Політики Хмельниччини: вибори 2019 року мають пройти за пропорційною системою

Слово на заході взяли Віталій Олуйко (депутат Хмельницької обласної ради, фракція “За конкретні справи”), Віталій Худецький (лідер фракції “Об’єднання “Самопоміч”, Хмельницька міська рада), Віталій Швед (заступник голови Хмельницької міської виборчої комісії), Лев Бірюк (депутат Хмельницької міської ради,  “ВО Батьківщина”), Юрій Смаль (депутат Хмельницької обласної ради, “ВО Свобода”), Михайло Бойко (Хмельницька обласна рада, голова фракції “ВО Батьківщина”), Андрій Попик (координатор громадського спостереження за виборами у Хмельницькій області) та Олексій Голеншин (ГО “Комітет моніторингу органів влади”).

Більшість учасників діалогу наголошували на тому, що в українських умовах мажоритарна система має негативні наслідки, передусім нестабільну роботу парламенту, спотворення волевиявлення виборців і слабку партійну систему. Крім зміни виборчої системи нагальними також назвали суттєве обмеження політичної реклами і забезпечення невідворотності покарання за виборчі порушення.

У нас за 26 років розбестили виборця, сьогодні важко перейти до класичного парламентаризму. Нам нарешті потрібно сказати, що Верховна Рада – це законодавчий орган і крапка, а питаннями місцевого значення має займатися місцеве самоврядування. Я думаю, що громадянське суспільство зможе дотиснути парламент, щоб прийняли систему з відкритими регіональними списками, це необхідно станеться. Якість парламенту покращиться. Але є ще одна проблема: в законі треба заборонити рекламу в ЗМІ. У Європі вона заборонена або обмежена до мінімуму, як і реклама лікарських препаратів. До цього ми теж прийдемо. Треба робити все, щоб був прийнятий закон про систему з відкритими списками, – підкреслив Віталій Олуйко.

Віталій Худецький акцентував на важливості регіональної прив’язки для забезпечення інтересів усіх областей України:

Коли кожен набрав свій відсоток саме на регіональному окрузі – це вагомий плюс, бо тоді ця особа несе відповідальність перед своїм округом і розуміє, що якщо не виконає бажання виборців, то її не оберуть тут вдруге. При загальнонаціональних списках ніхто не відстоюватиме інтереси регіону.

Безумовно, потрібна повністю пропорційна партійна система, щоб партії стали на ноги, щоб їх було 3, 4 чи 10, але не 368. Яка вже буде, але якщо відкриті списки, то не такі, як були на місцевих виборах. Крім того, має бути заборонено політичну рекламу, практично всі телеканали в руках у людей, які проводять потім депутатів. Сьогодні, хотіли б ми того чи ні, але ми не в Америці чи Польщі. У нас 20% у соцмережах, але інші 80% – дивляться центральне телебачення. Партії мають працювати з виборцями постійно, а не проходити через телеканали, – зазначив Лев Бірюк.

Віталій Швед зазначив, що з точки зору організації виборів перехід на відкриті регіональні списки не є надто складним чи витратним:

Як практик можу сказати, що використати цю нову систему можна. Короткі бюлетені, інформація про партії і їхніх кандидатів – на стендах; це спрощує, здешевлює. Чи буде це реалізовано як Виборчий кодекс – не знаю, говорять про нього, мабуть, з 1999 року, але досі не прийняли.

Більшість учасників заходу погодилися, що найбільш дієвий спосіб переконати парламент змінити виборчу систему – організований тиск з боку громадянського суспільства, журналістів і позапарламентських партій, і його потрібно чинити, але також констатували, що чинна парламентська більшість проти цих змін.

Чи є політична воля до змін? Усі ці речі, які ми обговорюємо – це наслідки олігархічної системи. Вони зараз зацікавлені залишити статус-кво. Відкриті виборчі списки – це є в нас у партійній програмі, я особисто це підтримую, але це лише перший крок. Потрібно загалом відновити рівновагу між різними гілками влади. Україна підходить зараз у своєму розвитку до більш глобальних процесів, і якщо не з’явиться воля до політичних змін – ми опиняємося на межі втрати державності як такої, – наголосив Юрій Смаль.

