Чому депутати Рівненської облради не пишуть запити

Одним з критеріїв ефективності місцевого депутата є його вміння працювати з наданими йому законом інструментами впливу. Законним інструментом впливу депутата на установу, організацію будь-якої форми власності є депутатський запит.

На відміну від депутатських звернень, які може писати кожен обранець Рівненської облради, депутатський запит має вищу силу. Його підтримує на сесії голосуванням більшість депутатів. По суті, це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Аби громада міста зробила свідомий вибір, громадський Рух ЧЕСНО проаналізував не лише відвідуваність депутатів, а й те, як вони користуються інструментом депутатських запитів для вирішення проблем міста і громадян.

За чотири з половиною роки каденції депутати Рівненської облради підтримали дещо менше 350 запитів.

Спільно працюючи над іншими запитами, каже екс-регіонал Сергій Качановський, власних не подавав, допомагав напряму.

“Дуже багато було звернень і особисто від громадян, і від організацій. 90% звернень стосуються допомоги на лікування. Депутатські запити, на мою думку, стосуються більш масштабних завдань, а коли є конкретні справи і можна допомогти, а обласна рада, я бачив, не в силі це зробити, а просто писати запит, щоб його зарахували, не вважав за потрібне”.

З таким підходом не згоден експерт Українського незалежного центру політичних досліджень і Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря:

“Запит є важливим інструментом. Адже це - підтримане владою зверненння депутата до будь-якого органу, що розташований на території міста, відповідно, якщо цей орган не зреагував та не вирішив сиутацію, або проігнорував запит депутата, то цей депутат може підняти питання на сесії міської ради, повідомити, що його не задовольнила відповідь чи реакція органу, і викликати керівника цього органу на пленарне засідання для публічної відповіді на цей запит”.

Знаково, що  понад 35 % депутатів Рівненської облради жодного разу не скористалися за 4,5 роки каденції таким інструментом як депутатський запит.

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів Рівного та області ([email protected]).

Довідково: Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році, рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом Руху став часник - засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху - забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці.

Авторка: Галина Шепель, журналістка Громадського руху ЧЕСНО