Костусєв Олексій Олексійович

Ексмер Одеси (2010-2013 роки), депутат Верховної Ради 3, 5 і 6 скликань, колишній голова Антимонопольного комітету України (2001-2010). Фігурант антикорупційних розслідувань.

У 2024 році Костусєв намагався оскаржити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через справу про заволодіння міжнародним аеропортом "Одеса", однак Вищий антикорупційний суд відмовив ексмеру.

У 2023 році НАБУ і САП викрили схему незаконного заволодіння міжнародним аеропортом "Одеса" та 2,5 млрд грн доходу від його діяльності. Підозри у цій справі отримали колишній одеський міський голова Костусєв, його заступник, керівник одного з товариств з обмеженою відповідальністю та два бізнесмени.

За даними слідства, фігуранти розробили та реалізували схему, в результаті якої майновий комплекс аеропорту перейшов з власності територіальної громади у спільну власність міста та так званих приватних інвесторів. Місто втратило контроль над аеропортом і не отримувало від його діяльності жодного прибутку.

У 2013 році написав заяву про складання відставку з посади мера Одеси.

У 2010 році був обраний Одеським міським головою від Партії регіонів.

За час перебування на посаді мера міста був ініціатором масового закриття україномовних шкіл в Одесі та намагався визнати протиправною постанову Міністерства культури 2006 року про обов'язковий український дубляж в кінопрокаті. Окрім цього суттєво звузив використання української мови в Одесі.

У тому ж році був довіреною особою кандидата в президента Віктора Януковича у Одеській області під час президентських виборів.

У 2007 році був обраний до Верховної Ради 6 скликання від Партії регіонів (№30 у списку). Член комітету з питань бюджету. У 2010 році склав повноваження депутата через обрання мером Одеси.

У 2006 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 5 скликання від Партії регіонів (№29 у списку). Член комітету з питань бюджету. Вибув зі складу ВР через 5 місяців та продовжив працювати в Антимонопольному комітеті.

З 2001 до 2010 року був головою Антимонопольного комітету України.

У 1998 році був обраний до Верховної Ради 3 скликання від Блоку Соціалістичної партії України та Селянської партії України (№20 у списку). Член комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

З 1997 до 2017 року був власником та бенефіціаром благодійного фонду ім. Бориса Дерев’янка.

З 1992 до 1994 року очолював Одеський комітет з приватизації.

З 1991 до 1993 року працював в Київському райвиконкомі з економічних питань у Одесі, був заступником голови.

З 1997 до 1991 року працював на кафедрі соціально-політичної теорії Одеського інституту інженерів морського флоту (нині – Одеський національний морський університет), був молодшим науковим співробітником, аспірантом, асистентом, старшим викладачем, доцентом, завідувачем.

З 1976 до 1977 року служив у радянській армії.

У 1975 році закінчив Одеський національний економічний університет. Доктор економічних наук.

Народився 29 червня 1954 року на острові Сахалін, в місті Невельськ (РФ).