Олексій Голеншин зауважив, що для реальних змін в Україні мають з’явитися справжні партії з внутрішньопартійною демократією, де рядові партійці теж мають право голосу:

Це як біг по колу. У політиці все вирішують гроші, і якщо в тебе їх немає, ти програєш. Низові партійні організації теж будуються по принципу маленьких міських олігархів, які йдуть відстоювати власні інтереси, а рядові партійці ні на що не впливають.

Щодо того, чи варто обмежувати депутатську недоторканність, думки учасників розділилися. Із одного боку, вона приваблює у Верховну Раду осіб, причетних до корупції, але з іншого – захищає опозиційних політиків від неправомірних переслідувань, що важливо в умовах недовіри до роботи правоохоронних органів.

Недоторканність має бути, бо немає нічого гіршого, ніж підконтрольний парламент і залякані депутати. Це непопулярна позиція для виборця, але ризики надто великі. Якщо хочете притягнути депутата до відповідальності – нехай парламент голосує, а ті партії, які не дали голосів, несуть політичну відповідальність. Ми будемо мати набагато більше втрат, якщо дозволимо тиснути на депутатів фіктивними кримінальними провадженнями, – підкреслив Андрій Попик.

На завершення заходу голова ГО “Центр UA” Олег Рибачук зауважив, що важливо не дати замовчати тему зміни виборчого законодавства і змусити Парламент і Президента дотримуватися своїх обіцянок:

Важливо, щоб в Парламенті й далі про це говорили, вони всі підписували Коаліційну угоду з обіцянкою відкритих регіональних списків. Кандидат в Президенти Петро Порошенко теж її обіцяв, і зараз, коли він говорить, що приведе нас в Європу і в НАТО, то хіба може він зробити це з Верховною Радою, обраною за законом Віктора Януковича?

До форуму Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Хмельниччини.

Хмельницьку область у Верховній Раді представляють семеро депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Хмельниччини рідко пропускають пленарні засідання (8,8% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,4% по Верховній Раді загалом), але навіть у разі присутності часто ігнорують голосування. Найбільше голосувань пропустив Віктор Бондар, що очолює фракцію “Відродження”, – 87,4%. Також у більше ніж половині голосувань не брали участь Олександр Герега (позафракційний, 77,2%) та Сергій Лабазюк (“Воля народу”, 72,9%).

Натисніть для збільшення

Двоє депутатів – Андрій Шинькович та Віктор Бондар – були помічені за неособистим голосуванням. Андрій Шинькович є чемпіоном ВРУ з “кнопкодавства” – Громадський рух ЧЕСНО зафіксував 18 таких фактів. Віктор Бондар “кнопкодавив” щонайменше чотири рази. Неособисте голосування є порушенням статті 84 Конституції України. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, двоє депутатів-мажоритарників Хмельниччини згадувалися в таких розслідуваннях: Сергій Лабазюк та Володимир Мельниченко.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 7 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів і Закон про вибори народних депутатів України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Натисніть для збільшення

Депутати-мажоритарники від Хмельниччини здебільшого підтримували ці законопроекти. Четверо з семи депутатів голосували за шість законопроектів із семи. Лише по одній ініціативі підтримали Сергій Лабазюк та Віктор Бондар. Тільки два мажоритарники, обрані від Хмельницької області, віддали свої голоси за виборчу реформу: Сергій Мельник та Роман Мацола.

Аби дізнатись більше про виборчу реформу, завітайте на сторінку спільного проекту руху Чесно та Української правди  http://vybory.pravda.com.ua/

Тур “ЗміниТИ” відбувається за фінансової підтримки Уряду Швеції, Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою” та Національного демократичного інституту (NDI).