Ткачук Геннадій Віталійович

У 2022 році родина депутатів Ткачука та Людмили Станіславенко внесли у свої декларації недостовірних даних більш як на 28 мільйонів гривень.

У 2020 році був обраний до Вінницької обласної ради від партії “Політична стратегія Гройсмана”. На той час працював фінансовим директором у ТОВ "ЛЯГіК".

У 2019 році Ткачук був офіційним спостерігачем на виборах у Вінниці від кандидата на пост Президента України Петра Порошенка.

У 2018 році депутати Вінницької обласної ради кнопкодавили за виділення 10 га лісу приватній фірмі в передмісті Вінниці. Фірму пов’язують з родиною депутатів Ткачуків.

Геннадій Ткачук входить до бізнес-групи родини Ткачуків, компанії групи працюють переважно у сфері будівництва, нерухомості та торгівлі.

Брат Геннадія Ткачука - Ігор Ткачук очолював “Укрпошту” та “Судноверф “Україна”, який є підрозділом “Одеського морського торгівельного порту”. Брат Ткачука входив в групу нардепів, близьких експрем’єр-міністру Володимиру Гройсману. Ігор Ткачук був одним із транспортних перевізників Вінниці, мером якої був Володимир Гройсман. 

Разом із молодшим братом Ігорем Ткачуком має відношення до компаній “АЯГіК”, “Укрсервіс плюс”та “Євро інвест”.

У 2017 році Ткачук був одним із депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конституційний суд у 2019 році визнав неконституційною та скасував статтю 368-2 ККУ, яка передбачала покарання за незаконне збагачення.

Того ж року Ткачук не зазначив у декларації про земельні ділянки, нерухомість, корпоративні права дружини в приватному підприємстві “КЛТ”, перебування в бенефіціарах цього підприємства, володіння благодійним фондом “Ткачук”. Також він не зазначив вартість землі у Вінниці, квартири площею 191,8 кв. м в окупованій Ялті в Криму та автівок.

НАБУ закрило кримінальне провадження за фактом можливого недостовірного декларування Ткачука, однак суд скасував це рішення.

У 2016 році Ткачук був одним із депутатів БПП, хто не голосував за визнання роботи уряду незадовільною, але проголосував за постанову про недовіру уряду. Ці депутати входили до груп впливу найближчого оточення тодішнього президента: Сергія Березенка, Бориса Ложкіна та Ігоря Кононенка.

У 2013-2014 роках територія Вишенського озера, що на Вінничині була передана у приватну власність родині Ткачуків та пов'язаним особам.

У 2014 році був обраний до Верховної Ради 8 скликання від партії БПП за 41 номером у виборчому списку. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

У 2012 році був обраний до Верховної Ради 7 скликання від партії “УДАР” за 21 номером у виборчому списку.

У 2010 році був обраний до Вінницької міської ради від партії “УДАР” за  2 номером у списку як член партії, також балотувався за мажоритарним округом. Очолював виконавчий комітет Вінницької обласної організації партії. На той час працював юристом у ТОВ "Укрсервіс-плюс".

У 2007 році група депутатів Вінницької міської ради звернулись до Юлії Тимошенко з вимогою виключити Ткачука з фракції БЮТ. У зверненні зазначали, що Ткачук та його брат нібито мали статус депутатів міської ради для лобіювання власних інтересів. Згодом обох братів було виключено з фракції БЮТ у Вінницькій міській раді.

У 2002 та 2006 роках був обраний депутатом до Вінницької міської ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань.

З 2005 по 2013 роки був членом правління Вінницького обласного громадського об'єднання “Подільська спілка підприємців та ділових людей” - член правління.

Народився 27 серпня 1968 року.