Галущенко Герман Валерійович

Міністр енергетики України (з 2021 року), ексвіцепрезидент "НАЕК Енергоатом" (2020-2021), юрист

У 2023 році ЗМІ писали, що роботу міністра Галущенка контролює заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який свого часу працював у структурах олігарха Ріната Ахметова, і що енергетикою фактично керують в ОП, а не Кабміні.

"Наші Гроші" писали, що за півтора року роботи Міненерго на чолі з Галущенком ключові посади в енергетиці України зайняли люди, пов’язані чи лояльні до міністра. Це голова "Енергоатому" Петро Котін, голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, голова ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко (його попередник заявляв про політичний тиск), керівник ДП "Оператор ринку" Олександр Гавва та низка інших держменеджерів на посадах різних рівнів. 

ЗМІ також писали про спроби Міненерго Галущенка змінити нелояльних керівників ОГТСУ та "Укренерго".

У 2022 році Галущенко очолив міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, яка роздає нафтогазоносні ділянки на території України.

У травні 2021 року президент ввів Галущенка до складу Ради нацбезпеки й оборони (РНБО).

29 квітня 2021 року призначений міністром енергетики України замість в.о. міністра Юрія Вітренка. "За" проголосували 305 депутатів. 

Українська правда писала, що призначення Галущенка лобіював перший помічник глави Офісу президента Сергій Шефір, який, за даними ЗМІ, від імені президента веде діалог з олігархами.

Деякі ЗМІ й кілька нардепів також називали Галущенка людиною нардепа Андрія Деркача, який перебуває під санкціями США як “російський агент” і має підозру у держзраді від СБУ. У 2005-2006 роках Деркач очолював "Енергоатом", а нині зберігає неформальний вплив на підприємство. 

Сам Галущенко заперечив свій зв'язок з Деркачем чи керівництвом ОП і назвав подібні заяви “фейками”.

У 2020-2021 роках Галущенко був віцепрезидентом ДП НАЕК "Енергоатом".

Йому закидали, що за його керівництва “Енергоатом” вперше за останні роки став збитковим, а також, що у цей час скоротились обсяги виробництва енергії на АЕС, що змусило Україну імпортувати великі обсяги електроенергії з країни агресора, а також Білорусі.  

Галущенка також звинувачували у тому, що "Енергоатом" за його керівництва продавав значні обсяги електроенергії по знижених цінах компаніям олігархів Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, через що держкомпанія не дозаробляла 65 млн грн щотижня.

До серпня 2020 року був у керівних органах партії "Патріот", яка на президентських виборах 2019 року висунула своїм кандидатом економіста Андрія Новака.

З 2014 року брав участь як юрист у захисті державних інтересів України та вітчизняних компаній у міжнародних судових інстанціях. Зокрема у справах Міжнародного суду ООН, пов'язаних з окупацією Криму і частин Донецької та Луганської областей.

Арбітр від України Міжнародного центру вирішення інвестиційних справ у Вашингтоні. Також був залучений як арбітр Міжнародного кримінального суду (МКС). Є членом Американської асоціації міжнародного права.

Керуючий партнер ТОВ "Міжнародна юридична агенція ІЛА". Керівник ГО "Адвокат захисника вітчизни".

У 2013-2014 роках працював виконавчим директором з правового забезпечення ДП "НАЕК Енергоатом" за керівництва Микити Константінова, який у 2005-2006 працював у НАЕК в команді Андрія Деркача. За деякими даними, Галущенко раніше співпрацював з "Енергоатомом", надаючи юридичні послуги атомникам, але офіційного підтвердження цього немає.

З 2012 року викладає міжнародне приватне право в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, доцент.

У 2011-2013 роках працював у Міністерстві юстиції за часів Олександра Лавриновича. Обіймав посади помічника міністра та директора департаменту судової роботи.

До цього у 2011 році, протягом нетривалого періоду, працював головним юрисконсультом ДП "Державний експертний центр" Міністерства охорони здоров’я.

Був помічником (на громадських засадах) нардепа 6-го скликання (2007-2012) від "Партії регіонів" Юрія Каракая.

У 1997-2010 роках працював на різних посадах в Адміністрації президента за каденцій Леоніда Кучми і Віктора Ющенка. Обіймав посади старшого консультанта, головного консультанта, завідувача відділу і заступника керівника департаменту Секретаріату (Адміністрації) президента України.

У 1996-1997 роках працював Аташе, третім секретарем договірно-правового управління МЗС. Був представником України у комітеті Ради Європи по боротьбі з корупцією. Має ІІ ранг Надзвичайного і Поважного посланника.

У 1995-1996 був помічником прокурора у Прокуратурі Львівської області.

У 1984-1995 роках працював юристом СП "ДОМАР тревел енд турс транс ЛТД" у Львові.

У 1995 році закінчив Львівський державний університет за спеціальністю "Правознавство", за фахом - юрист, у 2001 році - українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", магістр міжнародного менеджменту.

Кандидат юридичних наук. Заслужений юрист України (з 2004 року).

Одружений, має трьох дітей.

Народився 1 травня 1973 року у Львові.