Єфімов Максим Вікторович

Народний депутат 8-го та 9-го скликань. Двічі депутат Краматорської міськради, до 2014 року був членом “Партії Регіонів”. Один з найбагатших людей України (51-й у списку Forbes за 2021 рік). Фігурант антикорупційних розслідувань

У 2023 році заявив про наміри достроково скласти депутатський мандат. Своє рішення пояснив прагненням зосередити роботу в прифронтовому Краматорську. 8 грудня Рада 283 голосами достроково припинила депутатські повноваження Єфімова.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У липні 2022 року Верховна Рада дозволила примусове відчуження майна Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) на користь держави. Це рішення, за інформацією Forbes, лобіював Єфімов. НКМЗ є конкурентом Старокраматорського машинобудівного заводу та Краматорського заводу важкого верстатобудування співвласником яких, за даними “Схем”, є нардеп.

У травні 2022 року очолив новостворену депутатську групу "Відновлення України", до якої ввійшли переважно колишні члени фракції забороненої проросійської партії ОПЗЖ і вихідці з групи "Довіра". Ще одним співголовою групи став нардеп-мільярдер та ексчлен ОПЗЖ Ігор Абрамович. 

У 2021 році посів 51 місце у списку Forbes “100 найбагатших українців”. За оцінкою видання, статки Єфімова на той момент становили 205 млн доларів. Серед його найбільших активів - ПАТ "Донбасенерго", КВЦ “Парковий” та ряд заводів важкого машинобудування. 

Єфімов є президентом і міноритарним співвласником сталеливарного заводу “Енергомашспецсталь” у Краматорську. Він володіє заводом разом з російською державною компанією "Росатом". За словами Єфімова, йому належить частка, що не перевищує 25%. 

Нардеп також є співвласником низки компаній зеленої енергетики, серед яких вітряні станції та заводи з виробництва вітроенергетичного обладнання (корпорація “Вітряні парки України”). Станом на 2019 рік Єфімов був бенефіціаром шести компаній, які отримують "зелений" тариф. 

“Економічна правда” писала, що Єфімов лобіював так звану "місцеву складову" - надбавки до “зеленого тарифу” за наявність обладнання вітчизняного виробництва. Заводи Єфімова постачали цю "українську складову". 

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради 9-го скликання як самовисуванець від округу №48 (місто Краматорськ Донецької області). З 6 грудня 2019 року - член депутатської групи "Довіра", до того був позафракційний. Член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Під час президентських виборів того ж року був офіційним спостерігачем від кандидата Петра Порошенка на окрузі №48. 

У 2018 році Єфімов став власником низки активів, що раніше контролювалися сім’єю президента-втікача Віктора Януковича. Йдеться про “Донбасенерго” (один з найбільших виробників електроенергії в Україні, що управляє Словʼянською ТЕС), конгресно-виставковий центр “Парковий” у Києві, відомий як “вертолітний майданчик Януковича” (формальним покупцем стала мати нардепа), а також дві вугільні шахти — ТОВ "Новогродівська 1-3" та ТОВ "Росія". 

За даними "Економічної правди", Єфімов отримав колишні активи "Сім’ї” в обмін на свій енергетичний бізнес у Криму, який перейшов під контроль Олександра Януковича. Сам нардеп заперечував інформацію про бартер з Януковичем.

Того ж року “Схеми” писали, що Єфімов допоміг перемогти фірмі зі свого оточення на тендерах по відбудові Донбасу на десятки мільйонів гривень.

У 2017 році Єфімов довніс у свою декларацію 14 компаній, які не вказав у 2015 та 2016 роках. 

У 2015 році невдало балотувався у мери Краматорська як самовисуванець. Програв у другому турі Андрію Панкову. Під час місцевих виборів активно підтримував партію “Наш Край”, але, за його словами, не був членом цієї партії. 

У 2014 році обраний народним депутатом Верховної Ради 8-го скликання по округу №48 (місто Краматорськ Донецької області) як самовисуванець. Займався підкупом виборців. 

Увійшов до фракції “Блоку Петра Порошенка”. Перший заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Займався кнопкодавством. Прогульник засідань Верховної Ради 8-го скликання.

2 серпня 2014 року вийшов зі складу “Партії Регіонів” і приєднався до “Партії розвитку України”.

У 2010 році повторно обраний депутатом Краматорської міськради від “Партії Регіонів” як член партії.

З 2007 року - директор заводу “Енергомашспецсталь” (ВАТ "ЕМСС") у Краматорську. Працював на цьому підприємстві з 1999 року, починав як заступник директора з комерційних питань. 

У 2006 році обраний депутатом Краматорської міськради від “Партії Регіонів”.

У 1998–1999 роках обіймав посаду директор Краматорської школи повітроплавання.

У 1997–1998 роках — генеральний директор ТОВ “Краматорська багатогалузева маркетингова компанія”.

У 1996 році обійняв посаду гендиректора у Металургійно-машинобудівній компанії Краматорськ.

Закінчив Донецький державний університет за спеціальністю “економіка”, Донецький національний технічний університет за фахом “металургія чорних металів” та Бернський університет (Швейцарія).

Одружений. Має трьох дітей. 

Народився 1 листопада 1974 року у Петропавловську Північно-Казахстанської області РФ.