Крат Ірма Миколаївна

Журналістка, блогерка й активістка, неодноразово відзначалась скандальними вчинками

У вересні 2023 року запропонував взяти на поруки олігарха Ігоря Коломойського, якому суд призначив арешт у справі про шахрайство. Просячи пом’якшити запобіжний захід для олігарха, Крат зокрема сказала таке: "Якщо ви хочете, щоб Путін сьогодні заплакав, то Коломойського треба відпустити".

У 2021 році Крат під час брифінгу у Верховній Раді напала на голову Комітету з питань інформаційної політики, депутата від "Слуги народу" Микиту Потураєва. Блогерка вибігла до преспоінту та намагалася вдарити Потураєва кулаком в обличчя, а тоді вдарила нардепа своєю сумкою. Крат пояснила, що зробила це на знак протесту проти відкриття ринку землі. Після нападу Рада вирішила позбавити її акредитації.

У 2017 році створила політичну платформу "Україна За Мир", головною ідеєю якої, за словами Крат, є примирення між собою українців.

Кілька разів повідомляла про свою смерть і про замахи, що готувалися на неї. Так у грудні 2017-го на сторінці Крат у Facebook з’явилось повідомлення про те, що її нібито було вбито в рідному місті Гадяч Полтавської області. Незадовго до цього вона заявляла, що її планували вбити у Києві, проте її врятував український прапор від президента-втікача Віктора Януковича.

Також розповідала, що її викрали з будинку під Києвом, одягли пакет на голову і викинули зв'язану в Дарницькому лісі, але їй дивом вдалося вижити.  

У 2016 році звинуватила тодішнього президента Петра Порошенка в тому, що СБУ нібито спеціально підіслала їй агента, який її звабив, щоб через неї увійти в довіру до націоналістів.

У 2015 році була затримана за спробу підпалити посольство РФ у Києві коктейлями Молотова, вимагаючи звільнення з російської в'язниці Надії Савченко.

Також виступає як співачка і композиторка. У 2015-му випустила пісню "Україна це моє життя".

У 2014 році провела 77 днів у полоні російських бойовиків у Слов’янську Донецької області. У квітні 2014-го вона приїхала у місто як журналістка, де, за її словами, була викрадена посеред вулиці.

Під час перебування в полоні Крат виходила на брифінг із представниками "народного ополчення Донбасу" у Слов’янську і робила заяви, вигідні російській пропаганді. Сама активістка казала, що заяви були зроблені під тиском, а росЗМІ навмисне вирізали шматки її інтерв’ю.

Російські ЗМІ називали Крат представницею "жіночої сотні Майдану" та членкинею "Правого сектора".

У липні 2014 року звільнена з полону після деокупації Слов'янська українською армією. Крат після звільнення з полону говорячи про бойовиків на Донбасі стверджувала, що "зрозуміла цих людей", за що нарвалась на критику в мережі.

Вона також підтримувала ексмера Слов’янська Нелю Штепу, звинувачувану у сепаратизмі. За словами Крат, зі Штепою вони познайомились у полоні у Слов’янську.

До Слов'янська Крат приїхала у Крим після окупації півострова. В інтерв’ю "Радіо Свобода" розповідала, що їздила у військові частини у Криму й просила солдатів, щоб вони не зраджували Україну і не переходили на бік РФ.

У 2013 році брала участь у Революції гідності в Києві. Заснувала у YouTube канал "ТВ Прихована Правда", на якому вела стрими з Майдану. За її словами, створила на Євромайдані Першу Незалежну Жіночу Сотню.

У 2012 році невдало балотувалась до Верховної Ради 7-го скликання за округом №151 як самовисуванка.

На момент виборів фізична особа-підприємець. Була власницею меблевих магазинів.

Того ж року також стався інцидент, коли Крат вилила на мера Ніжина Михайла Приходька відро багнюки. Журналістка заявила, що зробила це у відповідь на наклеп мера про те, що вона взяла хабар.

У 2010 році стала однією з переможців конкурсу для журналістів "Проти катувань!" Харківської правозахисної групи (ХПГ).

За словами Крат, у 2010 році вона 10 днів була членкинею "Народної партії" Володимира Литвина, була головою Гадяцької районної організації партії.  

У 2006 році започаткувала власну газету "Свобода слова", що видавалась на Полтавщині. Була її головною редакторкою.

У 2005 році вступила до Київського Міжнародного Університету на факультет журналістики, але, покинула навчання, нібито за порадою ректора, який сказав їй не витрачати час на навчання, а йти працювати журналісткою.

У 2002-2006 працювала кореспонденткою в Гадяцькій місцевій газеті "Базар Медіа в Україні". Зі слів Крат, займалася викриттям корупції місцевих чиновників.

У 2001-2002 працювала у Гадячі нянькою та продавчинею на місцевому базарі.

У 2001 році закінчила "Вище професійне училище-технічний ліцей - 123" в Краматорську Донецької області, здобула фах бухгалтера.

Розлучена. Має сина 2006 року народження.

За словами Крат, її мати - Крат (Лабжанія) Роза Чікаєвна – родичка другого президента Грузії Шеварнадзе. Крат також заявляє, що є далекою родичкою Тараса Григоровича Шевченка і що один з її троюрідних прадідів був керівником національного банку України. 

Народилася 26 серпня 1984 року у селі Хітці Полтавської області.