Аваков Арсен Борисович

13 липня 2021 року Аваков подав заяву про відставку з посади Міністра внутрішніх справ, пробувши на посаді понад 7 років.

Станом на 2 вересня 2020-го до роботи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова негативно ставляться 70% українців, баланс позитивної/негативної оцінки його діяльності становить мінус 52%. 

За час перебування Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України не розкриті близько 55 нападів, замахів на вбивство та вбивств громадських активістів протягом 2016-2018 років. Підлеглі Авакова фігурували в злочинах.

У червні 2020 на тлі резонансних кримінальних злочинів народні депутати зібрали підписи за відставку Авакова з поста міністра внутрішніх справ. Комітет ВР з правоохоронної діяльності відмовився розглянути по суті постанову про звільнення міністра внутрішніх справ.

Журналісти оприлюднили факти понад 60 гучних злочинів, здійснених представниками МВС упродовж 5 місяців: з січня по травень 2020 року.

Серед тяжких злочинів, у яких фігурують працівники поліції, - тортури і зґвалтування у відділку поліції Кагарлика, кількарічні знущання поліцейських над дітьми з одеського притулку “Світанок”, зґвалтування школярки поліцейським в Одесі, вбивство 5-річного Кирила Тлявова, розстріл громадянина у Кривому Озері.

У травні 2020-го журналісти виявили, що в структурі МВС створили засекречений департамент, повноваження та функції якого не розкривають.

Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова, - вбивство Катерини Гандзюк, напад на Сергія Стерненка  та  вбивство Павла Шеремета. 

З кінця 2019 та упродовж 2020 року, через неналежне розслідування справ і фальсифікацію слідства активісти неодноразово проводили акції протесту під будівлею МВС із лозунгами “Аваков - чорт” та “Авакова у відставку”.

Журналісти "Схем" виявили зв’язки генпрокурора Ірини Венедіктової з бізнесом родини Авакова, що пов’язують із впливом на розслідування, зокрема, справи Стерненка. 

У грудні 2019 року Аваков ініціював брифінг у справі вбивства Павла Шеремета за участі президента Зеленського. Під час брифінгу вбивство було названо "розкритим", а підозрюваних - “ймовірними вбивцями”, що суперечить принципу презумпції невинуватості.

У серпні 2019 новообраний президент Зеленський взяв “персональну відповідальність” за Арсена Авакова як міністра внутрішніх справ.

До орбіти впливу Авакова належать полк "Азов" та партія "Національний корпус" разом з парамілітарними формуваннями “Національні дружини”, яких міністр використав, зокрема, у президентській кампанії для нападу на чинного на той час президента Порошенка. Також журналісти викрили існування під крилом поліції приватних загонів охорони. Такі процеси разом із намаганням Авакова контролювати правоохоронні органи через вплив на кадрову політику, зокрема ДБР та Генпрокуратури, журналісти вважають нарощенням власного впливу в державі. 

У 2017 році син Авакова, Олександр, фігурував у корупційному скандалі - “справі про рюкзаки”. Тоді НАБУ відкрило кримінальне провадження та повідомило Авакову-молодшому про підозру у розтраті держкоштів при закупівлі рюкзаків для потреб АТО на понад 14,5 млн грн. Згодом САП закрила провадження, не встановивши доказів вини сина міністра.

До неефективності Авакова, як міністра, зараховують також провалену реформу поліції. У 2017 році з’явилася інформація, що половина звільнених правоохоронців, котрі не пройшли переатестацію, поновилися на посадах.

З лютого 2014 року Арсен Аваков працює міністром внутрішніх справ.

Народний депутат Верховної Ради 8 скликання. Обраний у 2014 році від партії "Народний Фронт" (№6 у списку). 

У 2012-2014 роках був народним депутатом України 7 скликання від ВО "Батьківщина"(номер 24 у списку). 

У 2012 проти Авакова прокуратурою Харківської області було порушено кримінальну справу за статтею “перевищення службових повноважень і влади, що заподіяло тяжкі наслідки”, його оголосили до міжнародного розшуку та заарештувала поліція Італії.

З 2010 до 2012 року був депутатом Харківської обласної ради 6 скликання від ВО "Батьківщина".

3 лютого 2010 Харківська обласна рада на сесії висловила йому недовіру як голові облдержадміністрації, в результаті Авакова було звільнено.

У 2009 році обраний головою Харківської обласної організації партії "За Україну!" за рекомендацією В’ячеслава Кириленка.

У 2006 році обраний депутатом Харківської обласної ради 5 скликання від Народного Союзу "Наша Україна".

У 2005 році займає посаду голови Харківської облдержадміністрації.

Під час президентської виборчої кампанії 2004 року був заступником керівника Харківського регіонального штабу Віктора Ющенка. 

У 2002 році став членом виконавчого комітету Харківської міської ради. До політичної кар'єри займався комерційною діяльністю, працював інженером.

Відповідно до розслідувань журналістів Аваков прийшов у політику з газового бізнесу, ядром якого була група “Інвестор” (зареєстрована наразі на його сина). За 2014 рік близькі до Авакова газовидобувні фірми не сплатили до держбюджету 98,2 млн грн.

Фігурант антикорупційних рослідувань махінацій з природними ресурсами, владних зловживань (суміщав посаду в уряді із бізнесом своєї італійської фірми "AvItalia S.R.L.") та тендерних махінацій.