Червоненко Євген Альфредович

Проросійський пропагандист, який транслює основні меседжі пропаганди окупанта. Депутат Верховної Ради 4 скликання, Міністр транспорту та зв’язку (у 2005), голова Запорізької ОДА (2005-2007). Один із учасників Помаранчевої революції, відповідав за охорону Віктора Ющенка, якого отруїли, а перед виборами 2010 року підтримав Віктора Януковича. 

У 2022 році з’явилась інформація, що Євген Червоненко є підполковником ГУР МОУ. На Франківщині під час спроби заправити автомобіль, за свідченнями очевидців, влаштував скандал через те, що його заправляли по літражу і кричав про те, що має документи ЗСУ. Згодом його помітили у магазині у формі українського військового.

Політик став одним із підписантів “Звернення євреїв України до Ізраїлю”, у якому йшлося про скасування додаткових обмежень для українців на в’їзд до країни.

У лютому заявляв, що росія нападе на Україну лише у випадку атаки самого Києва, дані про можливе вторгнення називав інформаційною операцією США. 

Назвав війну на Донбасі громадянською, а також стверджував, що не можуть бути мільйони людей терористами, заперечуючи окупацію Донбасу. В ефірах каналу “Наш” неодноразово перекидав відповідальність за розв'язання війни  на українську владу. Систематично пропагував відновлення співпраці з Росією. 

Російські ЗМІ регулярно цитували ефіри Червоненко, де він заявляв про “переворот” 2014 року, визнавав т.зв. “днр/лнр”.

У 2021 році заявив, що Зеленський знехтував можливістю налагодити відносини з Путіним, оскільки не привітав його з Днем народження. 

У 2020 році на конференції партії “Наш край” висунули Червоненка кандидатом на посаду міського голови Одеси. Вибори програв, отримав 3,69 %, 7614 голосів, в другому турі підтримав кандидата від ОПЗЖ Миколу Скорика, який, втім, також програв. 

Був постійним учасником ефірів телеканалів, пов'язаних з кумом Путіна Медведчуком, - NewsOne, Zik, 112. Ведучий NewsOne.

Двічі безуспішно балотувався до Верховної Ради як самовисуванець. У 2019 році - по 134 округу на  Одещині, де отримав 16,85% та зайняв друге місце. У 2014 - по 79 округу (Запорізька область), зайняв четверте місце з 11,49% голосів. 

У 2018 році був одним із активних учасників акції мисливців та браконьєрів, які вимагали дозволити вбивство лося європейського і прибрати його із Червоної книги. Зоозахисників, які вийшли на свою акцію-протест, опоненти облили зеленкою.

У 2013 році син Януковича замінив Червоненка на посаді президента Автомобільної федерації України.

У 2010 році порадив держзраднику Віктору Януковичу добиратися до роботи гелікоптером і прорахував, що один політ коштуватиме платникам податків 1 000$. Перед виборами заявив, що підтримуватиме на посаду президента кандидатуру Януковича.

У 2008 році призначений заступником голови КМДА. На цій посаді чиновник мав займатися підготовкою до Євро-2012. Пізніше журналісти виявили, що на компанію Червоненка та його брата вивели близько 6,5 млн грн на рекламу Євро-2012, але роботи так і не були виконаті.

Упродовж 2005-2007 років був головою Запорізької обласної державної адміністрації. Заявляв про те, що фінансував “Нашу Україну”, а згодом наголосив на тому, що в нього схожі погляди з Януковичем. 

У 2005 році був Міністром транспорту та зв’язку в першому уряді Юлії Тимошенко. 

У 2002 році обраний до парламенту - № 30 у списку від партії “Наша Україна”, член фракції “Наша Україна”, секретар Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. 

З лютого по червень 2000 року - голова правління Державної акціонерної компанії з матеріальних резервів.

У 1998 році балотувався до Верховної Ради 3 скликання від "Блоку демократичних партій - НЕП", обраний не був.

Власник ТОВ "Орлан-агро", яке торгує хімічними продуктами, та ТОВ “Орлан експедиція”, яке займається допоміжною діяльністю у сфері транспорту. У 1997-2000 роках - президент, з 2000 року - почесний президент, концерну "Орлан" (виробництво безалкогольних напоїв, міжнародні автоперевезення). 

У 1988 році заснував компанію вантажних перевезень "Транс-Ралі". 

У 1982 році закінчив Дніпровський гірничий інститут, механіко-машинобудівний факультет. 

Народився 20 грудня 1959 року. Навчався в Дніпропетровській середній школі № 23