За рік до виборів на борди з Чумаком “Хвиля” витратила мільйон

Низка політиків та партій ще з середини 2017 року розпочали свої кампанії, використовуючи, зокрема, і зовнішню рекламу. Серед таких “Справедливість” Валентина Наливайченка та “Основа” Сергія Тарути.

Під час спілкування з аналітиком Громадського руху ЧЕСНО Віктор Чумак не відповів на питання щодо призначення, кількості та вартості реклами й переадресував питання до “Громадянського руху “Хвиля”, який розміщував рекламу.

У “Хвилі” підтвердили: за розміщення 77 площин протягом одного місяця в організації заплатили майже мільйон гривень. Метою рекламної кампанії, за їхніми словами, є “поширення інформації про причини та наслідки економічного, військового та політичного зубожіння країни та вплив клептократично-олігархічної системи державного врядування”.

У “Хвилі” не розкривають імен донорів, посилаючись на те, що бояться політичних репресій “з боку чинної олігархічної влади”. Також в організації посилаються на закон “Про інформацію”, згідно з яким вони можуть не розголошувати імена донорів.

Лідером “Хвилі” є Віктор Чумак, про що йдеться на сайті організації. Крім того, майже весь контент сайту присвячений діяльності нардепа. Попри такий зв’язок та політичні цілі й гасла, у “Хвилі” твердять, що не планують створювати політичну партію та брати участь у наступних виборах. При цьому в організації не виключають, що її представники на найближчих виборах будуть балотуватися у списках інших політичних партій.

У випадку, якщо “Хвиля” так і не перетвориться на політичну партію, можна очікувати появу її представників у списках таких політичних партій як “Сила людей”, “ДемАльянс”, “Громадянська позиція”, “Громадянський рух України”, “Самопоміч”, “Народний контроль”, “Рух нових сил”. Саме ці партії у “Хвилі” називають партнерами.

Без сумніву, Віктор Чумак розраховує вчергове позмагатися за депутатське крісло у новому парламенті. Але його балотування на посаду президента України  - під питанням. Виглядає, що умовна “демократична опозиція” таки планує висування єдиного кандидата, а Віктор Чумак, імовірно, є одним із претендентів на цю роль.

Попри явно політичні гасла та цілі, фінансування такої рекламної кампанії “Хвилею” не є порушенням. Звітувати про походження коштів зобов’язані винятково політичні партії. У цьому випадку йдеться насамперед про прозорість організації. І хоча у “Хвилі” розкрили інформацію про вартість та масштаби кампанії, все ж основним залишається питання походження коштів. За погодженням із донорами таку інформацію можна відкрити.

Варто також додати, що політики та партії часто використовують громадські організації у своїй діяльності. Найчастіше за ними приховують витрати на діяльність та походження коштів. Це явище в українській політиці настільки масштабне, що фактично всі основні політичні партії мають своїх “клонів” у громадському секторі. Так, у 2016 році БПП “Солідарність” видавав свою партійну газету через громадську організацію “Солідарність”. Таким чином приховувалися витрати на зарплатню редакції, друк та поширення газети. Одним із найсвіжіших прикладів використання ГО для прикриття є випадок із партією “Громадський рух “Народний контроль” нардепа Дмитра Добродомова. ГО з ідентичною назвою у національному масштабі використовують для зйомок та поширення телепередач, оплату праці, друк газети тощо. Сама партія за два роки задекларувала 250 тисяч витрат, тоді як її “клон” у статусі ГО витрачав на діяльність на користь партії мільйони гривень. Під час спілкування з ЧЕСНО ГО “Народний контроль” як і “Хвиля”, відмовився розкривати імена донорів через побоювання репресій з боку влади.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Сприяння політичній конкуренції та доступу до політики шляхом громадського моніторингу витрат політичних партій на медіа-матеріали та їх верифікації"