Хмельницький Василь Іванович

Український підприємець і політик. Засновник інвестиційного холдингу UFuture і фонду K.Fund, мажоритарний акціонер девелоперської компанії UDP. Народний депутат п'яти скликань від БЮТ та Партії регіонів. Голосував за "Диктаторські закони 16 січня" та Харківські угоди.

У 2023 році НАБУ провело обшук вдома у Хмельницького у справі щодо покупки його компанією ділянки в центрі Києва для будівництва другого корпусу "Новопечерської школи", яку фінансує його благодійний фонд K.Fund. Ділянка була куплена за 18,9 млн грн у державного підприємства з орбіти МВС.

Згідно з матеріалами слідства, ціна угоди була заниженою, а сам продаж відбувся завдяки підробці документів. Компанія Хмельницького фігурує у справі тільки як покупець. Продане майно з 2019-го перебуває під арештом.

У 2022 році ДБР відкрило кримінальне провадження щодо можливого зловживання службовців Фонду держмайна під час конкурсу з приватизації АТ "Перший київський машинобудівний завод" (колишній "Більшовик"), який виграла у 2021-му компанія, пов’язана з Хмельницьким. За даними слідства приватизація заводу, що включає 35 гектарів землі недалеко від центру Києва, відбулась за заниженою вартістю.

"Економічна правда" також писала, що аукціон був неконкурентним, а гроші, за які був куплений завод, були виведені зі збанкрутілого у 2016-му банку "Хрещатик", який належав Хмельницькому і його давньому бізнес-партнеру Андрію Іванову. Суд арештував 100% статутного капіталу "Більшовика".

До 2022-го року Хмельницький разом російським олігархом близьким соратником Путіна Аркадієм Ротенбергом був співвласником (33,5%) ТРЦ Ocean Plaza у центрі Києва. У 2022-му генпрокуратура України встановила, що частина прибутків з ТРЦ до повномасштабної війни через офшори йшла на рахунки родини Ротенберга, і ці гроші були інвестовані в російський ВПК, зокрема виробництво боєприпасів для ЗС РФ. У серпні 2022-го майно ТРЦ було заарештовано, але вже у вересні Печерський райсуд Києва скасував арешт.

За підсумками 2021-го Forbes вніс Хмельницького на 29-те місце у списку топ-100 найбагатших українців. 

Того ж року стало відомо, що Хмельницький, який був мажоритарним акціонером однієї з найбільших будівельних компаній країни UDP (Ukrainian Property Development) продає свою частку (55%) своєму давньому партнеру Андрію Іванову. Продаж мав відбутися остаточно до 2026 року.

Серед проєктів UPD ТЦ "Городок" (2003), ЖК "Новопечерські Липки" (2004), ЖК "Паркове Місто" (2007), міжнародний аеропорт "Київ" (з 2009), ЖК RiverStone (2010), ТРЦ Ocean Plaza (2012), ЖК "Бульвар Фонтанів "(2013), ТЦ Smart Plaza Polytech (2018) і Smart Plaza Obolon (2019).

У 2019 році журналісти "Настоящего Времени" і антикорупційного проєкту "Муніципальний сканер» виявили, що майже чотири роки компанії, пов'язані з Хмельницьким, вели бізнес в окупованому Криму. Зокрема вони будували і володіли до 2018 року ЖК "Жигуліна Роща" і ТРК Meganom на півострові.

У 2018-му журналісти Bihus.Info писали, що компанія, пов’язана з Хмельницьким, без аукціону отримала від держави дозвіл на видобуток літію. Того ж року інша компанія Хмельницького UDP опинилась у центрі скандалу через те, що поблизу свого ЖК RiverStone на Позняках звела паркан біля Дніпра, який перешкоджав вільному доступу до водойми всупереч законодавству.  

