займається підприємницькою діяльністю. Про його доходи - нічого не відомо. УДАР-івець Білозір - один з небагатьох депутатів, хто не подав своєї декларацію для оприлюднення на сайті Київради.
Має акаунт в “Однокласниках” та “Facebook”.
Другий прогульник Деснянського району - Ігор Опадчий, теж випускник Інституту міжнародних відносин. Зараз він - партнер у юридичній фірмі “U&G Partners”.
Кількість пропусків засідань комісій (19 %) дивує, оскільки Опадчий - секретар комісії з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією.
До того, як стати депутатом Київради, Опадчий був спершу депутатом Шевченківської райради від Батьківщини. Тоді ж заснував ГО “Вільна людина”.
Опадчий був обраний до облради як позапартійний за списком УДАР у 2010 році.
Але на облраді Опадчий зупинятись не збирався. Він ще в 2012 році балотувався у парламент. Тоді він йшов по одному округу разом зі “свободівцем” Андрієм Іллєнком та секретаркою Київради Галиною Герегою.
У 2014 році він теж зробив спробу стати нардепом і йшов уже в списку від БПП під завідомо непрохідним номером 140. Округ № 15, за який Опадчий вів боротьбу у 2012 році, БПП після революції показово “віддали” свободівцю Андрію Іллєнку.
На сайті ЦВК оприлюднено декларацію про доходи Опадчого за 2011 рік. І якщо ще кілька років тому Опадчий не заробив і мільйона, то як тільки став депутатом Київради та партнером юридичної фірми його дохід у декларації за 2014 рік перевищив 4 млн грн. Звісно, є ймовірність того, що доходи депутат отримує в доларах.
Але попри такі статки він потрапив у список безхатченків Київради.
На рахунку Опадчого - всього 7 запитів.
Третій у нашому районі за кількістю прогулів т.в.о. Голови Деснянської РДА - Вадим Онуфрійчук. Як і попередні двоє депутатів, Онуфрійчук - випускник Інституту міжнародних відносин.
Яка б не була в країні влада, Онуфрійчук завжди залишався при посадах. До 2001 року два роки був заступником голови Шевченківської РДА, а потім кілька років - заступником голови Деснянської РДА, куди повернувся у 2007 році.
Окрім посад, до того як стати депутатом Київради він вже двічі обирався депутатом райради Деснянського району (2002-го та 2006 року від Батьківщини).
У Київраді, до якої він пройшов як безробітний, його призначили т.в.о. Голови Деснянського району.
Він оприлюднив свою декларацію, згідно з якою кошти у нього заробляє сім’я, а його дохід за рік склав менше 50 тис. грн. З них майже 30 тисяч гривень - це допомога по безробіттю та кілька тисяч матеріальної допомоги.
За 9 місяців депутатства Онуфрійчук написав лише 3 депутатські запити.
Біографії Олександра Чернікова немає на сайті Київради.
Але в Інтернеті вдалося знайти про Чернікова ось яку інформацію. Віктор Ющенко своїм указом дав йому почесне звання заслуженого юриста України.
До цього Черніков двічі був депутатом Київради. Щоправда, від рідного йому Святошинського, а не Деснянського, району. Вперше до столичної ради потрапив 2002 року як позапартійний. На той час політик був гендиректором “Євротрейдінг”.
Згодом його призначили заступником голови Шевченківської РДА.
У Київраді наступної каденції депутат представляв “Нашу Україну”. Тоді за міського голови Олександра Омельченка Черніков очолював ГУ КМДА з питань взаємодії зі ЗМІ. Черніков до цього працював екс-заступником голови Святошинської РДА.
Разом із екс-нардепом Валерієм Борисовим, заснував ГО “Київська громада”. Борисов у 2010 році залишив НУНС, став тушкою, і перебіг до Партії регіонів.
У 2011-2012 роках на сайті Шевченківської РДА Черніков знову значиться як заступник голови райдержадміністрацїі.
Захисники зелених зон зазначають, що Черніков, коли розглядали скандальне питання щодо Біонік Хілл ,нібито не допустив до включення в комісію Київради Юрія Левченка та Ігоря Луценка, які знаються на цьому питанні й неодноразово були на судових засіданнях.
На виборах 2014 року пенсіонер-депутат Черніков був довіреною особою кандидата від БПП Анатолія Карпенка.
У теперішньому скликанні Черніков більше прогулює засідання ради, аніж засідання комісії. На його рахунку 7 запитів.
Наступним за кількістю прогулів засідань комісії йде УДАРівець Богдан Ганноха. У Київраді він заступник голови комісії з питань охорони здоров’я.
Ступінь бакалавра отримав в Біблійному коледжі. Мати Ганнохи - пастор церкви Сандея Аделаджі - “Посольства Божого”.
Її син сам подолав наркозалежність і став служителем так званої церкви “Город Свєта”. Але Ганноха вирішив цим не обмежуватися. Він керував приймальнею депутата Київради від блоку Леоніда Черновецького Валерія Сергійчука.
Двоє політиків співпрацюють і до сьогодні. І Сергійчук, і Ганноха були уповноваженими особами від БПП у 213 окрузі на позачергових виборах до парламенту 2014 року. Про це йдеться на сайті ЦВК.
