Фігурантка Реєстру зрадників
-
Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу України
Опис політика
Народна депутатка 3, 4, 5, 6 скликань від Комуністичної партії України, одна з активних учасниць антимайдану у Харкові. Александровська також брала участь у спробі проголосити “ХНР” під час Революції гідності.
У 2021 році ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Александровській понад 15 тис. євро моральної шкоди, а також понад 3,5 тис. євро судових та інших витрат через її затримання у 2016 році.
У 2020 році на місцевих виборах знову балотувалась до Харківської облради від ОПЗЖ, але не пройшла.
У 2016 році у Харкові Александровську затримала СБУ за спробу підкупу місцевих депутатів. СБУ повідомляла, що Александровська та її син отримали кошти від ФСБ та давали хабарі у розмірі 9 тис. доларів для ухвалення звернень до парламенту і президента щодо змін до Конституції з питань федералізації.
У 2015 році невдало балотувалася на місцевих виборах від партії "Ліва опозиція" попри заклик Руху ЧЕСНО про зняття одіозних проросійських кандидатів.
У 2014 році поліція відкрила проти Александровської справу через проведення мітингів “Антимайдану”, однак Київський районний суд Харкова спочатку відправив справу на доопрацювання, а згодом закрив у зв'язку з закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.
У 2014 році Александровська під час Революції гідності була однією з основних фігур харківського “антимайдану”, входила до так званої групи прихильників “федералізації”, яка агітувала за створення “ХНР”.
У 2012 році вона балотувалась як мажоритарниця, однак програла вибори на Харківщині (170 округ) кандидату від Партії Регіонів та фігуранту реєстру держзрадників Дмитру Святашу.
У 2007-2012 роках вчетверте обралась до ВР від КПУ (№19 у списку).
У 2002-2006 роках була народною депутаткою Верховної Ради по списках КПУ (№21 у списку), згодом у 2006 році знову переобиралась на позачергових виборах до парламенту.
У 1998 році обралась до Верховної Ради по списках КПУ (№24 у списку), одночасно балотувалась на 171 мажоритарному окрузі (Харківська область), але програла вибори.
З 1996 року очолювала Харківський осередок КПУ.
У 1792 році Після закінчення навчання працювала на заводі НВО “Електроприлад” (нині АТ “Хартон”) де працювала інженером. У 1975 році вступила до Компартії.
Закінчила Харківський авіаційний інститут за спеціальністю “інженер-механік” та Харківський міжгалузевий інститут за спеціальністю “менеджмент і маркетинг”.
Народилась 7 грудня 1948 року у Харкові.
Пов'язані партії
Балотування
-
2020список №54, округ 4Харківська обласна рада 8-го скликання: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" — список №54, округ 4Не обрано
-
2015список №1Харківська обласна рада 7-го скликання: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "НОВА ДЕРЖАВА" — список №1Не обрано
-
2014Верховна Рада 3-го скликання, позачерговіОбрано
-
2014список №13Верховна Рада 8-го скликання, позачергові: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — список №13Не обрано
-
2012мажоритарка 170Верховна Рада 7-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — мажоритарка 170Не обрано
-
2010мажоритаркаХарківська міська рада - голова, 2010: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — мажоритаркаДаних немає
-
2007Верховна Рада 6-го скликання, позачергові: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИОбрано
-
2006Харківська обласна рада 5-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИДаних немає
-
2006мажоритаркаХарківська міська рада - голова, 2006: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — мажоритаркаДаних немає
-
2006Верховна Рада 5-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИОбрано
-
2002Верховна Рада 4-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИОбрано
-
2002мажоритаркаХарківська міська рада - голова, 2002: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — мажоритаркаДаних немає
-
1998мажоритарка 171Верховна Рада 3-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ — мажоритарка 171Не обрано
-
1998Верховна Рада 3-го скликання: КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИНе обрано