Партійці Закарпаття: Виборчий кодекс має забезпечити оновлення еліт

Спікерами заходу були Роман Цендра (керівник обласного осередку політичної партії “Громадянська позиція”), Олександр Бедей (керівник обласного осередку політичної партії “5.10”), Надія Попадюк (керівник обласного штабу “Радикальної партії Олега Ляшка”), Олександр Пересоляк (керівник обласного осередку політичної партії “Демократичний Альянс”), Іван Данацко (керівник обласного осередку політичної партії “Спільна дія”) та Святослав Бабіля (експерт Громадянської мережі ОПОРА).

Учасники діалогу погодилися, що проект Виборчого кодексу є великим кроком вперед порівняно з чинним законодавством, але наголосили, що для реальної зміни якості політики потрібно також забезпечити невідворотність покарання за порушення на виборах і чітку регламентацію використання політичної реклами.

Надія Попадюк зазначила, що запровадження пропорційної системи із відкритими регіональними списками дасть можливість місцевій еліті та молодим політикам брати участь у парламентських виборах:

Радикальна партія однозначно підтримує чисто пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками, це частина нашої політичної програми. Це забезпечить оновлення еліт, можливість місцевих еліт представляти свого виборця на всеукраїнському рівні.

Олександр Пересоляк висловися на підтримку Виборчого кодексу, але з умовою доопрацювання статей щодо покарання за непрямий підкуп виборців:

У Мукачеві підкупають через соціальний захист, деінде підкупають через ремонти доріг, депутат приходить і каже, що він такий молодець, за ваші гроші зробив. Прямий підкуп – “Юліна тисяча”, підняття пенсій, щоб створити ілюзію і отримати більший відсоток голосів. Тому наразі виборча система не дає відповіді на ці запитання. Стаття щодо непрямого підкупу є недосконалою: вона не передбачає обов’язкової санкції у вигляді позбавлення волі, має бути жорсткішою ця норма. Зараз покарання не працює.

Іван Данацко зауважив, що зміна політичної еліти в країні можлива, якщо буде знижено прохідний бар’єр:

Перше, що треба зробити, це понизити бар’єр. У Польщі політична еліта з’явилася, коли бар’єр було встановлено на рівні 2%. Якщо він залишиться 4%, то мала вірогідність, що пройдуть нові політики.

Святослав Бабіля підкреслив: аби забезпечити покарання за виборчі злочини потрібно також внести зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення і Кримінальний кодекс.

Я маю практику звернення до правоохоронних органів, ми з юристами вивчали, як працювати з виборчими порушеннями. Довести такі справи до суду і покарати злочинців практично немає варіанту. Я вже не говорю про політичну волю. Ще частина, яку треба врегулювати, це діяльність комісій. Нещодавно були вибори в ОТГ Запоріжжя, в області брали участь 10 політичних партій. Жодна партія не висунула свої списки по всім громадам, а 4 політичні партії, які висунули членів комісій, не висунули жодного кандидата або дуже мало кандидатів. Вони не збираються перемагати, вони хочуть контролювати комісії.

Окрім положень Виборчого кодексу та необхідності запровадження реального покарання за виборчі порушення учасники діалогу обговорили також регламентацію політичної реклами та агітації.

Надання центральними ТБ-каналами політичної реклами пов’язане з величезними коштами. Я вважаю, що платна політична реклама однозначно не повинна бути. Тільки безкоштовна і на однакових (тривалість, прайм-тайм і т. д.) умовах для всіх політичних партій, які беруть участь у виборах. Потрібно, щоб усі партії мали рівні можливості у донесенні інформації до виборця, тобто і ті партії, хто мають кошти, і ті партії, які їх не мають, – зазначив Роман Цендра.

Політична реклама однозначно повинна бути, бо в іншому випадку це обмеження доступу до інформації. Єдиний шлях в глибокому селі доступу до політики – це телебачення. Обмежити в цьому просто не маємо права. Питання – у якості цієї реклами. Однозначно, не тільки політична реклама має бути, а і просвітницька діяльність, у тому числі на телебаченні. Дуже хороша ідея з приводу політичного навчання у школах, з підвищення громадянської свідомості: цьому мають навчати змалечку, – наголосила Надія Попадюк.

Олександр Бедей висловився за обмеження політичної реклами на телебаченні та перевірку коштів, витрачених на цю рекламу:

Ми вже давно спостерігаємо за замкнутим колом: сотні мільйонів бюджетних гривень розписуються між кількома партіями, які не рахують гроші, “вливають” їх на телеканали. Бідним людям промивають мізки, щоб голосували за ті самі партії. Це коло треба розірвати.

Олександр Пересоляк наголосив, що контролювати потрібно не лише політичну рекламу партій, але й рекламу, що йде від владних кабінетів:

Питання дуже дискусійне. Якщо політична сила не має десь осередків, достатньо розгалуженої структури, то реклама повинна бути, але в певному форматі. Перший момент: люди мають розуміти, коли йде реклама, ролик чи текст “реклама” або “на правах реклами”. Чому це важливо? Тому що перед виборами, наприклад, підняли пенсію, а потім розіслали листи про це по всій Україні. Це – політична реклама, тому треба показати, з яких фондів це зроблено, звідки взяли мільйон конвертів, хто відправив, хто на пошту зайшов. Це треба маркувати і контролювати.

До форуму Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Закарпаття.

Закарпатську область у Верховній Раді представляють шестеро депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Закарпаття доволі часто пропускають пленарні засідання (29,8% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,2% по Верховній Раді загалом) і навіть у разі присутності часто ігнорують голосування. Із мажоритарників Закарпаття лише Роберт Горват з “Блоку Петра Порошенка” пропустив менше половини голосувань (33,2%). Всі решта депутатів не брали участь у понад 60% голосувань, найбільше ж голосувань пропустив Павло Балога (89,1%).

Натисніть для збільшення

Двоє депутатів були помічені за неособистим голосуванням: Роберт Горват (“Блок Петра Порошенка”, чотири рази) та Михайло Ланьо (“Відродження”, двічі). Неособисте голосування є порушенням статті 84 Конституції України. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, четверо депутатів-мажоритарників Закарпатської області згадувалися в таких розслідуваннях. Найчастіше (тричі) фігурував у них Віктор Балога.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 8 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, Закон про вибори народних депутатів України і Виборчий кодекс України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Натисніть для збільшення

Переважно депутати-мажоритарники від Закарпаття не підтримували ці законопроекти. Найбільше законопроектів (6) підтримав Роберт Горват. А от Михайло Ланьо проголосував лише за Закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Жоден мажоритарник області не віддав голосу за Виборчий кодекс. Натомість реформу медицини підтримали майже всі депутати, крім Михайла Ланьо.

Ознайомитись із останніми новинами щодо виборчої реформи можна на сторінці спільного проекту Руху ЧЕСНО і "Української правди". 

Детальніше про події в рамках Туру “ЗміниТИ” в Закарпатті – за посиланням.