Політики Полтавщини: на парламентських виборах потрібні відкриті регіональні списки

Слово на заході взяли депутати Полтавської міської ради Олександр Шамота (голова фракції “Соціал-демократична партія”) і Юліан Матвійчук (голова фракції “ВО Свобода”), очільники регіональних партійних осередків Оксана Гуйда (Полтавська обласна організація політичної партії “Сила Людей”), В’ячеслав Кущинський (Полтавська обласна організація політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”) і Олександр Березянський (заступник голови регіональної організації політичної партії “Опозиційний Блок” у Полтавській області), а також координаторка Громадянської мережі ОПОРА у Полтавські області Дар’я Черкашина.

Усі учасники діалогу підтримали ідею переходу на відкриті регіональні списки для виборів до Верховної Ради, зважаючи на суттєві проблеми з підкупом на мажоритарних округах, незадовільною роботою мажоритарників загалом і корупцією при формуванні закритих партійних списків.

Той закон, який існує зараз, не відповідає реаліям і потребам суспільства. Зміни, про які ми зараз говоримо, вже трішки є апробованими, зокрема на місцевій кампанії 2015 року, яка довела, що в ради можна провести нових людей. Для нас особливо важливо, що відповідальність при відкритих регіональних списках буде і перед виборцями, і перед партією, – зазначив Олександр Шамота.

В’ячеслав Кущинський заявив:

Позиція “Самопомочі” – ми офіційно підтримуємо відкриті регіональні списки, зокрема законопроект 1068-2. Це однозначно той закон, який дасть можливість завести до Верховної Ради людей, які будуть там працювати, а не представляти свої або чиїсь бізнес-інтереси. Як і будь-який інший, цей закон, очевидно, не є панацеєю, гроші в кампанії все одно будуть вливатися, але принаймні він дасть можливість піти далі, тоді як якщо залишимося з мажоритаркою – це буде крок чи навіть два назад.

Олександр Березянський підкреслив:

Пропорційна система – це мінімізація втрати голосів виборців, краще представництво інтересів, зокрема інтересів меншин, партійна структуризація тощо. Але перейти на відкриті загальнонаціональні списки було б нераціонально, адже тоді зникає регіональне представництво і виборцям треба визначатися у списку з 450 кандидатів. Тому оптимальним був би перехід на відкриті списки у багатьох багатомандатних округах. Ця система поширена в Європі, дуже добре показала себе спочатку в Швеції. 

Окремо на необхідності відмовитися від “мажоритарки” і перейти на повністю пропорційну систему наголосила Дар’я Черкашина:

Мажоритарна система, на жаль, працює тільки коли відбуваються вибори. Кандидати ведуть активну роботу під час кампанії, але, як показує наш проект з моніторингу роботи депутатів, потім дуже небагато мажоритарників проводять зустрічі з виборцями, чимало не відвідують засідання парламенту і не голосують. Якщо депутат дозволяє собі не приходити на роботу, то про яку якість можна говорити.

Юліан Матвійчук нагадав, що підтримка відкритих списків є у програмі ВО “Свобода” поряд із забороною платної політичної реклами під час виборчої кампанії та протягом трьох місяців, що їй передують:

У нас проблема, що люди більше довіряють партіям, ніж окремим політикам. Коли заходить партія з 30-секундним роликом, виборці довіряються їй, потім розчаровуються, а потім замість того, щоб почати дивитися на конкретних кандидатів, довіряються іншій партії. Але ж треба не забувати, що колишні депутати ці нікуди не діваються, а переходять з партії в партію.

Про необхідність врегулювати питання з політичною рекламою на телебаченні говорила також представниця “Сили людей”.

Значну роль на виборах грають ЗМІ. В Україні буде реформуватися суспільне телебачення, створюватимуться хаби. Сподіваюсь, це вплине на якість виборчої кампанії, ми будемо мати можливість не платити ті дуже великі кошти, як зараз, і тоді кожен виборець буде мати можливість усіх почути, побачити і обрати того, кому він довіряє. Сьогодні, як ви знаєте, політична реклама коштує у 2, 3, а іноді й 5 разів більше, ніж комерційна, – підкреслила Оксана Гуйда.

Крім зміни виборчої системи і регулювання політичної реклами обговорювали також питання недоторканності. Усі учасники діалогу погодилися, що недоторканність треба обмежувати, зокрема зняти її в частині, коли йдеться про кримінальні та корупційні злочини.

На завершення заходу голова ГО “Центр UA” Олег Рибачук закликав присутніх підтримати акцію на підтримку зміни виборчого законодавства, яка відбудеться по всій Україні 17 жовтня:

Уже минуло 2 роки відтоді, як парламентська коаліція мала прийняти нове виборче законодавство, обіцяв його і Президент. Тепер вони чомусь вважають, що нікому нічого не винні, тому їм треба знов і знов нагадувати, що виборчі правила імені Віктора Федоровича – це не те, за що ми голосували. Хочете залишити мажоритарку? А ви знаєте, що мажоритарники від Харківщини, наприклад, не беруть участі в 90% голосувань? Нової якості парламенту без зміни правил не буде, тому давайте нагадаємо депутатам про їхні обіцянки.

До діалогу Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів–мажоритарників від Полтавщини.

Полтавську область у Верховній Раді представляють вісім депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Полтавщини пропустили 20,9% пленарних засідань (показник по Верховній Раді загалом – 22,4%), проте в разі присутності часто ігнорували голосування. Найбільше голосувань пропустив позафракційний Костянтин Жеваго – 98%. Також у більше ніж половині голосувань не брали участь Руслан Богдан (“Батьківщина”, 73%),  Юрій Шаповалов (“Відродження”, 65%), Сергій Каплін (“Блок Петра Порошенка”, 61,2%) та Олег Кулініч (“Відродження”, 53%).

Натисніть для збільшення

Троє депутатів – Олег Кулініч, Андрій Река та Юрій Шаповалов – були помічені за неособистим голосуванням, причому Кулініч “кнопкодавив” щонайменше двічі. Неособисте голосування є порушенням статті 84 Конституції України. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, шість із восьми депутатів–мажоритарників Полтавщини згадувалися в таких розслідуваннях.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 5 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8–го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації і Закон про освіту. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Натисніть для збільшення

Частина депутатів–мажоритарників від Полтавщини підтримали ці ініціативи: Сергій Каплін і Андрій Река проголосували за всі законопроекти, Костянтин Іщейкін – за чотири з них. Натомість Юрій Бублик не проголосував за жоден зі згаданих законопроектів, а Костянтин Жеваго і Олег Кулініч підтримали лише по одній ініціативі.

Аби підтримати запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками, важливо:

Підписати петицію Громадського руху ЧЕСНО “Невідкладно провести виборчу реформу”: http://bit.ly/vidkryti

Підтримати акцію за виборчу реформу у твоєму місті 17 жовтня о 9:30. Координатор акції у Полтаві –  Альона Гончаренко, 0950264775.

Дізнатися більше про перебіг виборчої реформи на сайті спільного проекту Руху ЧЕСНО та Української правди “Вибори, вибори”.

Тур “ЗміниТИ” відбувається за фінансової підтримки Уряду Швеції, Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U–LEAD з Європою” та Національного демократичного інституту (NDI).