І посада екс-депутата Київради Сергійчука значиться як “заступник голови правління БФ “Незалежна країна”.
Цей фонд, згідно з офіційною інформацією на сайті Київради, очолює чинний депутат Київради - Ганноха. Тобто колишній помічник Сергійчука став його безпосереднім керівником.
Таким чином команда Черновецького, у тому числі і під брендом УДАРу, на виборах до Київради 2014 року провела чимало своїх представників.
Згідно з декларацією, провадить підприємницьку діяльність і заробив 120 тисяч гривень за рік. Дружина заробила менше 17 тисяч гривень.
Сім’я депутата має трьох дітей. Ганнохи не задекларували ані квартири, ані будинку, ані землі, тільки дві машини, яким по 10 років (Фольксваген Транспортер та Мерседес-Бенц Спринтер).
У своїй біографії на сайті Київради Ганноха зазначив, що проживає на Троєщині.
На рахунку Ганнохи 4 запити.
Шосте місце в районі за кількістю прогулів у депутата-УДАРівця Юрія Братищенка.
Він, згідно з інформацією на сайті Київради, - випускник юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заснував свою фірму ТОВ “Юридичний центр Юрія Братищенка”.
Але це товариство Братищенко позиціонує і як ТОВ "АГ інтернешнл консалтінг". У декларації за 2014 рік він зазначив, що є директором саме цього товариства. Окрім цього, Братищенко значиться як очільник девелоперського підприємства “Укрселбуд”.
На виборах 2010 року Братищенко представляв, як член комісії, інтереси Януковича. Ця інформація є на сайті ЦВК.
Коли журналісти аналізували списки на виборах до Київради у 2014 році, то вони зазначали, що Братищенко йшов від УДАРу в окрузі кандидата від блоку Леоніда Черновецького - Віктора Грушка. Цю інформацію розмістив на своїй сторінці Фейсбук Сергій Лещенко.
Після перемоги Братищенка на виборах ЗМІ писали про те, що цей депутат - це колишній помічник Грушка, який вдало скористався моментом.
Це підтверджує і та інформація, що Братищенко вказав як свою приймальню ГО «Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві».
Хоча цієї ГО немає в реєстрі громадських об’єднань, інформація про неї збереглася в Інтернет-мережі, де керівником цієї організації значиться - не хто інший як Грушко.
Згідно з декларацією за 2014 рік, Братищенко заробляє не так уже й багато - менше 80 тисяч. Його дружина - 50 тисяч. У них є двоє дітей: донька Лавриненко К.О. і син Братищенко Я.Ю.
Площа квартири становить дещо менше 100 кв. м. При таких скромних доходах на 4 людини Братищенки мають Хюндай ІХ35 2010 року випуску, більше того, у 2014 році депутат ще спромігся заощадити і вкласти 20 тисяч гривень в статутний фонд якогось товариства.
Юрист Братищенко написав за 9 місяців лише один-єдиний запит.
Ще один депутат-УДАРівець - Василь Севериненко. Він член УДАРу з 2009 року. У своїй біографії зазначає, що жодного разу не був обраний у жодну з рад.
Він справно ходить на сесії, але іноді пропускає засідання комісії з питань власності. Севериненко - голова правління ПАТ “Плюс” з 2012 року. Це підприємство заснували 1988 року, коли почали забудовувати новий масив - Троєщину.
Також він є власником ринку “Фермер”.
Семериненко, окрім того, що є депутатом, входить до громадської ради Деснянського району.
На рахунку Севериненка 6 запитів.
УДАРівець Ярослав Гулей хоч і прогуляв найменшу кількість засідань комісії з питань охорони здоров’я, зате був відсутній на 12 % засідань ради.
За фахом Гулей - уролог. Працює головним лікарем “Біомед”.
Гулей вирішив спростувати стереотип, що лікарі в приватному секторі достойно заробляють. За 2014 рік він задекларував менше 40 тисяч гривень, а його дружина не заробила і 20 тисяч.
Зате у власності подружжя є 2 квартири та Тойота Ленд Крузер.
На рахунку Гулея найбільша кількість запитів з-поміж мажоритарників цього району - 16.
На прохання Громадського руху ЧЕСНО експерт Інституту громадянського суспільства проаналізував теми запитів депутатів Київради. Як виявилось, значна кількість депутатів пише запити, які виносить на розгляд Ради у той час, коли було б більш доцільно писати депутатські звернення.
"Це все від малограмотності. Депутати не хочуть працювати реально, а пересилають питання на найвищий рівень, щоб потім сказати виборцям: я для вас все зробив, що міг. Я переконаний, що треба було провести навчання для депутатів та їхніх помічників. Але це треба не лише для Київради", - наголошує Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства.
"Партійні середовища повинні готувати свої кадри. Але в Україні така культура відсутня. Академія держуправління маленька і неадекватна система. Тому така реальність – від малограмотності," - додає Ткачук.
Активістів Деснянського та інших районів Києва ми просимо долучатися до нас й контактувати з керівником регіональної мережі громадського руху ЧЕСНО ([email protected])
Авторка: Ірина Федорів, регіональний координатор Громадського руху ЧЕСНО
Поділитись