Активісти Краматорська: ключова політична проблема – недовіра

Центральною темою діалогу було запровадження системи з відкритими регіональними списками на парламентських виборах, яка пропонується в законопроекті 3112-1 – проекті Виборчого кодексу, проголосованого 7 листопада Верховною Радою в першому читанні.

Кодекс передбачає перехід до повністю пропорційної системи і зниження бар’єру з 5% до 4%. Кандидатів у народні депутати висуватимуть лише партії, і кожен з цих кандидатів буде висуватися в рамках партійного списку в одному з 27 регіонів, які переважно збігатимуться з межами областей – за винятком Дніпропетровської, де окремим округом буде Кривий Ріг з агломерацією, міста Києва, в якому буде сформовано два округи, та Південного регіону, в якому будуть об’єднані Херсонська область і АР Крим.

Зміна системи покликана зменшити проблему з підкупом на мажоритарних округах та продажу “прохідних” місць у партійних списках. Підкуповувати виборців стане складніше і дорожче, оскільки округи будуть не по кілька районів, як за мажоритарної системи, а розміром з область, і боротися на них треба буде не лише з кандидатами від інших партій, а і з власними однопартійцями. Мотивація купувати місця в партійному списку зменшиться, бо значний вплив на те, хто персонально буде обраний, матимуть виборці, й у будь-якому разі доведеться платити за свою кампанію в регіональному окрузі.

Позитивно оцінив запропоновані у Виборчому кодексі зміни керівник обласної організації політичної партії “УКРОП” Олександр Меланченко:

УКРОП підтримує цей законопроект. За підсумками внутрішньопартійного обговорення ми подали ряд правок до другого читання, зокрема пропозиції зменшити прохідний бар’єр з 4% до 3%, обирати членів ЦВК на відкритому конкурсі, а також формувати виборчі комісії не від партій, а за професійним принципом. Кодекс подобається нам і має подобатися всім мешканцям України, бо тут є і роль політичної партії, яка визначає список, і громадян, які визначають, хто саме обереться. Бо “мажоритарники” заходять, щоб отримати недоторканність і доступ до Кабміну, інших структур, їм не цікавий законотворчий процес. Партіям же треба свою програму виконувати, потрібна команда. Те, що списки будуть регіональні, – це теж правильно, бо тоді люди зможуть обирати зі своїх, тих, кого знають.

Окремо учасники наголошували на потребі більше залучати громадян – і зокрема молодь – до політичних процесів, оскільки зростає недовіра до влади й усе менше людей вірять у можливість впливати на процеси, які відбуваються в країні.

У нас існує проблема, що ми не спілкуємося один з одним, і ця проблема стосується не тільки Краматорська. Корупція в порівнянні з цим на другому плані: недовіра до країни, до влади, до інших людей, ніхто нікому не вірить. Фактично це технологія, технологія розколу, яка вигідна передусім тим, хто вже при владі. Якщо говорити про виборчу реформу, то треба обмежувати політичну рекламу. Є досвід європейських країн, треба депутатів схиляти його переймати, ухвалювати відповідний закон, – підкреслила представниця ГО “Кто, если не ты” Марина Романцова.

На завершення заходу голова ГО “Центр UA” Олег Рибачук закликав не залишати  виборчу реформу поза увагою, оскільки без тиску знизу парламентарі знову спробують забрати її з порядку денного:

Депутати чутливі до того, що вимагають виборці, якщо їх гарно труснути – вони реагують. Але тільки будуть відчувати, що є можливість пообіцяти і не зробити – Виборчий кодекс не проголосують. Тому маємо позбавити їх такої можливості й нагадувати, що відкриті списки – це їхня передвиборча обіцянка, часу на виконання якої лишилося небагато.

До діалогу Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Донеччини.

Донецьку область у Верховній Раді представляють 12 депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Донеччини дуже часто пропускають пленарні засідання (39,9% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,2% по Верховній Раді загалом) і навіть у разі присутності часто ігнорують голосування. Половина мажоритарників Донеччини пропустила понад 90% голосувань і три чверті – більше половини голосувань. Майже всі голосування пропустив позафракційний Сергій Клюєв – 99,5%. Також у більше ніж 90% голосувань не брали участь Юхим Звягільський (“Опозиційний блок”, 97,8%), Ігор Шкіря (“Відродження”, 94,3%), Юрій Солод (“Опозиційний блок”, 93,1%), Денис Омельянович (“Опозиційний блок”, 92,5%), Євгеній Гєллєр (“Відродження”, 92,4%).

Натисніть для збільшення

Четверо депутатів були помічені за неособистим голосуванням, найбільше з них – Євгеній Гєллєр, що “кнопкодавив” щонайменше десять разів. Неособисте голосування є порушенням статті 84 Конституції України. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, семеро депутатів-мажоритарників Донецької області згадувалися в таких розслідуваннях. Найчастіше фігурував у них Сергій Клюєв – 8 разів.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 8 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, Закон про вибори народних депутатів України і Виборчий кодекс України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Натисніть для збільшення

Здебільшого депутати-мажоритарники від Донеччини не підтримували ці законопроекти. Переважно голосували за них троє депутатів фракції “Блоку Петра Порошенка”: Максим Єфімов (6 законопроектів), Олег Недава і Дмитро Лубінець (по 5 законопроектів). Жодної ініціативи не підтримали Сергій Клюєв, Юхим Звягільський і Євгеній Гєллєр. Найбільший відгук серед мажоритарників Донецької області знайшов проект Виборчого кодексу: за нього проголосувало п’ятеро депутатів.

Ознайомитись із останніми новинами щодо виборчої реформи можна на сторінці спільного проекту ЧЕСНО і "Української правди".

Детальніше про події в рамках Туру “ЗміниТИ” в Краматорську та Сєвєродонецьку – за посиланням.