У 2017-му Хмельницький очолив наглядову раду Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Того ж року заснував інвестиційний холдинг UFuture, який є мажоритарним акціонером девелоперської компанії UDP, групи ІТ-компаній ITernal та стратегічним інвестором таких бізнесів як "Біофарма (фармацевтика), Star Media (виробництво кіно- і телепродукції), "РТМ" (національний оператор реклами), UDP Renewables (відновлювальна енергетика), інноваційних парків UNIT.City у Києві та Харкові, LvivTech.City у Львові, індустріального парку "Біла Церква".  

UNIT.City у Києві запустили у 2017-му на місці колишнього Київського мотоциклетного заводу. Там здаються в оренду офіси і планується будівництво ЖК UNIT.Home. Ділянку в майже 30 гектарів в одному з центральних районів столиці компанія, що належить офшорам Хмельницького, купила у Фонду держмайна ще у 2012 році. ЗМІ тоді писали, що приватизація відбулася фактично без конкурсу і за ціну дешевшу ніж вартість землі, на якій стоїть підприємство.  

У 2016-му компанії Хмельницького фігурували в історії про банкрутство банку "Хрещатик", в якому він офіційно був акціонером до 2015-го року. Напередодні визнання банку неплатоспроможним акціонери банку, зокрема "Київська інвестиційна група", пов’язана з Хмельницьким, встигли вивести з банку найбільш цінні активи - земельні ділянки та нерухомість у центрі Києва. Йшлося про активи на суму 2,3 мільярда грн.

При цьому ЗМІ писали, що вивести активи власникам банку допомогли представники київської влади, адже гроші на заставу у вигляді фіндопомоги компаніям з орбіти Хмельницького та Іванова перевели комунальні підприємства столиці. Через банкрутство "Хрещатика" втратили значні суми пожертв низка благодійних фондів, кошти яких також знаходилися в установі, зокрема Фонд Богдана Гаврилишина. 

У 2015 році Хмельницький об'єднав свою громадську діяльність у рамках благодійного фонду K.Fund, серед ініціатив якого  Київський міжнародний економічний форум, K.Fund Media, UNIT School of Business, IT-академія ucode, IT-школа UNIT Factory, Lean Institute Ukraine (LIU), BIONIC University та інші.  

У 2014-2019 працював в Українському союзі промисловців та підприємців на посаді віцепрезидента, згодом першого віцепрезидента.

У 2014-му заявив, що завершує політичну діяльність і зосередиться на бізнесі та економічних проєктах. Того ж року у Києві території ЖК Хмельницького “Новопечерські липки” засновано приватний навчальний заклад «Новопечерська школа», який фінансує його фонд. Засновницею стала друга дружина Хмельницького очільниця ГО "Освіторія" Зоя Литвин.

Крім того, того року “Наші гроші” розповідали про спробу компанії з оточення Хмельницького отримати під забудову 97 га землі в зоні охоронюваного ландшафту музею Пирогово.

У 2012-2014 – народний депутат Верховної Ради 7-го скликання від "Партії регіонів" (№37 у списку). Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Під час подій Революції Гідності голосував за Диктаторські закони 16 січня. З листопада 2014 року — позапартійний, закінчив парламентську діяльність в складі депутатської групи Суверенна європейська Україна.

У 2012-му фірма ТОВ "Біонік Девелопмент", яка входить до групи UDP Хмельницького отримала від держави пільгову позику у розмірі 50 млн грн на будівництво інноваційного містечка Bionic Hill у Біличанському лісі за 20 км від Києва. Та як писали "Наші гроші" проєкт виявився схемою з приватизації державних коштів: 30 млн з бюджету компанія Хмельницького поклала в його ж банк "Хрещатик" і заробляла на відсотках, а проєкт врешті заморозили.

У 2010-му журналістка "Української правди" Тетяна Чорновол писала, що СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", що належав офшорам Хмельницького, у сумнівний спосіб приватизував історичну ділянку Змієвих Валів поблизу села Ходосівки на Київщині площею майже 14 га.

У 2007 році пов’язані з Хмельницьким компанії рішенням фракцій Київради, підконтрольних тодішньому меру Леоніду Черновецькому, отримали у власність близько 1500 гектарів київської землі вартістю близько 5 мільярдів доларів, зокрема 600 га на Жуковім острові. Землі, які орендував ТОВ агрокомбінат "Хотівський", що належав офшорам Хмельницького, виділили під малоповерхову забудову 18-ти підставним житловим кооперативам.

