Центр UA спільно з аналітичним центром "Колегіум Анни Ярославни" (КАЯ) презентували політичний порядок денний "Рівний доступ до політики" 24 травня в УКМЦ.
Захід став першою публічною подією в рамках реалізації повного циклу публічної політики та розпочав експертну дискусію з таких питань:
що таке рівний доступ до політики?
що перешкоджає рівному доступу до політики?
які зміни є ключовими для досягнення рівного доступу до політики?
хто повинен стати рушієм цих змін? які ресурси для цього потрібні?
У вступному слові голова ГО "Центр UA" Олег Рибачук окреслив проблему рівного доступу до політики в Україні та заявив про початок повного циклу публічної політики, який має на меті забезпечити право громадян бути обраними на вільних і чесних виборах.
"Ми знаємо, що якщо отримаємо підтримку переважної більшості громадян, то знайдемо шлях переконати Верховну Раду врахувати потреби суспільства", - заявив Олег Рибачук.
Голова Правління "Колегіуму Анни Ярославни" Віра Нанівська пояснила методологію повного циклу публічної політики та наголосила на тому, що незворотність змін може забезпечити тільки послідовна реалізація політичного порядку денного. За словами Нанівської, сьогодні все змінилось у країні так, що нарешті Європарламент рекомендує Україні робити "білі книги" для реформ. "Тепер ми будемо конкурувати не тільки проектами законів, але і рішеннями. Полісі – це дуже простий алгоритм. Яка мета? Що за проблеми, які не дозволяють нам досягти мети вже сьогодні? Ми вимагаємо персоніфікованої спроможності, врахування всіх ризиків, скільки буде коштувати відмова від реформи? Публічна політика - це питання політичного виживання", - резюмувала пані Нанівська.
Андрій Круглашов, координатор Руху ЧЕСНО, представив політичний порядок денний Рівного доступу до політики: проблеми, які перешкоджають рівному доступу до політики, регулювання виборчого процесу, політичну рекламу/агітацію. Серед проблем спікер окреслив:
фінансування та діяльність політичних партій, що сприяють олігополізації виборних посад
неконкурентноздатність партій з обмеженим доступом до фінансових та адміністративних ресурсів в електоральному процесі
недопредставництво інтересів більшості суспільних груп
брак усвідомлення cуспільством важливості виборів.
Андрій Магера, заступник голови ЦВК, зазначив, що змінювати правила гри потрібно таким чином, щоб вони стали більш відкритими та доступними для всіх учасників виборчого процесу.
“На жаль, та виборча реформа, яка була розпочата близько 10 років тому, не була завершена, і виборчого кодексу досі немає. Зараз серед експертів витає така думка, що достатньо запровадити електронну систему виборів, і цього буде достатньо. Але суттєве питання полягає в тому, як створити такі умови, за яких процес адміністрування виборчого процесу буде прозорим”, - наголосив пан Магера.
Марина Ставнійчук, експерт Венеційської комісії, голова ГО “За демократію через право" зі свого боку також зауважила про важливість та актуальність рівного та відкритого доступу до політики:
"З одного боку, народ має контролювати владу, а з іншого - політика в державі має бути відкритою не просто за формою діяльності. Обов'язкова умова для рівного доступу до політики, незалежна від складу ЦВК, – це виборчий кодекс. Завдяки кодифікації виборчого законодавства правила дозволять тим, хто хоче стати депутатами, працювати з виборцями постійно, а звідси і якість політики”.
Олександр Черненко, народний депутат України (БПП), зауважив, що рівний доступ до політики не варто звужувати лише до виборчого законодавства:
“Це також політична культура та свідомість громадян. Варто обмежити політичну рекламу на виборах, а також врахувати глобальну проблему неефективності правоохоронних органів та судової системи".
Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти, переконаний, що люди мають розуміти, що депутатство – це не та політика, яку вони бачать у телевізійних ток-шоу, а вирішення проблем своєї громади. Необхідно підвищити політичну грамотність громадян і дати побачити політику на відстані витягнутої руки".
Після експертної панелі медіа-аналітик Олександр Чекмишев зазначив, що для свідомого і адекватного вибору, крім чуток і пліток, потрібна якісна та повна інформація:
“Коли ми говоримо про доступ до політики, потрібно звертати увагу на те, які цінності та ідеї пропонує політична сила, а не які обличчя вона просуває. Політична реклама має бути суттєво обмеженою. Потрібні дебати, і саме в цьому форматі треба забезпечити боротьбу ідей та цінностей".
Тарас Петрів, президент фундації "Суспільність", підкреслив, що в українській політичній історії завжди бракувало національних дебатів: "Національні дебати мають стати основою будь-яких комунікацій з виборцями".
Представник політичної партії УКРОП Дмитро Сіманський зазначив, що у провладних партій є широкий інструментарій, щоб доносити свої ідеї до країни. Натомість, у опозиційних партій таких можливостей менше, тому заборона політичної реклами на телебаченні вдарить передусім по них".
Анастасія Шимчук, голова Київської міської організації ДемАльянсу, зауважила, що прохідний бар'єр на місцевому рівні треба зменшити:
"Партії звідкись повинні з'являтися і рости. А найближчий до людини рівень має бути найдоступнішим. Тільки місцеві вибори можуть це забезпечити. Окрім того, варто передбачити фінансування діяльності депутатів на місцевому рівні".
Марко Супрун, засновник волонтерського проекту "Захист патріотів" зазначив, що дебати недостатньо прописати як обов'язковий формат у законодавстві. На його думку, це має бути політичною традицією, а громадскість має стати їх ініціатором.
Політичний аналітик Андрій Єременко наголосив на тому, що не можна вирішити проблему лише законодавчими змінами, оскільки учасники виборчого процесу будуть їх обходити. Він переконаний, що необхідно проводити просвітницьку роботу і виховувати в суспільстві розуміння того, що підкуп – це ганебно.
Микола Волгов, політичний консультант, порушив також питання компетенцій працівників правоохоронних органів під час виборчого процесу. Зокрема, він вказав на необхідність якісного навчання для їхніх працівників з порушень та підкупу і як працювати в таких випадках.
Сергій Васильченко, представник ГО "Український центр суспільних даних", додав, що через низький рівень політичної культури в Україні люди не сприймають депутатів як інструмент для просування своїх інтересів. Він також запропонував розглянути інший спосіб формування виборчих комісій на місцях.
Заступник голови Київської організації політичної партії "Сила Людей" Роман Михайлов заохотив учасників до спільних системних заходів для реалізації політики.
Володимир Бондаренко, представник Інституту політичних досліджень, наголосив на тому, що владі вигідні підкупи, і тому для вирішення цього питання необхідний тиск з боку міжнародних організацій.
Свої рекомендації та зауваження просимо надсилати Єгору Полякову на електронну адресу [email protected], тел. 093-465-29-91
Поділитись