Пономарьов Олександр Сергійович

Народний депутат ВР 9-го скликання від забороненої партії "ОПЗЖ".

Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Незаконний перетин державного кордону України з метою візиту окупованого Криму.

У 2024 році справу Олександра Пономарьова щодо підозри в держзраді та колабораційній діяльності передали до суду.

У 2023 році СБУ та ДБР оголосили підозру Пономарьову в державній зраді.

Слідство встановило, що депутат, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, добровільно пішов на співпрацю з рф. Він перереєстрував підприємства за російським законодавством, відкрив рахунки. Також організував виробництво матеріальних цінностей підприємств та їх передачу рф. Заводи Пономарьова постачали паливно-мастильні матеріали для військової техніки рф.

Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Олександр Пономарьов увійшов до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради 9 скликання. За даними дослідження Олександр Пономарьов пропустив 76% голосувань в проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року. На додачу у депутатській групі ПЗЖМ (колишня ОПЗЖ), до якої входить нардеп, найбільший відсоток прогульників серед парламентарів.

У 2023 році стало відомо, що у ВР планують достроково позбавити Пономарьова мандату.

З 24 лютого по 1 червня 2022 року, згідно аналітики Руху ЧЕСНО, пропустив всі засідання ради під час війни, щодо яких є дані, окрім голосування 24 лютого за воєнний стан. 

Цього ж року журналісти "Схем" встановили, що фірми "НВП Агрінол" та "Міроіл"  мастильні матеріали "Укрзалізниці" на понад 120 мільйонів гривень. Також він збував продукцію "Енергоатому", Харківському бронетанковому заводу, Миколаївському бронетанковому заводу, військовій частині на Сумщині. 

У березні 2022 року депутатка Запорізької обласної ради Олена Бодасюк повідомила, що Пономарьова нібито викрали російські військові у Бердянську, бо він відмовився співпрацювати, а так звана прокуратура "днр" проводила "розслідування". Пізніше вона ж повідомила, що Пономарьова доставили в реанімацію бердянської міської лікарні. У Бердянську Пономарьова називали "тіньовим господарем Бердянська" та "місцевим феодалом".

Через деякий час очільниця Бердянської ВЦА повідомила, що Пономарьов знаходиться у тимчасово окупованому Криму.

Згодом він увійшов до переліку депутатів у новоствореній групі ПЗЖМ у Верховній Раді. 

Взимку 2022 року, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, отримав компенсацію за житло у розмірі 38 350 грн.

У грудні 2021 року журналісти "Схем" встановили, що Олександр Пономарьов має російський паспорт.

Того ж року журналісти Bihus.info встановили, що Олександр Пономарьов був засновником ПП “Курорти Приазов’я”.

У серпні 2020 року став одним з ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування.

Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

У 2019 році обраний до Верховної Ради 9 скликання від партії "Опозиційна платформа - За життя" як безпартійний за 78 округом (Запорізька область). Член однойменної фракції. Член Комітету з питань транспорту та інфраструктури.

У 2014 році обраний народним депутатом 8 скликання за 78 округом (Запорізька область) як безпартійний самовисуванець. Член депутатської групи "Воля Народу". Голова підкомітету з питань автомобільних доріг та дорожнього господарства Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання як безпартійний самовисуванець за тим же округом. До червня 2014 року був членом фракції "Партії регіонів", потім перейшов до депутатської групи "За мир та стабільність".

У 2010-2012 та 2002-2006 роках був депутатом Запорізької обласної ради, у 2010 році був обраний від Соціалістичної партії України як безпартійний за 41 округом.

У 2007 році балотувався до Верховної Ради від Соціалістичної партії України номером 72 у списку як безпартійний.

У 2006 році був обраний членом виконавчого комітету Бердянської міської ради.

У 2002 році балотувався до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець за 80 округом (Запорізька область).

З 1998 до 2012 року обіймав посаду голови правління ПрАТ "Бердянський райагропостач".

До того працював техніком з поточного ремонту та обслуговування радіообладнання на комунальному підприємстві, контролером автотранспорту та слюсарем механоскладальних робіт на заводі.

Освіта вища.

Закінчив факультет електронної техніки Запорізького національного технічного університету та Академію управління та інформаційних технологій ЗНТУ за спеціальністю "менеджмент". Кандидат економічних наук, доцент.

Кнопкодав. Гречкосій. Фігурант шести антикорупційних розслідувань.