Як писала журналістка Тетяна Чорновол, таким чином змінювалось цільове призначення земель під забудову і легалізувалось право власності на них. Зокрема на Жуковім острові згодом виявили маєток Хмельницького, який замаскували під насосну станцію, оскільки будівництво на березі затоки заборонено водоохоронними законами.

У 2007-2012 роках – народний депутат 6-го скликання від "Партії регіонів" (№100 у списку, безпартійний). Входив до Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Голосував за "харківські угоди", якими пролонговувалось перебування чф рф у Криму. ЗМІ також називали його основним спонсором "Блоку Литвина".

У 2007-му, не відмовляючись від членства в БЮТ, перейшов до складу правлячої коаліції Партії регіонів-Соцпартії-Компартії.

У 2006 році обраний нардепом 5–го скликання від "Батьківщини" Юлії Тимошенко (№60 у списку), на момент виборів член партії. Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

У 2005-му після Помаранчевої революції перейшов до фракції "Блоку Юлії Тимошенко". Був членом комітету з питань будівництва, транспорту, ЖКГ та зв'язку.  

У 2003 Хмельницький вийшов з лав «зелених» і приєднався до лояльної до президента Леоніда Кучми парламентської більшості, будучи членом депутатських груп "Народовладдя", "Народний вибір" та "Союз".

У 2002-2006 нардеп Верховної Ради 4–го скликання. Спочатку невдало балотувався від "Зелених" (№3 у списку), а тоді переміг на довиборах у Мелітополі Запорізької області (округ №82). Комітет виборців тоді заявляв про "безпроцентний масштаб підкупу на виборах".

До цього Хмельницький також просував власні політичні проєкти, зокрема за його підтримки була створена партія "Жінки за майбутнє".

У 2003 році Хмельницький та ексдепутат Київради Андрій Іванов за 70 млн доларів придбали 33% акцій "Запоріжсталі". Того ж року вони заснували Київську інвестиційну групу (КІГ), яка стала власником неконтрольних пакетів акцій низки стратегічних столичних структур - таких як банк "Хрещатик", "Київенергохолдинг", "Київхліб", "Київгаз", "Київмлин".

Протягом 2007-2011 вийшли з цього бізнесу і продали свої акції, зокрема "Київенерго" олігарху Рінату Ахметову. Хмельницький також володів спільно з Ахметовим нафтовидобувною компанією "Венко Прикерченська Лтд".

У 2002 році разом з Андрієм Івановим заснував девелоперську компанію UDP.

У 1990-х почав займатися бізнесом разом з Андрієм Івановим, з яким познайомився у Санкт-Петербурзі. Зокрема вони розпочали співпрацю з "Запоріжсталлю". У 1998 році партнери системно входили в управління "Запоріжсталлю".

У 1998 році вперше обраний нардепом – потрапив до Верховної Ради 3-го скликання від Партії Зелених України (№3 у списку). Був членом фракції "зелених", входив до комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

У 1997 році став членом Партії Зелених України, того ж року призначений заступником голови партії з економічних питань.

У 1997-2003 – навчався на юридичному факультеті Національного університету ім. Т. Шевченка у Києві.

У 1991-1998 працював на різних постах у комерційних структурах: завідувачем інформаційно-аналітичного відділу радянсько-американського СП "Орімі-Вуд" (Ленінград), директором АТ "Данапріс", начальником інформаційно-аналітичного відділу ТОВ "Реал-Груп".

У 1987-1991 після строкової служби в радянській армії, працював газоелектрозварювальником, майстром будівельно-монтажного управління в Ленінграді.

У 1984 році закінчив СПТУ у місті Ватутіне Черкаської області за спеціальністю слюсар-зварювальник.

Народився 10 вересня 1966 року у Казахстані в селі Баянаул Павлодарської області. За два роки родина повернулася в Україну.