Сюмар Вікторія Петрівна

Народна депутатка Верховної Ради 8 та 9 скликань, одна із засновниць Руху ЧЕСНО, фігурантка антикорупційних розслідувань.

На місцевих виборах 2020 року обрана до Київської облради як перша кандидатка у списку партії "Європейська Солідарність". Одразу ж після цього відмовилась від мандату, що свідчить про використання медійних особистостей для розкручування рейтингу партії та фактично є обманом виборців.

У 2019 році була обрана народною депутаткою 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” (№16 у списку) як безпартійна. Членкиня однойменної фракції. Членкиня Комітету з питань антикорупційної політики.

У 2018 році Сюмар вийшла заміж за тодішнього першого заступника міського голови Ірпеня та фігуранта антикорупційних розслідувань - Дмитра Христюка. 

У 2018 році Сюмар стала фігуранткою антикорупційних розслідувань. Аналітики Руху ЧЕСНО встановили невідповідність між побутом депутатки та її декларацією. Політикиня проживала в будинку, котрий не було відображено в декларації. Власницею будинку та земельної ділянки зазначалась мати Сюмар, однак рівень доходів останньої був недостатній для того, щоб купити ділянку і побудувати будинок поблизу столиці. Згодом депутатка чинила тиск на редакцію Руху ЧЕСНО після публікації про статки її родини.

У 2016 році прізвище Сюмар фігурувало у розслідуванні Руху ЧЕСНО про приховану джинсу партії “Народний фронт”, зокрема партія заплатила за сотні опублікованих пресрелізів, які подавались у вигляді новин, в яких Сюмар нерідко виступала спікеркою.

У 2015 році була заступницею керівника штабу “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” на місцевих виборах.

На виборах 2014 року до Верховної Ради обралась народною депутаткою від партії “Народний фронт” (№7 у списку) як безпартійна. Після обрання очолила Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Була членкинею МФО “Єврооптимісти”, також входила до Політичної ради “Народного Фронту” та була заступниця голови однойменної фракції.

У 2014 році була членкинею Ради Майдану, згодом - заступницею секретаря РНБО. 

Після Революції Гідності оголосила, що піде в політику та приєдналась до створення нової партії “Воля”.

У 2013 році працювала ведучою на “5 каналі” та була однією із засновниць Руху “ЧЕСНО”.

З 2009 року працювала хронікеркою програми “Шустер Live” на телеканалі “Україна”.

У 2008-2010 роках була викладачкою Інституту журналістики КНУ ім.Т.Г.Шевченка.

Була членом громадської ради при комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова, Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України Вікторові Ющенку.

З 2005 до 2014 року працювала виконавчою директоркою ГО “Інститут масової інформації”.

У 2002-2005 роках була керівницею відділу політики та ведучою політичних програм “Громадського радіо”.

У 1999-2003 роках була позаштатною кореспонденткою радіостанції “Голос Америки” та журналісткою радіостанції “Континент”. До того працювала вчителькою історії у школі.

У 1999 році закінчила КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “історія”, згодом навчалась на аспірантурі Інституту історії НАН України.

Народилася 23 жовтня 1977 року у Нікополі Дніпропетровської області.