Олійник Володимир Миколайович

У 2024 році відповідно до рішення РНБО позбавлений держнагород 

У 2022 році США внесла колишнього народного депутата від "Партії регіонів" Володимира Олійника у санкційний список за "участь у контрольованій російським урядом діяльності щодо впливу з метою дестабілізації України". Олійника ідентифікували як союзнка держзрадника Віктора Медведчука.

У 2015 році у Росії держзрадник і колишній прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що буде формувати "Комітет порятунку України". Він мав би стати "урядом у вигнанні". Як повідомляли ЗМІ, Олійник мав би бути представлений як альтернативний кандидат у президенти. Цього ж року МЗС анулювало дипломатичний паспорт Олійника, з огляду на те, що він його вчасно не повернув.

У 2014 році Олійнику заборонили в'їзд в США через криваві події на Майдані.

Того ж року голосував за "диктаторські закони".

У 2012 році був обраний народним депутатом від "Партії регіонів". Йшов 17 номером в списку.

У 2010 році став нардепом від "Партії регіонів". Був 185 номером у списку.

Із 2006 по 2007 рік був народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко. Йшов 30 номером у списку. Під час балотування працював в ПП "УкрБудЦентр". у парламенті був заступником голови Комітету з питань промислової i регуляторної політики та підприємництва.

У 2004 році під час Помаранчевої революції скандував "Зека - геть!" і підтримував мітингувальників.

У 2002 році балотувався у народні депутати Україн будучи мером Черкас (Округ 200). Був членом УНП "Субор", але балотувався як самовисуванець. На повторних виборах того ж року йшв в народні депутати як тимчасово безробітний від "Виборчого блоку Юлії Тимошенко" при цьому залишався членом партії "Собор".

У 1999 році балотувався на посаду Президента України. Зняв кандидатуру на користь Євгена Марчука.

З 1994 року до 2002 року Олійник був черкаським міським головою.

З 1990 по 1994 рік був заступником Черкаського міського голови.

Має дружину Людмилу Геннадіївну Олійник, синів Руслана, Дениса та Володимира.

Народився 16 квітня 1957 року.