Оскер Олексій Генрихович

Блогер, кандидат у народні депутати до ВР 9-го та 8-го скликань.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади та дискредитація ЗСУ.

У 2023 році СБУ повідомила Оскеру про підозру за дискредитацію ЗСУ та підготовку фейків для ток-шоу Соловйова. 

Було встановлено, що сюжети Оскера регулярно використовували російські спецслужби та кремлівські пропагандисти для підготовки і проведення інформдиверсій.

Крім того він причетний до спроби організації замовних акцій "протесту" у Києві, спрямованих на розхитування внутрішньої обстановки в столиці.

Оскера підозрюють за ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю) та ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу України.

У 2022 році, під час війни з росією, почав поширювати відео, в яких дискредитував роботу великих волонтерських фондів та стверджував, що українські солдати мають погане забезпечення, бо все розікрали. Наприклад, бійці 110-ї бригади в одному зі своїх відеозвернень дякували Олексію Оскеру "за розголос інформації про злочини військового керівництва". 

На цю тему проводив спільний стрім з Остапом Стаховим - відомим антивакцинатором. За спостереженнями Оксани Мороз, антивакцинаторський рух перекваліфікувався у зрадницький і меседжі, що поширює Оскер перегукуються з тим, що поширюють антивкцинатори.

До того ж Оскер займався розпалюванням ненависті всередині самої України. Зокрема, поширив фейк про масову роздачу повісток, а також про те, що більшість злочинів на території західних областей України вчиняють переселенці.

Також Оскер заявляв, що на Волині адміністрації нібито затримують процес оформлення гуманітарних вантажів, чим створюють черги на кордоні й затримують доставку та закликав до повалення влади на Волині. Згодом Голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко спростував ці заяви. Після цього місцеві ЗМІ називали Оскера шахраєм та колаборантом. 

У 2021 році Оскер фігурував як спільник у справі про "продаж" посади голови Миколаївської ОДА за 600 тисяч доларів. Його арештували на 60 діб з можливістю вийти під заставу в понад 16 мільйонів гривень. Через рік суд випустив Оскера під домашній арешт, який він неодноразово порушував, судячи з відео, які зняті за межами його квартири.

У 2020 році як кандидат-самовисуванець у народні депутати у 208 окрузі (Чернігівщина) програв вибори. Отримав 0,31% (195 голосів). Цього ж року брав участь у зйомках телепроекту "Одруження наосліп".

Голова правління благодійної організації "БФ Олексія Оскера". Один з керівників громадської організації "Євро столиця".

У 2019 році балотувався у 158-му окрузі (Сумська область) до ВР 9-го скликання, обраний не був.

З 2012 до 2017 року керував ТОВ "Кепітал Медіа Менеджмент", що володіла низкою ЗМІ.

У 2015 році балотувався до Кропивницької міської ради 7 скликання від Радикальної партії Олега Ляшка, обраний не був.

Був помічником на платній основі народного депутата 8 скликання від РПЛ Олексія Ленського.

У 2014 році балотувався до Верховної Ради 8 скликання у 141-му окрузі (Одещина) від РПЛ, обраний не був. Пізніше на своїй сторінці у Facebook вів активну кампанію проти очільника партії Олега Ляшка.

З 2012 по 2014 рік працював на громадських засадах помічником-консультантом народного депутата за 146 округом (Полтавщина) самовисуванця Юрія Шаповалова, який у 9 скликанні представляв "За майбутнє". 

У 2007-2011 роках був включений у "чорний список" проблемних позичальників. З 2010 року був боржником "ПриватБанка", ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "А-Муссон". Відомо, що в цей же період Оскер був учасником фінансової піраміди SWB та залучав до неї інших людей.

До 2010 року працював на заводі "Сумихімпром".

Освіта вища.

Народився 18 липня 1985 року в селі Бездрик Сумської області.