Ляшко Віктор Кирилович

Міністр охорони здоров’я України, ексголовний санітарний лікар та колишній заступник директора Центру громадського здоров’я МОЗ України.

У 2022 році Ляшко підтримав №7457, яким пропонується створити умови для законного обігу та використання медичного канабісу в Україні.

У 2021 році призначений Верховною Радою міністром охорони здоров’я замість звільненого з посади Максима Степанова, в якого Ляшко був заступником.

У 2020 році був призначений головним санітарним лікарем України. Перед призначенням Кабмін відновив цю посаду, раніше її ліквідували у 2017 році після розпуску Державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Посаду відновили в рамках боротьби із пандемією коронавірусу, а сам Ляшко став головним державним спікером щодо ситуації довкола COVID-19.

У 2019 році Ляшка призначили заступником міністра охорони здоров’я Зоряни Скалецької. На цій посаді він був одним із відповідальних за евакуацію українців з міста Ухань в Китаї під час початку пандемії COVID-19 та подальшим розвитком подій у Нових Санжарах.

У 2018 році Віктор Ляшко був членом громадської організації “Платформа здоров'я”. 

У тому ж році повернувся із громадського сектору на державну службу, ставши першим заступником генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України.

З 2015 до 2018 року був консультантом з питань громадського здоров’я Проєкт USAID “Реформа ВІЛ-послуг в дії”.

У 2014 році заснував і очолив ГО “Інфекційний контроль в Україні”, яким керував до 2018 року. Також працював як експерт з питань громадського здоров’я в Реанімаційному пакеті реформ у 2014-2016 роках.

Ляшко був помічником нардепа-кнопкодава від Радикальної партії Верховної Ради 8 скликання у 2014-2019 роках Олексія Кириченка.

З 2013 до 2014 року очолював держустанову “Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”.

У 2010 році пішов працювати у Міністерство охорони здоров’я, де пройшов шлях від головного спеціаліста до директора департаменту Держсанепідслужби України.

З 2003 до 2010 року працював у системі державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області.

У 2003 році закінчив Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця. У 2015 році заочно закінчив НАДУ при Президентові України, здобув кваліфікацію магістра державного управління у сфері охорони здоров’я.

Народився 24 квітня 1980 року в селі Осова у Рівненській області.