Крижанівський Сергій Вікторович

Український адвокат, блогер. Кандидат в нардепи до Верховної Ради України 8 скликання.

Заклик до захоплення державної влади, розповсюдження російської пропаганди.

У 2023 році СБУ повідомила Крижанівському підозру у закликах до захоплення державної влади. Слідство встановило, що Крижанівський працював на телеграм канали “чвк вагнер”. Крижанівський записував відеосюжети для власного ютуб-каналу, де позиціював себе як “лідер громадської думки” та провокував людей до громадських заворушень під виглядом “протестних” мітингів. У  відео він намагався дискредитувати вище військово-політичне керівництво України та підбурював громадян до силових дій з метою повалення конституційного ладу.

У 2023 році Крижанівський був на рік позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.

У 2016 році проходив як обвинувачений у кримінальній справі (760/724/17-к) про отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 ККУ). Крижанівського звинуватили у посередництві в передачі хабаря у 170 тисяч євро т.в.о ректора Національного авіаційного університету (НАУ) Володимиру Харченку. 

Це викриття відбулося на тлі конфлікту у керівництві НАУ. Потерпілим у справі про хабар виступав на той момент колишній перший проректор НАУ й екснардеп від “Партії регіонів” Максим Луцький, якого Харченко звільнив і не хотів поновлювати, бо це суперечило закону.  Крижанівський заявив, що справа про хабар є замовною і звинуватив Луцького у “провокації” з метою “звільнення” Харченка з посади. Врешті Луцький таки повернувся до НАУ вже як ректор після виборів у 2021 році.

У 2014 році Крижанівський невдало балотувався як самовисуванець до Верховної Ради від Київщини (округ №97, який включає Березань та Бровари, безпартійний). 

Після Революції Гідності  Крижанівський в ефірі Громадського звинувачував Ахметова та Яроша у роботі на росію.

За президентства Януковича Крижанівський виїхав з України й просив політичного притулку у Канаді через переслідування з боку Партії регіонів. 

У 2010 році вийшов фільм “Свідок вбивства” про смерть у 2004 році помічника прем'єра Януковича Зіновія Кулика, Крижанівський стверджував, що Кулика отруїли. Пізніше він заявляв, що Кулика вбили за наказом Януковича

Крижанівський був заступником Голови Спілки юристів, віцепрезидентом Міжнародного фонду юристів України.

Крижанівський працював на громадських засадах радником міністра Кабінету Міністрів України, радником міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 

У 2005 році був адвокатом львівського журналіста Руслана Антоника, якого звинуватили у вбивстві зятя ексрадника тодішнього президента Леоніда Кучми, і під тиском змусили визнати вину, після чого засудили до 13 років позбавлення волі.

У 2003 році Крижанівський Сергій Володимирович отримав звання Заслужений юрист України. 

У 2001 році подав позов до суду проти керівництва цк кпрс та кпу за діяльність протягом 1917-1991 років.

У 1998 році Крижанівський отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 

У 1990–1996 роках навчався на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

До серпня 1990 року Крижанівський служив в Управлінні внутрішніх справ міста Києва.

З 1984 до 1989 роках проходив службу в повітряно-десантних військах СРСР.

У 1980-1984 роках навчався в Новосибірському вищому військово-політичному загальновійськовому училищі.

У 1979 році Крижанівського призвали на строкову службу в Збройні Сили СРСР. 

Директор “Інституту глобальної політики ім. Зиновія Кулика”. Автор та ведучий програми “Час ПіК з Сергієм Крижанівським”. Засновник та голова адвокатських об'єднань “Крижанівський та  партнери” і “АДК”.

Народився 1 жовтня 1961 року  в Хмельницькій області.