Чорновіл Тарас Вʼячеславович

Народний депутат 3, 4, 5, 6 скликань. Колишній “регіонал” та голова виборчого штабу Януковича. Політолог та блогер, син В’ячеслава Чорновола.

У 2023 році Чорновіл звинуватив ведучу Яніну Соколову у роботі на “зелену владу” через інтерв’ю з Аліною Михайловою, депутаткою Київради, парамедикинею та дівчиною загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла, відомого за позивним "Да Вінчі". Саму Михайлову Чорновіл назвав “олігархічною шмарою”.

Згодом ЗМІ опублікували відео, на якому Чорновола облили зеленкою, закинули в смітник і назвали держзрадником прихильники медичної служби батальйону "Вовки Да Вінчі" через його вислови на адресу Михайлової.

Після початку повномасштабної війни 2022 року відмітився контроверсійними висловлюваннями, зокрема, що “українці самі обрали велику війну” на виборах 2019 року. Такі висловлювання розглядають як перенесення відповідальності з агресора на жертву і є однією з тактик російської пропаганди.

Після поразки Петра Порошенка у 2019 році на президентських виборах Чорновіл увійшов до пулу блогерів, які залишились прихильними до п’ятого президента.

У 2016 році Чорновіл в інтерв'ю заявив, що отримував кошти із "чорної каси" держзрадника Віктора Януковича під час свого перебування у Партії регіонів.

Цю заяву він зробив після публікації у ЗМІ так званої "амбарної книги" Партії регіонів, в який фіксувались факти видачі готівки народним депутатам. Слід зазначити, що до сьогодні джерело походження цих коштів невідоме.

Після перемоги у 2014 році Петра Порошенка на президентських виборах став активним прихильником п’ятого президента. Як блогер та політолог регулярно виступав на підтримку та захист Порошенка у медійному полі.

Після невдачі на виборах у 2012 році став політологом та експертом, регулярно з’являвся на політичних ток-шоу як експерт з оточення Віктора Януковича.

У 2012 році невдало балотувався до Верховної Ради як самовисуванець у 212 окрузі (Київ). Програв вибори кандидату від ВО “Батьківщина” Віталію Яремі.

У 2008 році вийшов із фракції "Партія регіонів", аргументуючи це інтригами та конфліктами всередині неї, а згодом був виключений з партії через переговори про приєднання до партії Юлії Тимошенко. 

Після цього Чорновіл залишився у Раді як позафракційний нардеп, згодом приєднався до депутатської групи "Реформи заради майбутнього", однак у 2012 році вийшов з неї через корупційний скандал з “плівками Забзлюка”.

У 2007 році Чорновіл обрався на позачергових виборах до Верховної ради від Партії регіонів (№3 у списку).

Був активним противником вступу України до НАТО через можливий конфлікт з РФ та “світовим тероризмом”.

У 2006 році обрався до Верховної Ради від Партії регіонів (№4 у списку), та став одним з основних спікерів від “регіоналів” в публічному просторі.

У цьому ж році був призначений радником тодішнього прем’єр-міністра, а нині фігуранта реєстру держзрадників Віктора Януковича.

Під час передвиборчої кампанії 2005 року був заступником керівника штабу Партії регіонів на парламентських виборах.

На президентських виборах 2004 року став довіреною особою кандидата Віктора Януковича та очолив його виборчий штаб. 

У 2004 році після конфлікту у середині фракції “Наша Україна” вийшов з неї, а згодом приєднався до фракції Партії регіонів. Через це колишні колеги по фракції називали його зрадником звинувачували у співпраці з особами, які причетні до вбивства його батька.

У 2002 році обрався до Верховної ради від блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”. 

Після смерті свого батька переміг на довиборах у Верховну Раду у 2000 році, був членом фракції Народного руху, а потім ПРП Реформи-Конгрес.

У 1998 році був радником свого батька, на той час народного депутата та лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола.

З 1993 по 1997 року працював заступником директора, директором наукововидавничого підприємства "Мета", головним редактором видавництва "Стрім".

З 1990 до 1992 року керував Українською незалежною видавничо-інформаційною спілкою. 

У 1990 році обрався на виборах до Львівської обласної ради.

У 1998-1990 роках був видавцем і головний редактор самвидавної газети “Молода Україна”.

У 1987-1988 роках був технічним редактором самвидавного журналу “Український вісник”.

З 1985 до 1989 року працював санітаром операційного відділення Львівської міської лікарні швидкої допомоги.

З 1982 до 1984 року служив у радянській армії.

Після школи працював лаборантом на кафедрі прикладної геодезії Львівського політехнічного інституту. Згодом навчався у Львівському політехнічному університеті на біологічному факультеті, однак не завершив навчання. Заочно навчався в Українській академії друкарства. У 2001 році вступив до Інституту підвищення кваліфікації при Львівському університеті за фахом "міжнародне право", однак у 2005 році був відрахований через заборгованість по оплаті за навчання та ненаписану дипломну роботу.

Син українського дисидента та політика В’ячеслава Чорновола, засновника Народного руху України. 

Мати - українська правозахисниця та медикиня Олена Антонів.

Народився 1 червня 1964 року у Львові.